Бялоленка () — район (дільниця) Варшави, розташована в північній частині польської столиці на правому березі Вісли. Площа становить 73,04 км². На заході межує з дільницею Беляни (), на півдні — з дільницями Таргувек () та Прага-Пулноц (), на півночі та сході проходить адміністративна межа Варшави.

Станом на січень 2024 на території дільниці зареєстровано 158 749 осіб.

Історія Бялоленка відома як шляхетське поселення з 1425 року. У 1471 році її власниками були представники роду Голинських. На початку XVII століття належала хелмському єпископові Лаврентію (Вавжинцю) Гембицькому (), у середині XVII століття поселення перейшло у власність Яну Казимиру, який, у свою чергу, згодом передав його єзуїтам. Під час Шведської війни (Варшавська битва 1656) поселення було знищене. 24—25 лютого 1831 року тут відбувалася одна з битв Листопадового повстання — битва під Бялоленкою між польським та російським військами.

У XIX столітті була складовою гміни Брудно (). Бялоленка розбудовувалася, виникли нові поселення та фільварки — Александрув (), Бжезіни (), Аннополь (), Константинув (), Маривіль (), Ружополе () та Устронє (). У 1938 році на території Бялоленки мешкало близько 600 осіб. У 1951 році стала частиною Варшави (Ружополь, який входить до складу нинішньої дільниці Бялоленка, став частиною польської столиці ще у міжвоєнний період), ряд поселень на північний схід від Варшави був включений до її адміністративних меж у 1976 році. У 1994 році отримала статус ґміни та назву Варшава—Бялоленка. З 2002 — одна з вісімнадцяти дільниць Варшави.

Голови дільниці Бялоленка Єжи Смочинський () (2002—2006) Яцек Казновський () (2006—2012) Адам Ґжеґжулка () (2012—2013) Пйотр Яворський () (2013—2016) Ілона Соя-Козловська () (2016—??) Анна Майчак ()

Структура

Центр, південь та південний захід Бялоленки — промислові райони Центр та захід (Новий Тархомін (), Новодвори () та Нове Свідри ()) — густо забудовані райони з переважанням багатоповерхових будинків Центр та північ (Хощувка (), Бялоленка Дворська (), Плуди () та Генрикув ()) — райони з переважанням приватних будинків Східна частина Бялоленки (Бжезіни, Левандув (), Кобялка (), Бялоленка Шляхетська () та Маньки-Войди ()) — райони, що є частиною села та сільськогосподарських угідь

Поділ на райони

Захід Бухнік () Букув () Каленіца () Кемпа Тархомінська () Вінніца () Новодвори Бучинек () Анецін () Тархомін Костельний () Нові Свідри Новий Тархомін () Старі Свідри () Пекелко () Жерань ()Центр та захід Хощувка-Колонія () Ґури Скєрдовські () Нові Бжезіни () Домбровка Шляхетська () Плуди Генрикув Вишньово () Тархомін Пекелко Жерань РужопольЦентр та схід Хощувка Лапігрош () Ружополе Шамоцін () Бялоленка Дворська Томашев () Домбровка Ґжибовська () Марцелін () Бялоленка Шляхетська Константинув Жерань Східний () Александрув АннопольСхід Кобялка Русковий Бруд () Олесін () Августувек () Манькі-Войди Августув () Бжезіни Конти Гродзіські () Гродзіськ () Левандув

Інші райони: Шилувек ()

Адміністративні межі

Дільниця Бялоленка межує: на півночі — з ґмінами Яблонна () та Непорент () на півдні — з дільницями Таргувек та Прага-Пулноц на заході — з дільницею Беляни та ґміною Ломянкі () на сході — з ґміною Маркі ()

Природа Генриковський парк () Парк «Пікасса» () Йорданський сад () Заповідник Лавіце Келпінські () Заповідник Ліси Чорної Струги ()

На території дільниці Бялоленка, крім перерахованих вище, є й інші комплекси лісів різної площі. Також там розташовані чималі площі квітників — 250 м², з яких 177 м² займають розарії.

Пам'ятки архітектури Палац Мостовських у Тархоміні () Церква св. Якова () Церква Народження Найсвятішої Діви Марії () Церква св. Архангела Михаїла ()

Примітки

Посилання

Białołęka dzielnica m.st. Warszawy Warszawikia Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2015 r. // Główny Urząd Statystyczny.