Отар Меґвінетухуцесі (; *16 січня 1932, Тифліс, Грузія) — †8 травня 2013, Тбілісі) — радянський і грузинський актор театру і кіно.

Біографія Меґвінетухуцесі народився 16 січня 1932 в Тифлісі (нині — Тбілісі, Грузія).

У 1954 закінчив Тбіліський театральний інститут ім. Ш. Руставелі і був прийнятий в трупу Тбіліського драматичного театру імені К. Марджанішвілі.

У 1955 зіграв свою першу велику роль — Чонту в спектаклі «Вигнанець» Важа Пшавела.

У 1961-1962 — актор Тбіліського театру санітарної культури.

У 1967–1975 — актор Руставського драматичного театру.

У 1975 повернувся в Тбіліський академічний театр імені К. Марджанішвілі, з 1996 по 2005 — художній керівник цього театру.

У 2001 був запрошений в МХТ імені А. П. Чехова, де зіграв роль Креонта в «Антигоні» Жана Ануя.

Помер 8 травня (за іншими джерелами — 9 травня) 2013 в Тбілісі. Похований в Дідубійському пантеоні.

Сім'я Дружина — Гурандо Габуния (1938—2019), акторка, народна артистка Грузії.

Визнання і нагороди Заслужений артист Грузинської РСР (1965) Народний артист Грузинської РСР (1973) Народний артист СССР (1979) Державна премія СССР (1981) — за виконання ролі Даті Туташхіа в ТВ-фільмі «Берега» Державна премія Грузинської РСР імені К. А. Марджанішвілі (1977) — за театральну роботу Державна премія Грузії ім. Шота Руставелі (1998) Державна премія Грузії (2001) Орден Честі (Грузія) (1998) Медаль Пушкіна (2007) Приз IV-го МКФ в Токіо (1991) — за найкращу чоловічу роль у фільмі «Вийди!» Приз КФ «Сузір'я» (1992) — за фільм «Вийди» Премія імені К. С. Станіславського (1997) — за внесок у розвиток театрального мистецтва Премія «Чайка» в номінації «Найкраща драматична роль» (2001) — за роль у виставі «Антігона»

Театральні роботи

Тбіліський театральний інститут ім. Ш. Руставелі «Щастя Ірини» Д. С. Клдіашвілі — Філіп «Пропозиція» А. П. Чехова — Ломов «Останні» М. Горького — Яків «Макар Діброва» О. Є. Корнійчука — Кондрат Тополя

Тбіліський театр санітарної культури «Наш один вечір» Лілі Іоселіані — Гіві «Колеги» — Резо

Руставський драматичний театр «Сірано де Бержерак» Е. Ростана — Сірано де Бержерак «Через сто років в березовому гаю» В. Н. Коростилёва — Микола Перший «На дні» М. Горького — Сатин «Банк-бан» І. Катона — Банк-бан «Обвинувальний висновок» Н. В. Думбадзе — Лимон «Хитромудрий ідальго» за романом М. де Сервантеса та мюзиклу Д. Вассермана — Дон Кіхот «Свято самотності» В. Коростилёва — Піросмані

Тбіліський академічний театр імені К. Марджанішвілі «Легенда про любов» Н. Хікмета — Візир «Людина він?» І. Г. Чавчавадзе — божевільний Ревазі «Майя з Цхнеті» В. Канделакі — Кіріклапія «Марія Стюарт» Ф. Шиллера — Граф Бельевр «Сувора жінка» К. Буачидзе — Наполеон «Вигнанець» В. Пшавелі — Чонта «Річард III» Шекспіра — лорд Ловель «На дні» М. Горького — Сатин «Загибель ескадри» О. Є. Корнійчука — Гайдай «Навала» Л. М. Леонова — Федір Таланов «Два кольори» А. Г. Зака ​​і І. К. Кузнєцова — Нодар «Цезар і Клеопатра» Б. Шоу — Руфіо «Багато галасу даремно» Шекспіра — Бенедикт «Чужий» С. Бегиашвілі — Ромео «Над прірвою в житі» Д. Селінджера — Стредлейтер «Мати» К. Чапека — Ондра «Жанна д'Арк» Жана Ануя — Варвік «Цар Едіп» Софокла — Едіп «Свято самотності» В. Коростилёва — Піросмані «Джордано Бруно» Л. Мароті — папа Климент VIII «Ромул Великий» Ф. Дюрренматта — Ромул Август «Хакі Адзба» Л. Кіачелі — Хакі Адзба «Провінційна історія» Л. Росеби — Лев «Отелло» Шекспіра — Отелло «Ніч ігуани» Т. Вільямса — Шеннон «Страх» А. Н. Афіногенова — Бородін «Хранителі Грааля» Г. Робакідзе — принц Джордж «Останній король» Д. К. Іоселіані — Георг XII «Антоній і Клеопатра» Шекспіра — Марк Антоній «Бахтріоні» В. Пшавелі — проповідник «Король Лір» Шекспіра — Король Лір «Три сестри» А. П. Чехова «Публіці дивитися забороняється» Ж. Марсана — Ерве Монтень «Антігона» Ж. Ануя — Креонт «Пілат» за М. А. Булгаковим — Понтій Пілат «Я Ілля!» Т. Годердзішвілі — Ілля «Омела» ეთერ ციცაგი — Іраклій

Фільмографія 1958 — «Фатіма» — Джамбулат, син князя Алімбеков 1961 — «Добрі люди» — Гіга Бетанелі 1961 — «Під одним небом» (новела «Княжна Майя») — князь Бондо 1963 — «Хто осідлає коня?» — Гваді Чанба 1967 — «Благання» — Джокола 1968 — «Таріел Голуа» — Гадалендіа 1970 — «Десниця великого майстра» — Георгій I, цар Грузії 1971 — «Намисто для моєї коханої» — Магомед 1971 — «Цотне Дадіані» — Цотне Дадіані 1971 — «Шукачі затонулого міста» — людина в окулярах 1972 — «Білі камені» (новела «Прощай, Інеса») — Алонсо 1973 — «Тепле осіннє сонце» — Вахтанг 1973 — «Викрадення місяця» — Арзакан Звамбайя 1976 — «Древо бажання» — Еліоз 1977 — «Берега» — Дата Туташхіа 1980 — «Здрастуйте, все!» — Ніко Піросмані 1981 — «Шлях додому» — батько Антімоза Іверіелі 1981 — «Брат» — Пагава 1983 — «Клятвена запис» — Імам Кулі-Хан 1986 — «Арена несамовитих» — Розбите скло Херхеулідзе 1986 — «Кругообіг» — Дмитро Костянтинович, професор 1987 — «Хареба і Гоги» — штабс-капітан Ахвледіані 1987 — «У пошуках втраченого скарбу» — князь 1990 — «Турандот» — Тедоре, паралізований актор 1990 — «Спіраль» — академік Давид Георгадзе 1990 — «Білі прапори» — дядько Ісидор 1991 — «Вийди!» — Мотл Рабинович (номінація на премію «Ніка» в категорії Найкраща чоловіча роль) 1992 — «Жінка в море» 1992 — «Катька і Шиз» — Іраклій 1994 — «Будулай, якого не чекають» («Циганський острів» — ТБ) — Будулай 1994 — «Колискова» — священик 1995 — «Грибоєдовський вальс» — Олександр Гарсевановіч Чавчавадзе 1995 — «Тіні минулого» 1999 — «Дорога М» 2001 — «Антимоз Іверіелі» — священик монастиря імені Давида Гареджі 2002 — «Застряглі» — Гіго / Гурам 2008 — «Свічка з гробу Господнього»

Джерела Биография Мегвинетухуцеси Отара Вахтанговича Отар Мегвинетухуцеси — опять на коне! газета «Тбилисская неделя» № 4 2012 год