Бурдя́ківці — село в Україні, у Скала-Подільській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на південному сході району.

Поштове відділення — Бурдяківське. До 2020 центр сільської ради, якій були підпорядковані село Дубівка та хутір Збриж. Приєднані хутори Кругла та Когутівка.

Населення — 952 особи (2014).

Географія

Село розташоване на відстані 358 км від Києва, 84 км — від обласного центру міста Тернополя та 13 км від міста Борщів. Селом тече потік Бурдаківці.

Сусідні населені пункти:

Клімат

Для села характерний помірно континентальний клімат.

Історія

Неподалік Бурдяковець виявлено археологічні пам'ятки епохи бронзи, залишки поселень трипільської і черняхівської культур, на присілку Кругла на поч. XX століття розкопано декілька скіфських курганів. Біля присілку Збриж поселення часів Київської Русі.

У 16 столітті село було у власності панів Борзяковських.

Назва села походить від назви річки Бурда.

На початку 19 століття селом володів граф Йоган Тарло, відтак — граф Аґенор Ґолуховський.

В 1917 році біля села відбувся останній бій Гуцульської сотні легіону УСС.

У селі діяли читальня «Просвіти», кооператива «Сільського господаря», «Луг».

У 1940-1941, 1944-1959 роках село належало до Скала-Подільського району Тернопільської областіУказ Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 «Про утворення районів в складі Волинської, Дрогобичської, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тарнопольської областей УРСР». З ліквідацією району 1959 року увійшло до складу Борщівського районуУказ Президії Верховної Ради УРСР № 55/11 від 21 січня 1959 «Про ліквідацію Коропецького і Скала-Подільського районів Тернопільської області».

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Скала-Подільської селищної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Борщівського району, село увійшло до складу новоутвореного Чортківського району.

Населення

У 1810 році в селі була 221 родина, 158 житлових будинків і 1058 мешканцівАкт передачі Тернопільського краю Австрією Росії (Leschyński Jan. Rzady Rosyjskie w kraju Tarnopolskim. 1809—1815. — Kraków, Warszawa, 1903. — S. 198—204). Лещинський Ян. Російський уряд в Тернопільському краї. 1809—1815. — Краків, Варшава, 1903. — С. 198—204..

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1214 осіб, з яких 546 чоловіків та 668 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1087 осіб.

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваЧисельністьВідсотокукраїнська108399,54 %російська20,19 %білоруська10,09 %угорська10,09 %інші10,09 %Усього1088100 %

Пам'ятки церква святого Димитрія (1896; кам'яна; УГКЦ) костел Різдва Пресвятої Діви Марії (1871; кам'яний) капличка (1996) хрест на честь скасування панщини 1848 (взято під державну охорону) пам'ятний хрест до 50-річчя смерті Тараса Шевченка (1911) пам'ятник Тарасові Шевченку (1964) пам'ятник до 150-річчя від дня народження Т. Шевченка (1964; скульптор В. Одрехівський) 3 символічні могили: воїнам УСС, жертвам II світової війни, воякам УПА (1993) відновлено 12 пам'ятних хрестів пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1966) пам'ятник радянському воїнові.

Пам'ятник Тарасові Шевченку Пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення.

Встановлений 1964 р. Скульптор — В. Одрехівський (Львів).

Скульптура — карбована мідь, постамент — камінь, мармурова крихта.

Скульптура — 2,5 м, постамент — 1 м.Рішення виконкому Тернопільської обласної ради від 22 березня 1971 року № 147.

Соціальна сфера

Діють художньо-меморіальний музей Л. Левицького (від 1998), загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, 2 магазини.

Спорт Футбольний клуб КАМ (тренер Анатолій Коник ), який представляв село під час розіграшу першості області-2015, посів 3-є місце.

Відомі люди

Народилися Краснопера Олег (1979 — 24 грудня 2023) — захисник України, учасник російсько-української війни. Мануїл Тарнавський (1904 — 1943) — єпископ УАПЦ, по тому — єпископ Володимир-Волинський та Ковельський у складі Української автономної церкви. художники: Левицький Леопольд Іванович Малінський Іван Агнерович Маковський Степан Павлович

Проживали Євген Зозуляк — письменник і журналіст Іван Гуляк — український селянин, посол Галицького сейму в 1867—1869 роках.І. Чорновол. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів: «Тріада плюс», 2010. — 228 с., іл. — С. 105, 127.

Галерея

Примітки

Література Є. Тадейчук, П. Тимочко. Бурдяківці // Пам'ятнику — 100 років [Текст]: [хрест з барельєфом Тараса Шевченка] / О. Лесицький // Вільне життя плюс. — 2011. — № 44 (8 черв.). — С. 6.

Посилання

Замки і Храми України Інформація про село у «Географічному словнику королівства Польського»