Пеле́ (, справжнє ім'я Едсон Арантіс ду Насіменту, , 23 жовтня 1940, Трес-Корасоес, штат Мінас-Жерайс, Бразилія — 29 грудня 2022, Сан-Паулу) — бразильський футболіст, нападник. Грав за клуби «Сантос» і «Нью-Йорк Космос». Провів 92 матчі і забив 77 голів у складі збірної Бразилії.
Пеле — бразильський футболіст, який тричі ставав чемпіоном світу як гравець (в 1958, 1962 і 1970 роках). Учасник чотирьох чемпіонатів світу. Найкращий гравець чемпіонату світу 1970 року. Найкращий молодий гравець чемпіонату світу 1958. Футболіст року в Південній Америці 1973 року. Двічі член символічних збірних чемпіонатів світу. Дворазовий володар Міжконтинентального кубка і Кубка Лібертадорес, переможець Суперкубка міжконтинентальних чемпіонів, десятиразовий чемпіон штату Сан-Паулу, чотириразовий переможець турніру Ріо-Сан-Паулу в складі «Сантоса».
Найкращий футболіст XX століття за версією футбольної Комісії ФІФА; по голосуванню на офіційному сайті організації Пеле — другий футболіст в XX столітті. Був кращим спортсменом XX століття за версією Міжнародного Олімпійського комітету.
За опитуванням IFFHS займає перше місце серед найкращих футболістів світу XX століття. Посідає перше місце серед найкращих гравців XX століття за версією журналу World Soccer. Посідає перше місце серед найкращих гравців XX століття за версією France FootballThe Best x Players of the Century/All-Time — The Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation . Переможець нагороди Гравець століття ФІФА. Займає друге місце в історії чемпіонатів світу за версією газети Таймс. Входить в ФІФА 100.
Член символічної збірної найкращих гравців на всіх чемпіонатах світу за версією ФІФА. Член символічної збірної найкращих гравців в історії Південної Америки. Був одним зі 100 найбільш впливових людей світу за версією журналу Time.
З 1995 по 1999 рік обіймав посаду міністра спорту Бразилії.
Ім'я Під час хрещення йому дали ім'я Едсон. У сім'ї всі кликали хлопця «Діко» (скорочення від Едісон). Прізвиськом «Пеле» його почали називати друзі в 9-річному віці. Діко спочатку зовсім не подобалось, що його так кличуть, але друзям ім'я припало до душі. З того часу всі почали називати його «Пеле». Жодна з версій про походження цього імені досі повністю не підтверджена.
Життєпис Дитинство Народився 23 жовтня 1940 року у Трес Корасоес — містечку в штаті Мінас-Жерайс. Його батько був футболістом-професіоналом з прізвиськом Дондінью. Він виступав у місцевому клубі, але одного разу Дондінью запросили до відомого «Атлетико Мінейро». Для незаможної родини це був шанс вибратися з бідних кварталів та зажити багато. Але в першій же грі проти «Сан-Крістовао» після зіткнення з Августо (майбутнім капітаном Бразилії на ЧС 1950) Дондінью отримав надзвичайно складну травму. Не зігравши більше жодного матчу за «Атлетико», батько Пеле повернувся додому. Біль коліна не давав грати на повну силу навіть на рівні місцевих команд, але треба було якось заробляти на життя. Сім'я продовжувала жити в злиднях. Після народження сина Донья Селесте навіть не хотіла слухати про якісь футбольні мрії Діко.
1947 року сім'я Дондінью переїхала до Бауру, де той знайшов нову команду — «Бауру Атлетік Клуб» (, BAC). Саме в цьому місті Діко починав проводити свої перші матчі — на вулиці, де й мешкав. Коли йому виповнилося 9 років, його вперше почали кликати «Пеле» й усі швидко звикли до цього прізвиська. Хлопцям із сусідніх вулиць спало на думку створити футбольну команду. Вони грали матчі з іншими дитячими командами, але все ще були без тренера і виступали босоніж.
Коли Пеле було 12 років, у команді з'явився перший дорослий «менеджер». Друг Дондінью, продавець у місцевому торговому домі Зе Лейте купив хлопчакам перші справжні бутси, ставши одночасно тренером і спонсором. Команду вирішили назвати «Амерікінья» («маленька Америка» португальською) і вона взяла участь в юніорському кубку міста Бауру, названого «Кубок Ніколя Авелоні» на честь мера. «Амерікінья» виграла фінал, а Пеле став найкращим бомбардиром турніру. За рік Зе Лейте переїхав до Сан-Паулу. Колектив втратив опікуна, тренера і трьох гравців — синів Зе Лейте, що грали за команду. Того ж часу BAC вирішив створити при клубі молодіжну секцію. 13-річного Пеле відразу ж прийняли туди. Тренувати юнаків приїхав сам Вальдемар ді Бріту — нападник національної збірної Бразилії на чемпіонаті світу 1934 року. Новий наставник здивував хлопців методами тренувань, які, проте, приносили плоди. Наприклад, прив'язував м'яч на певній висоті і говорив бити його головою спочатку підскочивши лише на лівій нозі, потім на правій і тільки потім на обидвох. Пеле був найнижчим у команді, тому мусив стрибати найвище (у дорослій кар'єрі він прославиться своєю чудовою грою в повітрі). Юнацьке «Бакінью» двічі поспіль виграло «Кубок Ніколя Авелоні». За два роки Вальдемар ді Бріту повернувся до Сантосу. Дещо пізніше до Бауру приїхав тренер відомого клубу «Банґу» з Ріо-де-Жанейро. Донья Селесте не відпустила сина до іншого міста.
«Сантос» Коли Пеле виповнилося 15 років, до міста прибув Вальдемар ді Бріту з пропозицією. Юним нападником цікавився «Сантос» — тодішній чемпіон штату й одна з найсильніших команд Бразилії. Батькам зателефонував президент клубу і Пеле переїхав до Сантоса. Спочатку він грав за молодіжну команду. Після травми форварда «Сантоса» тренер почав випускати Пеле в основному складі. Перший гол у першості штату він забив 7 вересня 1956 року. За перших 11 ігор Пеле забив 17 м'ячів. 8 квітня 1957 року підписав професійний контракт із «Сантосом».
У чемпіонаті штату Сан-Паулу Пеле з 1957 ставав найкращим бомбардиром 9 разів поспіль. У сезоні 1958 він забив 58 м'ячів у 38 іграх. Наприкінці 50-х і на початку 60-х років «Сантос» був лідером бразильського футболу, але бразильська першість не могла бути джерелом значних прибутків для власників команди. Клуб охоче запрошували до Європи, де вони грали товариські («виставкові») матчі, а відсотки йшли до каси клубу. 1959 року клуб вирушив у турне спочатку по Америці, а згодом — по Європі. Бразильська команда показувала атакувальний футбол, який подобався трибунам. На ігри, де грали Пеле, Зіту і Пепе приходили тисячі глядачів, але темп подорожей був надто високим для гравців. Відсутність принаймні одного з них означала б меншу кількість уболівальників на трибунах. Завершенням турне була гра проти Реалу Мадрид. Виснажений «Сантос» поступився найсильнішому європейському клубу того часу — 3:5.
Загалом 1959 рік став найрезультативнішим у всій кар'єрі Пеле — разом в офіційних та товариських іграх 19-річний гравець «Сантоса» забив 126 голів у 104 матчах.
«Сантос» регулярно перемагав у чемпіонаті штату Сан-Паулу, де грали багато відомих команд Бразилії, зокрема «Сан-Паулу», «Коринтіанс» та «Пальмейрас». Від 1957 до 1965 року включно Пеле щороку ставав найкращим бомбардиром турніру. Ані до, ані після нього такого не досяг ніхто.Найкращі бомбардири чемпіонату штату Сан-Паулу Найкращі команди двох найсильніших штатів — Сан-Паулу та Ріо-де-Жанейро змагалися у «Турнірі Ріо Сан-Паулу» — фактично чемпіонаті Бразилії, аж до створення всенаціональної ліги 1971 року.
1962 року «Сантос» перемагає в найпрестижнішому клубному турнірі Південної Америки — Копа Лібертадорес. Це дозволяє бразильцям змагатися за Міжконтинентальний кубок — трофей, який розігрують переможці Кубка європейських чемпіонів та Копа Лібертадорес. За Міжконтинентальний кубок вони змагалася з португальською «Бенфікою», де головною зіркою був Еусебіу. На «Маракані» «Сантос» переміг європейців 3:2, двічі відзначився Пеле. На лісабонському «Да Луж» бразильці розгромили «Бенфіку» 5:2. Пеле зробив хет-трик, а Еусебіу забив лише один.
За рік команда Пеле знову стала найсильнішою в Південній Америці. За Міжконтинентальний кубок бразильці змагались з італійським «Міланом» У першій грі «Мілан» перемагає південноамериканців 4:2 вдома — обидва голи забив Пеле. З таким самим рахунком «Сантос» зреваншувався у Бразилії, а додатковий матч завершився з рахунком 1:0 на користь бразильців.
До 1965 року Едсон Арантес ду Насіменту став одною з найвідоміших персон Бразилії та світу. Свої гроші футболіст інвестував у фірму «Санітарія Сантіста», але вона у певний момент була близька до банкрутства через борги. Пеле позичив потрібну суму у футбольного клубу Сантос, де і виступав. За це керівництво домоглося продовження контракту з командою. На продажі квитків на товариські ігри та поїздках по всьому світі «Сантос» ґрунтував велику частину свого бюджету. Пеле збирав повні трибуни куди б «Сантос» не їхав.
У 1967 та 1968 роках «риби» знову перемагають в чемпіонаті штату Сан-Паулу. Журналісти вже почали рахувати голи Пеле. Статистики свідчили, що гол № 1000 нападник мав би забити в якомусь з осінніх матчів 1969 року. Це сталося 19 листопада 1969 року на арені «Маракана» у Ріо-де-Жанейро під час гри з «Васку да Гама», за якою спостерігало близько 80 000 глядачів. Не вщухав потужний дощ, а глядачі чекали лише на одне — на тисячний гол Пеле. Зірка «Сантоса» здобула його з пенальті. Ця подія мала широкий резонанс у пресі.https://www.youtube.com/watch?v=HcitzjlbQZw Pele´ 1000° Goal
Із шістдесятих років футболіст дедалі частіше знімається у рекламах та відкриває власний бізнес. У Бразилії його популярність використовували під час популяризації багатьох видів продукції. Пеле був принциповим в одному питанні — він ніколи в житті не рекламував сигарети чи алкоголь.
2 жовтня 1974 року на 20-й хвилині гри з «Понте Прета» Пеле несподівано схопив м'яч у руки і побіг до центра поля — він став на коліна і подякував глядачам за їхню відданість і прихильність. Весь стадіон став на ноги і проводжав кумира овацією — Пеле вирішив завершити кар'єру.
Продовжити виступи 34-річного бразильця змусили нефутбольні фактори. Колись, 1966 року футболіст довірив свої справи поганому бізнесменові і збанкрутував. Йому довелося продовжити свій контракт з «Сантосом» на фінансових умовах, які запропонував клуб. 1974 року ситуація повторилась — взявши кредит, люди, які вели фінансові справи футболіста, не зуміли його віддати — бразилець опинився у боргах. Пеле підписує багатомільйонний контракт з американським клубом «Нью-Йорк Космос».
«Нью-Йорк Космос» У 1970—1980 роках американські фірми виділяли мільйони на розвиток футболу у США з надією на те, що гра буде приносити такі ж прибутки, як американський футбол, бейсбол, баскетбол чи хокей. У Сполучених Штатах проводили останні роки кар'єри такі зірки, як Франц Бекенбауер, Йоган Кройф чи Джордж Бест. «Нью-Йорк Космос» теж мав добру фінансову підтримку — клуб входив до групи компаній, якій належала, наприклад, кінокомпанія «Warner Brothers».
Виступи за збірну Бразилії Чемпіонат світу 1958 7 липня 1957 року Пеле вперше одягнув футболку національної збірної Бразилії вийшовши на заміну проти Аргентини. Він забив єдиний гол команди, але бразильці поступились 1:2.
Наступного року юний нападник взяв участь у чемпіонаті світу 1958 року, який відбувався у Швеції. У перших 2 іграх групового етапу (з Австрією і Англією) він не грав. Пеле вийшов у стартовому складі у останньому груповому матчі проти Радянського Союзу, ставши футболістом основи на решту чемпіонату. В 1/4 фіналу Бразилія грала з Уельсом і Пеле, забивши на 73-й хвилині єдиний гол, став наймолодшим футболістом, який забив гол на чемпіонатах світу. Він мав 17 років і 239 днів. .В півфіналі проти Франції він зробив «хет-трик» і південноамериканці виграли 5:2. Іншим фіналістом стала команда господарів — Швеція
29 липня 1958 року бразильці виграли і фінальну гру (Пеле забив шведам двічі). Пеле забив 6 голів, поділивши у списку бомбардирів 2-3 місце з Гельмутом Раном. Весь турнір південноамериканці провели, використовуючи тактичну схему 4-2-4, яку після чемпіонату почали застосовувати у всьому світі.
Чемпіонат світу 1962