Земовит I (); бл. — ) — князь Черський (1247—1262), Плоцький (1248—1262), Мазовецький (1248—1262) і Серадзький (1259—1260), молодший син князя Мазовецького Конрада I і української княжни Агафії Святославівни Сіверської з династії Ольговичів. Онук Святослава Ігоровича, князя Волинського. По батьківській та материнській лінії був нащадком Великих князів Київських Володимира Святого та Ярослава Мудрого.

Імена Земовит I () — у західній історіографії з номером правителя. Земовит I Мазовецький () — за назвою князівства. Земовит Конрадович — в українській історіографіїВойтович 2000..

Біографія У 1247 році після смерті свого батька повинен був отримати Сєрадзьке, Ленчицьке і Черське князівства. Проте, скориставшись хаосом у 1247 році більшу частину цих територій захопив брат Земовита — Казимир Куявський. Земовит зміг зберегти Черське князівство тільки при військовій підтримці іншого брата, Болеслава Мазовецького.

Навесні 1248 року бездітний Болеслав I несподівано помер, і за його заповітом Земовит отримав решту Мазовії разом з Плоцьком та Візною. Після цього він якийсь час уникав відкритих конфліктів з Казимиром Куявським, зосередившись на вирішенні прикордонних питань з руськими князівствами, ятвягами і Тевтонським орденом.

Однією з головних його проблем були руйнівні набіги на його територію ятвягів. Восени 1248 року Земовит разом з князями Болеславом V Сором'язливим, Данилом Галицьким і Васильком Волинським, здійснив успішний військовий похід на ятвягів. Ця перемога дозволила зняти загрозу від ятвязьких набігів на кілька років. Незабаром, для зміцнення союзу, Земовит одружився з дочкою Данила Галицького, Переяславою. У 1253 і 1255 роках разом з союзниками зробив ще два військових походи проти ятвягів.

У 1254 році в Рацьонжі Земовит і Данило Галицький уклали договір з Тевтонським орденом про розподіл ятвязької землі між Мазовією, Руським королівством і Орденом. У 1257 і 1260 роках князь Мазовецький двічі підтверджував мирні договори з Тевтонським Орденом. Втім зрештою Земовит не отримав нових земель та зміцнення кордонів, оскільки після послаблення ятвягів посилилося Литовське князівство.

Водночас складними залишалися стосунки з Куявією. У грудні 1254 року, коли Земовит і його дружина Переяслава повернулися з Кракова зі святкування канонізації Святого Станіслава Щепановського, вояки Казимира Куявського захопили їх у полон і запроторили до Сєрадзького замку. У наступному 1255 році їх було звільнено після втручання короля Болеслава V Сором'язливого в обмін на обіцянку підтримати Казимира Куявського у війні проти Святополка II, князя Східної Померанії. Бойові дії проти Святополка були проведені в наступному році.

У 1259 році Земовит увійшов до коаліції, яку створив Генрик II Побожний, князь Великопольщі, проти Казимира Куявського. До неї також долучилися Болеслав V Сором'язливий, і син Данила Галицького Роман. Після перемоги союзників Земовит отримав Сєрадзьке князівство. Втім незабаром, згідно з мирним договором, Сєрадзь було переданий старшому синові Казимира — Лешеку Чорному.

Навесні 1262 року до Мазовії несподівано вдерлися литовці під командуванням великого князя Литовського Міндовга. Раптовість удару дозволила їм практично не зустрівши опору, спалити Плоцьк, перетнути Віслу і взяти в облогу замок Уяздів, де знаходився Земовит разом зі старшим сином Конрадом. Вони могли б витримати облогу і дочекатися приходу союзників, але зрадники з числа міщан впустили у місто ворожі війська. У подальшій метушні бою мазовецького князя було вбито. Є також версія, що він був страчений за наказом свого шурина Шварна Даниловича.

Старший син Земовита, Конрад був взятий в полон і відведений в Литву. Новим мазовецьким князем став молодший син Болеслав II, а регентом при ньому князь Болеслав Побожний.

Сім'я

Дружина: Діти: Конрад II (бл. 1250—1294), князь Мазовецький, Черський і Плоцький, Болеслав II Мазовецький (1251—1313), князь Мазовецький, Плоцький і Черський, Соломія, черниця.

Родовід

Примітки

Джерела Świeżawski A. Siemowit I (ok. 1215—1262) // Polski Słownik Biograficzny. Warszawa—Kraków, Polska Akademia Umiejętności, 1996. T. XXXVII/1, zeszyt 152. S. 65–67.

Посилання Siemowit «I» ks. Piast-Mazowiecki (ID: dw.961).