Моско́всько-Бересте́йська залі́зниця (Моско́всько-Бре́стська) — історична залізниця довжиною 1100 км, яка пролягала Московською, Смоленською, Могильовською, Мінською та Гродненською губерніями імперії. Зведена приватною компанією у 1869—1871 роках.

Вводилась до експлуатації окремими дільницями: Москва — Смоленськ (391 верста, вересень 1870); Смоленськ — Мінськ — Берестя (636 верст, листопад 1871). До сталої експлуатації відкрита 29 листопада 1871 року.

Магістраль перехрещувалася із залізницями: Петербургско-Одеською (у Орші), Лібаво-Роменською (у Мінську), Києво-Берестейською (у Бересті), Віленсько-Ковенською та гілкою Вільно-Рівненського напрямку Поліських залізниць (у Барановичах).

Найбільші залізничні вузли Орша, Мінськ, Барановичі, Берестя; головні майстерні були у Москві та Мінську.

Історія

15 грудня 1868 року концесія на будівництво Московсько-Смоленської залізниці була затвержена російським імператором Олександром II. Засновниками акціонерного товариства стали «Ризький торговий дім А. Шепелер і К°» та «Банкирський будинок братів Зульцбах» у Франкфурті-на-Майні.

Будівництво почалося навесні 1869 року зі спорудження Білоруського (нині — Смоленського) вокзалу у Тверській заставі Москви.

Магістраль будувалася одночасно від Смоленська та Москви. 9 серпня 1870 року перші робочі поїзди відкрили рух від Смоленська до Гжатська (на московській ділянці шлях був готовий до станції Бородіно).

19 вересня 1870 року відбулося урочисте відкриття залізниці. 20 вересня 1870 року розпочався пасажирський та вантажний рух від Москви до Смоленська.

У 1870—1871 роках була побудована Смоленсько-Берестейська залізниця, а 16 листопада 1871 року цією залізницею відкрито рух поїздів.

Обидві магістралі злилися в єдину і отримала назву Московсько-Берестейська залізниця. На залізниці побудовано 698 штучних споруд, у тому числі 135 металевих мостів.

Впродовж 1877—1879 років прокладена друга колія на ділянці від Москви до Кубинки та від Смоленська до Берестя. Згодом, у 1891—1892 роках, другі колії прокладені на ділянці від Кубинки до Смоленська.

1 липня 1896 року Московсько-Берестейська залізниця була викуплена державною скарбницею.

4 травня 1912 року перейменована в Олександрівську залізницю, на честь імператора та з нагоди 100-річчя французько-російської війни 1812 року).

У 1913 році, в районі Камер-Колезького валу, сталася велика пожежа, що супроводжувався кількома сильними вибухами. Згорів газовий завод Олександрівської залізниці. У гасінні пожежі брали участь 4 пожежні команди та 6 паровозівПожар на газовом заводе Александровской железной дороги // Вестник Забайкальской железной дороги, № 26, 29 июня 1913 года, стр. 3-4 .

У травні 1918 року залізниця була підпорядкована НКШС.

У серпні 1922 року Олександрівська залізниця та Московсько-Балтійська залізниця були об'єднані у Московсько-Білорусько-Балтійську залізницю.

Статистика та рухомий склад У 1910 році на магістралі налічувалось 523 паровози, 629 пасажирських і 6499 вантажних вагонів, перевезено близько 5 млн пасажирів, 340 млн пудів вантажів. Залізницю обслуговували 18 тис. робітників.

У культурі Московсько-Берестейська залізниця () відігравала роль у новелі Доктор Живаго письменника і поета Бориса Пастернака.

Примітки

Див. також Андріївський Дмитро Іоякимович Барановичі-Поліські Барановичі-Центральні Барановичі Білоруський міст

Історичні архиви РГИА, ф. 446, оп. 26, д. 17. Доклад № 74. 15 сентября 1870 г. «Об открытии 19 сентября движения по железной дороге от Москвы до Смоленска» РГИА, ф. 446, оп. 26, д. 19. Доклад № 137. 18 ноября 1871 г. «Об открытии 16 ноября движения по II участку Московско-Брестской ж. д. от Смоленска до Бреста»

Література Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 10: Малайзія—Мугаджары / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн.: БелЭн, 2000. — 544 с.: іл. ISBN 985-11-0169-9 (т. 10) ISBN 985-11-0035-8

Посилання