Йо́ганн Га́йнріх Го́хгут (, 1810—1872) — український природознавець, ентомолог і ботанік, німецького походження.
Біографія
Працював садівником Київського університетського ботанічного саду.
Працював садівником, ймовірно від самого початку робіт по закладці ботанічного саду (тобто з 1839 року) поруч з майбутнім університетом Св. Володимира в Києві. Відомо, що коли 1839 року перші сіянці знищили буря й злива, то директор саду Р. Траутфеттер і садівник Гохгут все зробили заново.
Ще одна з небагатьох відомих біографічних деталей. 10 вересня 1849 року сад відвідав імператор Микола I зі свитою. Він подякував директорові й садівникові. За пропозицією царя вони знайшли рослину для укріплення валів Київської фортеці — сумах (Toxicodendron radicans) і посіяли його, де потрібно. Директора за це нагородили орденом, а І. Гохгута — золотою медаллюРожановский В. Творец ботанического сада // Зеркало недели, 11.06.1999. http://gazeta.zn.ua/SOCIETY/tvorets_botanicheskogo_sada.html .
Наукова діяльність Й. Х. Гохгут описав як нові для науки низку таксонів жуків-довгоносиків близько 60 видів та три роди:
Microlarinus Hochhut, 1847 Oxyophthalmus Hochhuth, 1847 Eumecops Hochhuth, 1851
Частина описаних ним видів мешкають в Україні.
Як член комісії для опису губерній Київського навчального округу він також підготував статистичний нарис Гохгут И. Хозяйственное обозрение Киевской губернии год 1845 (опублікований в наш час під однією обкладинкою з книгою Т. Н. Гохгут у 2015 році (див. вище) .
Разом з ентомологом М. Де Шодуаром підготував капітальну монографію щодо жуків Кавказу й Закавказзя, з родин турунів та водних жуків, видану в Києві 1846 рокуChaudoir, M. de, Hochhuth, J.H. Enumération des carabiques et hydrocanthares: recueillis pendant un voyage au Caucase et dans les provinces transcaucasiennes par le baron M. de Chaudoir et le baron A. de Gotsch ; carabiques. — Kiew, 1846. — 268 рр. http://www.biodiversitylibrary.org/creator/87125#/titles .
Наукові праці
Hochhuth I. H. 1847. Enumeration der Russelkafer, vvelche vom Baron Maximilian von Chaudoir und vom Baron A. von Gotsch auf ihren Reisen im Kaukasus und in Transkaukasien im Jahre 1845 gesammelt wurdcn; nebst Beschreibung der neuentdeckten Arten. Bulletin de la Societe Imperiale des Naturalistes de Moscou, 20 (2): 448—587.
Hochhuth I. H. 1851. Beitrage zur naheren Kenntniss der Russelkafer Russlands, enthaltcnd Beschreibung neuer Genera und Arten, nebst Erlauterungen noch nicht hinlanglich bekannter Curculionen des russischen Reichs. Bulletin de la Societe Imperiale des Naturalistes de Moscou, 24 (1): 3-102.
Hochhuth I. H. 1873. Enumeration der in den russischen Gouvernements Kiew und Volhynien bisher augefundenen Kafer. Bulletin de la Societe Imperiale des Naturalistes de Moscou, 46: 124—164.
Пам'ять
На честь Й. Х. Гохгута названо три види жуків-довгоносиків:
Otiorhynchus hochhuthi Marseul, 1872
Melanobaris hochhuthi Faust, 1882
Phyllobius hochhuthi Faust, 1883
Примітки
Література Гохгут Т. Н. Не говорю с тоской их нет, а с гордостью что были… — Москва: Спутник+, 2015. — 272 с. Очеретна, К. 2019. Натураліст Йоганн Гохгут та його колекція жуків родини Cryptophagidae (Coleoptera: Cucujoidea). Природнича музеологія . Випуск 5. За ред. І. Загороднюка; НАН України; Національний науково-природничий музей. Київ, 78–81.