Газі Мансур, Газі Мансур „Мединський“ — мітичний побратим Маліка Аштера, сахаба, що за легендою разом із ним поширював іслам в Північному Причорномор'ї і був першим сподвижником ісламу на українських землях. Не згадується в ранніх ісламських джерелах, тож імовірно, його ім'я використовувалось метафорично (Газі — „борець за віру“, Мансур — „той, кому допомагає Бог“) і не належало реальній людині. Вважається, що легенди про Газі та його побратима були складені у XIII—XIV століттях.
За легендою, Газі Мансур похований поблизу Чуфут-Кале в долині Марйам-Дере. В XV столітті на цьому місці була заснована суфійська обитель (теккіє), що проіснувала до депортації кримських татар.
Джерела
Костянтин Івангородський. «Етногенез кримських татар та етносоціальний вимір становлення Кримського ханства (XIII—XV ст.)». Ст. 102. З. А. Мамутова. «Рукописные книги XIII–XV веков по изучению основ ислама в фондах КРУ "Бахчисарайский историко-культурный заповедник"». Ст. 52. О. В. Куцан. «Азіз як частина культової традиції кримськотатарського суфізму». Ст. 32.