Мико́ла Пантелеймо́нович Бо́ндар ( , c. Люлинці Вінницької області) — український літературознавець, поет. Кандидат філологічних наук, провідний науковий співробітник, завідувач сектору класичної української літератури відділу історії української літератури Інституту літератури НАН України. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
Життєпис Народився 2 лютого 1952 року в с. Люлинці Комсомольського (тепер Калинівського) району Вінницької області.
1972 року закінчив Вінницький педагогічний інститут. Працював журналістом у вінницьких виданнях та в газеті ЦК ЛКСМУ «Комсомольское знамя».
З 1982 року — науковий співробітник Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України, 1984 року захистив кандидатську дисертацію. У 1994—1996 роках займав посаду завідувача відділом нової української літератури. З 2004 року — провідний науковий співробітник Інституту літератури.
Станом на 2016 рік — завідувач сектору класичної української літератури відділу історії української літератури цього інституту (до реорганізації — завідувач відділу української класичної літератури).
Наукова діяльність Основний напрямок досліджень Миколи Бондаря — класична українська література (XIX — початок XX ст.), питання теорії літератури. Автор та співавтор монографій, підручників, енциклопедій, зокрема, 5-томної «Історії української культури». Входить до складу редакційних колегій Шевченківської енциклопедії та 12-томного академічного видання «Історія української літератури».
Нагороди Державна премія України в галузі науки і техніки 2014 року — за роботу «Історія української культури» у п'яти томах (у дев'яти книгах) (у складі колективу)
Вибрані праці Монографії
Підручники, навчальні посібники
Примітки
Джерела П. М. Федченко, Б. С. Бородін Бондар Микола Пантелеймонович //