Цем'янка (від «щебінь») — цегляний або керамічний дрібняк, який додається у вапняний розчин для кладіння стін, і сам цей розчин. Широко використовувалась у стародавньому будівництві як сполучна речовина, аналогічно сучасному цементу. Застосування цем'янки — характерна риса кам'яної архітектури Київської Русі, яку знаходять у найголовніших пам'ятках Києва (Софійський собор, Десятинна церква), Чернігова, Переяслава і т. дЕ. Ю. Медникова, А. А. Пескова. Строительные растворы из архитектурных памятников южной Руси // Археометрія та охорона історико-культурної спадщини: [Інтернет-альманах].. Також була поширена на білоруських землях, починаючи з X ст., застосовувалась до кінця XVI — початку XVII століттяЦамянка // Довідник "Архітектура, образотворче та декоративно-прикладне мистецтва" .
Оскільки цегла була кольорова, цем'янка як розчин виходила пофарбована. Це дало підстави сучасним будівельним компаніям назвати цем'янкой фарбу для стін, яка являє собою вапняний розчин з подрібненими до мікроскопічних розмірів частками цеглиНика Сатера. Древний рецепт // Дом, № 42..
Див. також Архітектура України
Примітки
Джерела