Вавер () — район (дільниця) Варшави, розташований на правому березі Вісли. На півночі межує з дільницями Прага-Полуднє () та Рембертув (), на заході — з дільницями Вілянув () та Мокотув (), на сході та північному сході — з дільницею Весола (), на півдні та південному сході проходить адміністративна межа Варшави. Площа дільниці Вавер становить 79,7 км2. Станом на січень 2024 на території дільниці Вавер мешкало 88512 осіб. Є найбільшою за площею дільницею Варшави. Значну частку території становлять зелені насадження.
Історія
У XIII — XIV столітті на території нинішньої дільниці Вавер існували поселення, у яких проживала здебільшого шляхта. В середині XIV століття в документах згадуються поселення Боркув (), Зежень (), Вулька Зеженська (), Заґуждж (), Фалєніца () та Застув (). У 1720 році територія Вавра та ряд інших земель — Застув (), Збитки (), Олендри () та Ляс () — були куплені Єлизаветою Сенявською () та приєднані до земель Вілянова. У 1727 з'явилися перші згадки про корчму Вавер, яка проіснувала до кінця XVIII — початку XIX століття та зникла внаслідок третього поділу Речі Посполитої. Від неї й походить назва поселення (згодом — і дільниці). Однак після створення Польського королівства та пов'язаного з цією подією пожвавлення торгівлі й туризму на цих теренах корчма знову почала діяльність. На територіях, прилеглих до неї, у 1831 відбулися битви, які отримали назву Перша та Друга битви під Вавром.
У 1834 неподалік корчми оселилася значна кількість купців та ремісників, виник сільськогосподарський район. Поселення Вавер виникло у 1838, у 1839 тут з'явилися перші поселенці. У 1866 Вавер було приєднано до Варшавського повіту. Вавер та ряд інших поселень — Виґода (), Ґлінки (), Чапловізна (), Застув, Міжлісся (), Стара Мілосна (), Кавенчин (), Ґрохув (), Ґоцлав (), Ґоцлавек (), Саска Кемпа () та Вітолін () — відносилися до ґміни Вавер. У 1877 побудовано залізничну станцію, в 1900 між Вавром та Варшавою була прокладена залізнична колія.
У 1916 зі складу Вавра було вилучено села Грохув, Козина Гурка (), Кавенчин, Ґоцлавська Кемпа (), Ґоцлав, Ґурки Гроховські () та ряд інших земель, які після цього стали частиною польської столиці. В 1924 створено ґміну Лєтніско—Фаленіца (), до якої зі складу ґміни Вавер було включено Анін. У 1939 Анін та Міжлісся знову стали частиною ґміни Вавер, крім них до складу ґміни увійшли громади Ляс, Збитки, Зежень, Застув і Новий Вавер; натомість було вилучено Козину Гурку, яка увійшла до складу поселення Брудно (). З частини громад, що належали ґмінам Вавер і Окунєв, була утворена сільська ґміна Сулеювек (), з частини Вавра — міська ґміна Рембертув.
До початку Другої світової війни на території ґміни Вавер функціонувало поселення «Ружичка» () для дітей, що мали єврейське походження; поселення проіснувало до жовтня 1940.
Після початку війни чисельність населення Вавра збільшилася коштом біженців з Варшави. У Ваврі був організований польовий шпиталь, який працював до листопада 1939, у цей же час велися роботи по створенню цвинтаря жертв війни. Наприкінці 1939 — на початку 1940 почав діяти рух опору. 26—27 грудня 1939 відбулося перше масове вбивство на території Варшави та околиць — понад сто мешканців Вавра були розстріляні німецькими військами. Приблизно стільки ж згодом було заарештовано та страчено внаслідок загибелі двох молодших офіцерів будівельного батальйону 538 () німецької армії. Наслідком цієї події стало створення підпільної молодіжної організації «Вавер», яка досить ефективно протидіяла німецькій окупаційній владі. Організація проіснувала до кінця війни. У жовтні 1939 німецькою адміністрацією було створено гетто, яке проіснувало до серпня 1942, жертвами його стало 7,5 тисяч осіб.
У 1945 Вавер отримав статус ґміни. У 1951 включений до складу Варшави, до 1960 був окремою дільницею. У 1960 став частиною дільниці Прага-Полуднє. У 1994—2002 — ґміна Варшава—Вавер. З 2002 — одна з дільниць Варшави.
Райони Адміністративні одиниці нижчого рангу: Александрув () Анін Фаленіца Ляс Південний Марисін () Північний Марисін () Мєдзешин () Міжлісся Надвіслє () Радость () Садуль () Вавер Зежень Офіційні райони: Александрув Анін Фаленіца Ляс Марисін Ваверський () Мєдзешин Міжлісся Надвіслє Радость Садуль Вавер Зежень Поділ згідно з Геопорталом польської інфраструктури : Александрув Анін Блота () Чапловізна Ельжбетувек () Фаленіца Ґлінки Юліанув () Каролев () Колонія Застув () Колонія Зежень () Кулігув () Ляс Марисін Ваверський Мєдзешин Мєдзешин-Вєсь () Міжлісся Надвіслє Новий Анін Новий Мєдзешин Новий Вавер Ожехувек () Радость Садуль Скшипкі () Старий Вавер Шельонґовізна () Вавер Вішньова Ґура () Вулька Зеженська () Заґуждж Застув Затшебє () Збитки Збуйна Ґура () Зежень
Кордони Дільниця Вавер межує: на півночі — з дільницями Прага-Полуднє, Рембертув та Весола на півдні — з містом Юзефув на заході — з дільницями Вілянув та Мокотув на сході — з дільницею Весола та ґміною Вйонзовна
Основні пам'ятки та об'єкти Парафіяльний цвинтар () Єврейський цвинтар () Інститут пам'яті «Центр дитячого здоров'я» () Електротехнічний інститут () Інститут кардіології імені Кардинала Стефана Вишинського () Ваврська корчма () Парафіяльна церква Вознесіння Найсвятішої Діви Марії () Парафіяльна церква св. Фелікса () Пам'ятний хрест повстанцям 1831 року () Мазовецький ландшафтний парк () Школа Мурованка () Пам'ятник Юзефу Пілсудському () Заповідник імені Яна Собеського () Пам'ятні таблиці Тхорка () Фабрика електричних апаратів високої напруги () Природно-ландшафтний ансамбль Заколє ()
Література Ważne daty z dziejów Wawra. W: Czerniawski Jan (red.), Skoczeń Mirosława (red.): Wawer i jego osiedla. Wyd. 1. Warszawa: Wydział Kultury dla Dzielnicy Wawer m.st. Warszawy, 2007, s. 436—438. Jan Berger: Dawny Wawer (1866—1951). Rys historyczno-statystyczny. W: Czerniawski Jan (red.), Skoczeń Mirosława (red.): Wawer i jego osiedla. Wyd. 1. Warszawa: Wydział Kultury dla Dzielnicy Wawer m.st. Warszawy, 2007 (пол.) Andrzej Sołtan. Kronika Warszawy". 2008 (2 (137)), s. 5-6, 2008. Warszawa: Archiwum Państwowe m.st. Warszawy (пол.)
Примітки
Посилання
Офіційний сайт дільниці Вавер (пол.) Dzielnicowy Przewodnik Teleadresowy (пол.) Сайт Головного управління статистики (пол.) Kronika Warszawy: miesięcznik ilustrowany poświęcony działalności samorządu oraz poszczególnym dziedzinom życia miasta i jego historii" (пол.) Materjały do historji i rozwoju inwestycji na przemieściach m.st. Warszawy w latach 1918—1928 (пол.) Andrzej Gawryszewski: Ludność Warszawy w XX wieku (пол.) Розпорядження для Варшавського генерал-губернаторства (пол.) Розпорядження від 28 жовтня 1924 щодо утворення ґміни Лєтніско—Фаленіца (Варшавський повіт) (пол.) Розпорядження щодо надання поселенню Рембертув статусу міста й розширення його кордонів від 27 березня 1939 (пол.) Розпорядження від 27 березня 1939 щодо зміни меж деяких ґмін у Варшавському повіті та воєводстві (пол.) Розпорядження від 5 травня 1951 щодо зміни меж столичного міста Варшава (пол.) Розпорядження щодо устрою столичного міста Варшава від 25 березня 1994 (пол.) Розпорядження щодо устрою столичного міста Варшава від 15 березня 2002 (пол.)