Антон Холбан (; *10 лютого 1902, Хуші — †15 грудня 1937, Бухарест) — румунський прозаїк, драматург, есеїст, який сповідував творчі ідеали модернізму.
Небіж впливового письменника, історика і соціолога культури Еуджена Ловінеску.
Біографія
Навчався в місті Фелтічень, Фокшани, потім на факультеті літератури і філософії в Бухарестському університеті (відділення романської філології), в Діжонському університеті у Франції. Університетський диплом був присвячений французькому дендизму. Викладав французьку мову в ліцеях провінції і столиці.
Дебютував (1928) в колі Еуджена Ловінеску і керованого ним літературно-художнього журналу «Sburătorul» (тут друкувалися Бенджамен Фондан, Лівіу Ребряну, Йон Барбу, Камил Петреску). Новели й романи Холбана, розвиваючі поетику європейського модернізму, якій присвячена і його есеїстика, відзначені впливом Марселя Пруста, Андре Жіда, Олдос Гакслі. У 1935 був прийнятий до Спілки румунських письменників. Багато що з написаного Холбаном залишилося в архіві і було опубліковано посмертно. Його «відкриття», разом з іншими письменниками його покоління почалося лише в 1970-х.
Визнання
Іменем Антона Холбана названа вулиця в місті Фелтічень.
Твори
O moarte care nu dovedeşte nimic / Нелепая смерть (1931, роман). Halucinaţii / Галлюцинации (1934, новели) Ioana / Иоанна (1934, роман).
Джерела
Официальный сайт семьи Ловинеску Călinescu A. Anton Holban — Complexul lucidităţii. — Bucureşti: Ed. Eminescu, 1972. Mangiulea M. Introducere în opera lui Anton Holban. — Bucureşti: Minerva, 1989. Ichim O. Intre eros, solitudine si Brahms: motive literare în proza lui Anton Holban. — Iasi: Ed. Alfa, 2003.
Примітки