Річард Аллен Познер () (народився 11 січня 1939 року) — американський правознавець та економіст, суддя Апеляційного суду сьомого округу в Чикаго та лектор на юридичному факультеті Університету Чикаго. Він є лідируючим науковцем в галузі права та економіки, а також був визнаним The Journal of Legal Studies як найбільш цитований вчений в галузі юриспруденції ХХ століття.Shapiro, Fred R. (2000). «The Most-Cited Legal Scholars». Journal of Legal Studies29 (1): 409—426. doi:10.1086/468080.
Познер є автором близько сорока книг з юриспруденції, економіки, а також декількох інших тем, таких як: Економічний аналіз права; Економіка правосуддя; Проблеми юриспруденції; Секс і розум; Право, Прагматизм і демократія; Криза капіталістичної демократії. Познера загалом ідентифікують як політичного консерватора; проте, в останні роки він віддалив себе від позиції Республіканської партіїWarren, James (July 14, 2012). «Richard Posner Bashes Supreme Court's Citizens United Ruling» . The Daily Beast. Retrieved 2014-08-25., виносячи більш ліберальні рішення, що стосуються зокрема одностатевого шлюбу та аборту.Farias, Christian. «Judge Appointed by Ronald Reagan Strikes Down Wisconsin Abortion Law» . Huffington Post. Retrieved 26 November 2015.Bell, Kyle. «Appeals Court Rules Indiana and Wisconsin Gay Marriage Bans Unconstitutional» . South Bend Voice. Retrieved 4 September 2014.
Молоді роки та освіта Народився в юдейській сім'їThe Bench Burner: An interview with Richard Posner, Reprint of article from New Yorker by Larissa MacFarquhar, Dec. 10, 2001: "Posner grew up in New York — first in Manhattan and then in Scarsdale. His mother's relatives were Jews from Vienna who looked down on his father's family, which was from Romania and poorer than they were. 'They were all poor,' Posner says, 'but my mothers family had toilet paper, and my father's family had newspaper.' «, в Нью-Йорку. Вищу освіту отримав в Йєльському коледжі (бакалавр мистецтв, 1959, summa cum laude), за фахом „англійська“, та на юридичному факультеті Гарвардського університету (LL.B., 1962,magna cum laude), де він був першим в своєму класі та президентом Harvard Law Review. Займав посаду співробітника канцелярії при судді Вільямі Бренану в Верховному Суді США впродовж 1962—1963 р., пізніше став радником , який був комісаром Федеральної торгової комісії. Пізніше Познер стверджував, що Федеральна торговельна Комісія має бути скасована. Він продовжив працювати в Управлінні заступника міністра юстиції в Департаменті Правосуддя США, під керівництвом заступника міністра юстиції Тергуда Маршала.Parloff, Roger (January 10, 2000). „The Negotiator: No one doubts that Richard Posner is a brilliant judge and . . . .“ . Fortune Magazine. RetrievedOctober 17, 2008.
Юридична кар'єра В 1968 р., Познер зайняв посаду викладача на юридичному факультеті Стенфордського університету. В 1969, він зайняв посаду старшого викладача на юридичному факультеті в університеті Чикаго. Він був одним з редакторів The Journal of Legal Studies в 1972.
27 жовтня 1981 р., президентом Рональдом Ріганом, був призначений на посаду в Апеляційному суді сьомого округу США після Філіпа Уїльса Тона. Познер був підтверджений Сенатом 4 листопада 1981 р., та отримав свої повноваження 1 грудня 1981року. Він був Головним суддею цього суду в період 1993—2000 рр., залишаючись професором в Університеті Чикаго.Brinkley, Joel (November 20, 1999). «Microsoft Case Gets U.S. Judge As a Mediator». The New York Times. Retrieved October 17, 2008.
Річард Познер є прагматиком в філософії, та економістом в юридичній методології. Він написав багато статей та книг, в яких порушує широке коло питань, а саме: право та економіка; право та література; федеральне судочинство; теорія моралі; інтелектуальна власність; антимонопольне право; правова історія. Познер також є досить відомим своїми публікаціями з приводу широкого кола поточних проблем, включаючи: конфлікт щодо перерахунку голосів на президентських виборів 2000 року; Скандал Клінтон — Левінскі та процедура імпічменту Клінтона, а також вторгнення в Ірак 2003 р..
Його аналіз скандалу з Левінські розкриває більшість партійних та ідеологічних течій. Найбільше значення мають роботи Річарда Познера з питань права і економіки; журнал The New York Times назвав його «одним з найбільших вчених у сфері антимонополій другої половини минулого століття.» В грудні 2004 року, Познер почав вести блог разом з лауреатом Нобелівської премії, економістом Гері Беккером, під назвою «Блог Беккера-Познера»«The Becker-Posner Blog» . Gary Becker and Richard Posner. Retrieved October 17,2008. («The Becker-Posner Blog»). Блог існував до того часу, поки не помер Гері Беккер у травні 2014 року, після чого Познер заявив, що блог не продовжуватиметьсяMui, Sarah (May 16, 2014). «Becker-Posner Blog shutters after Gary Becker's death» .ABA Journal. Retrieved 9 October 2014.. Він також вів свій блог The Atlantic, де він обговорює фінансову кризу.«Richard A. Posner — Authors — The Atlantic» . Correspondents.theatlantic.com. Retrieved 2014-08-25.
Познер був згаданий в 2005 році як потенційний номінант на заміну Сандрі Дей О'Коннор, через свої досягнення в ролі науковця та апеляційного судді. Роберт С. Бойнтон написав в The Washington Post, що Познер ніколи не буде засідати в Верховному суді, тому що не дивлячись на його «очевидний блиск», він буде підданий критиці за його зрідка «обурливі висновки», такі як твердження, що «верховенство права є випадковим та необов'язковим елементом правової ідеології», його аргументи, що «купівля та продаж дітей на вільному ринку призведе до кращих результатів, ніж нинішня ситуація, де державою регулюється усиновлення, а також його підтримку легалізації марихуани та ЛСД.Boynton, Robert S. Boynton. »'Sounding Off,' a review of Richard Posner's Public Intellectuals" , The Washington Post Book World, January 20, 2002.
Познер на серії Познера Суддя Познер був у центрі «серії» постів (багато інтерв'ю з суддею) зроблених професором Вашингтонського Юридичного Університету Рональдом К. Л. Коллінзом. Дванадцять постів — збірна назва «Posner on Posner» — розпочались з 24 листопада 2014 року та завершились 5 січня 2015 року і з'явились на Concurring Opinions blog.Collins, Ronald K. L. (9 January 2015). «The Complete Posner on Posner Series» .Concurring Opinions. Retrieved 27 August 2015.
Юридична та філософська позиція В молодості Познера та в 1960-ті роки в ролі помічника Уільяма Дж. Бреннана його вважали лібералом. Проте, у відповідь на деякі з передбачених подій кінця 1960-х років, погляди Познера набрали дивний консервативний нахил. Він познайомився з економістами Чиказької школи Аароном Директором та Джорджом Стіглером, поки був професором в Стенфорді. Він стисло розповів про свої погляди щодо права та економіки в книзі «Economic Analysis of Law» 1973 року.
Нині, хоча в наукових колах Познера зазвичай розглядають як правого, його прагматизм, його кваліфікований моральний релятивізм і моральний скептицизмPosner, Richard (1998). «The Problematics of Moral and Legal Theory». Harvard Law Review 111 (7): 1637, 1642–46. doi:10.2307/1342477. JSTOR 1342477 , та його любов до думки Фрідріха Ніцше відрізняє його від більшості американських консерваторів. Як суддя, за винятком його рішень по відношенню до керівних принципів вироку і запис дій поліції, судовий голос Познера завжди ставив його на ліберальне крило Республіканської партії, де він став більш ізольованим з часом. В липні 2012 року Познер сказав: «Я став менш консервативним, так як Республіканська Партія розпочала ставати тупою»Nina Totenberg, Federal Judge Richard Posner: The GOP Has Made Me Less Conservative NPR July 5, 2012. На Познера в судовому розумінні вплинули американські правознавці Олівер Венделл Голмс та Лернед Хенд.
Аборти Познер кілька разів викладав позицію, прихильну до права на аборт, включаючи рішення, в якому зазначав, що аборт на пізніх строках є конституційно захищеним за деяких обставин.Rubin, Alissa (1999-02-11) Anti-Abortion Advocates Gain Ground in Late-Term Debate ,Los Angeles Times
У листопаді 2015 року Познер виніс рішення в Planned Parenthood of Wisconsin, inc., et. al v. Brad D. Schimel скасувавши положення про клініки абортів у штаті Вісконсин. Він відкинув аргумент уряду штату про те, що закони були написані для захисту здоров'я жінок, а не для перешкоджання абортам. Звинувативши уряд у непрямому прагненні заборонити аборти в штаті, Познер писав: «Вони можуть зробити це в ім'я захисту здоров'я жінок, які зробили аборт, тим НЕ менш, як і в цьому випадку, конкретні заходи, які вони підтримують, можуть зробити мало або нічого для здоров'я, проте швидше створюють перешкоди абортам»«Planned Parenthood of Wisconsin v. Brad Schimel» . Retrieved 15 December 2015.
Захист тварин Познер брав участь в дебатах з етики стосовно використання тварин в наукових дослідженнях з філософом Пітером Сінгером в 2001 році в журналі «SLATE». Він стверджував, що захист тварин суперечить моральним принципам людини, і що співчуття за спричинення болі і страждання тварин не замінює прогресу суспільства. Він також стверджує, що він довіряє своїй моральній інтуїції і вона підказує йому: «не правильно надавати таку ж вагу страждань собаці, як і стражданням дитини». Він залишає відкритою можливість, що факти про свідомість тварин і людей можуть змінити його позицію в майбутньому; він стверджує, що люди, чия точка зору змінилася під впливом етичної позиції книги Сингера «Звільнення тварин» не бачать «радикалізму етичного підходу, що живить їхні погляди на тварин, етичну позицію, що знаходить більшу цінність у здоровому поросяті, ніж в розумово відсталій дитині, що наказує спричиняти меншу біль людині для запобігання заподіяння більшого болю собаці, і яка передбачає, що шимпанзе, яке має 1 % психологічних здібностей нормальної людини, потребує жертв від людини для збереження 101 шимпанзе».
Антимонопольна політика Разом з Робертом Борком, Познер допоміг сформувати зміни в антимонопольній політиці 1970-х років, за допомогою своїх ідей, що антимонопольні закони 1960-х років фактично зробили ціни вищими, а не нижчими для споживача; він розглядав низькі ціни як істотну кінцеву мету будь-якої антимонопольної політики. Теорії Познера та Борка у цій сфері стали переважаючими в академічних кругах та в Управлінні юстиції Адміністрації Джорджа Буша.
Синя книжка (Bluebook) Синя книга — це керівництво зі стилю оформлення, що містить найбільш широко використовувану систему цитування в США. Познер є одним з тих, хто виступає за скасування «Синьої книги», захищавши її протягом майже 25-ти років, починаючи зі своєї статті 1986 р., коли Universite of Chicado Law Review розглянули статтю по темі"Somin, Ilya (2011-01-25) Richard Posner on the Bluebook , Volokh Conspiracy. У 2011 році в статті Yale Law Journal він написав: «Синя книга: Єдина система цитування — приклад гіпертрофії в антропологічному сенсі, це жахливий витвір, віддалений від функціональних потреб правових форм цитування, що служить абсурдній потребі правової культури і студентської субкультури»
Наркотики Познер критикував «Війну з наркотиками» у США і назвав її «донкіхотство». У 2003 році в інтерв'ю CNBC він розповів про труднощі виконання законів стосовно обороту марихуани, і стверджував, що тяжко виправдати криміналізацію марихуани в порівнянні з іншими речовинами. У 2012 році, в коледжі Елмхерст під час промови, Познер сказав: «Я не думаю, що ми повинні мати частину законодавства про наркотики, які у нас є. Я думаю, це справді абсурдно криміналізувати володіння чи використання або поширення марихуани».Video on YouTube
Газети