Рум'янцев Олександр Іванович (1680 — 15 березня 1749) — граф, генерал-аншеф, головний командир Малоросійського тимчасового Правління гетьманського уряду (з 27 листопада по 30 грудня 1736 року та з 6 березня 1738 по 2 березня 1740 року), виконувач обов'язків Київського губернатора (1737—1738 рр.), Астраханський губернатор (28 липня — 16 жовтня 1735 р.), Казанський губернатор (жовтень 1735 — листопад 1736 р.).
Справа Полуботка
В 1703 році почав військову службу в Преображенському полку. Після того як його помітив сам Петро I, став його ординарцем. Виконував його дипломатичні доручення. Як наближений до монарха, супроводжував російського царя в 1716 році за кордон.Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. Даты рождения и смерти — Половцов А. А. Русский Биографический Словарь, Т.: «Романова — Рясовский», С. 460—477
В 1723 році вперше побував у Глухові, куди був направлений імператором Петром І, щоб з'ясувати настрій в Малоросії та вирішити справи полковника і наказного гетьмана Павла Леонтійовича Полуботка. Сухарева Ольга Владимировна. Кто был кто в России от Петра I до Павла I [Текст] / О. В. Сухарева. — М. : Астрель ; М. : АСТ ; М. : Люкс, 2005. — 704 с. — ISBN 5-17-023261-6
В 1735 році починається час губернаторства. Спочатку, О.Рум'янцев, у 1735 році (з 27 липня по 16 жовтня) був астраханським, а потім в 1735—1736 роках — казанським губернатором.
Глухівсько-Київський період
27 листопада 1736 року був призначений Головним командиром Правління гетьманського уряду у Глухові. Але спершу спробув на головній посаді Лівобережної України лише місяць (до 30 грудня 1736 р.)
Маючи з січня 1737 року звання генерал-аншефа, О.Рум'янцев рік, з жовтня 1737 по листопад 1738 рр., виконував обов'язки Київського губернатора.
Одночасно, 6 березня 1738 року був повернутий на попередню посаду у Глухові. Головним командиром Правління гетьманського уряду він працював до 2 березня 1740 року.Макидонов А. В. Персональный состав административного аппарата Новороссии XVIII века. — Запорожье: Просвіта, 2011. — С. 9, 288.
Потім знову О.Рум'янцев був на дипломатичній роботі. В 1740 р. він направлений посланий надзвичайним і повноважним послом до Константинополя.
Родина
В 1720 році О.Рум'янцев одружився з 21-річною донькою графа Андрія Артамоновича Матвєєва — Марією.
У них народились четверо дітей: Катерина (1721—1786), що була одружена з генерал-поручиком Н. М. Леонтьєвим, а Дар'я (1723—1817) — з графом Ф. І. Вальдштейном, а потім за дійсним таємним радником князем Ю. М. Трубецкім.
Син Петро уславився посадою президента Малоросійської колегії і генерал-губернатора Лівобережної України.
Донька Парасковія (1729—1786) статс-дама виййшла заміж за генерал-аншефа Я. А. Брюса.
Примітки
Джерела
Знаменитые россияне XVIII—XIX веков. Биографии и портреты. По изданию великого князя Николай Михайловича «Русские портреты XVIII и XIX столетий»/Сост. Е. Ф. Петинова. — , 1996. С. 129, 131—133. Золотарёв В. А. Апостолы армии Российской. — : Воентехиздат, 1993. — С. 292—299, 315—330, 339—370. Лубченков Ю. Н. Фельдмаршал службы российской: Ист. повествование. — : Молодая гвардия, 1988. — 112 с.: ил. Меерович Г. И. Румянцев в Петербурге. — : Лениздат, 1987. — 236 с. Петелин В. В. Фельдмаршал Румянцев: Докум. повествование. — : Воениздат, 1989. — 464 с. Румянцев П. А. Документы. Т. 1–3. — : Воениздат, 1953—1959. Тарапыгин Ф. А. Известные русские военные деятели. Краткое их жизнеописание. — : тип. И. В. Леонтьева, 1911. — С. 15–22. Фельдмаршал Румянцев. Сборник документов и материалов. 1725—1796. Русские полководцы. Документы и материалы. — : Госполитиздат, 1947. — 407 с.