Галіфрей () — рідна планета Володарів Часу з фантастичного серіалу Доктор Хто. Вона ймовірно знаходиться в самому центрі Сузір'я Дому, Нижчим Расам відомого як сузір'я Кастерборус (названого на честь астролога, котрий написав «Наша доля у зорях»), у «Чумацькому Шляху з координатами 10 0 11 00 / 2 від нульового центру галактики» (Піраміди Марса, 1975), за двісті п'ятдесят мільйонів світлових років від Землі, що десять хвилин на ТАРДІС (фільм 1996 року). Під час першого десятиріччя існування серіалу рідна планета Доктора не ідентифікувалася, її ім'я не називалося. Вперше це було показано у «Воєнних іграх» (1969) і вперше планета була названа у «Воїні часу» (1973). Ніколи не пояснювалося, «коли» Галіфрей знаходиться. Так як планета в тому числі простора у розумінні подорожей у часі, цілком зрозуміло, що вона може існувати де завгодно в минулому чи майбутньому відносно нашого теперішнього. Хоча Одинадцятий Доктор у відповідь на зауваження Емі Понд про те, що він схожий на людину, відповідає: «Це ти схожа на Володаря Часу, ми були раніше».
Система планет Галіфрею складається з п'яти планет: Галіфрей, Карн, замерзлий газовий гігант Поларфей, Брехунець Кастерборусу (астероїд, ) і ще одна невідома планета. Галіфрей і Карн — друга і третя планети у системі. Карн знаходиться на відстані декількох мільярдів миль від Галліфрею та має населення не більше декількох мільйонів. Гравітація, радіус орбіти, тип планети, тиск, температура та рівень кисню на Галіфреї такі самі, як і на Землі. У Галіфрея є місяць, Пазіті Галіфрея (), що обертається навколо Галіфрею за 27 діб. Він мідного кольору та видимий навіть у сонячному світлі. Існують іще кілька штучних супутників, які також можна побачити при денному світлі.
На честь Галліфрея названо макулу на Хароні.
Природа З космосу Галіфрей має вигляд жовто-помаранчевої планети. На ній три маленькі океани (які колись були доволі великими) та декілька морів, але вода займає менше половини планети. Вночі (можливо, і вдень) небо помаранчеве і на ньому часто з'являються фіолетові, зелені та жовті відблиски. Природа планети чимось нагадує земну. Основну частину фауни складають дрібні ссавці, схожі на коал і гризунів На Галіфреї понад 24 сезони, але вони настільки схожі, що багато хто вважає, що сезонів немає взагалі. В атмосфері відсутній аргон. Південна частина Галіфрею дика та гарна. Більшу частину планети складають розпечені пустелі (з помаранчевим піском) та гори. Є декілька лісів і золотих полів, але вони займають меншу частину поверхні. Найвищою горою Галіфрею є Кадон, з якої витікає ріка Кадонфлуд. Ця сіро-зелена гора своєю засніженою вершиною виходить за межі атмосфери. Вона розташована поруч із Капітолієм. Також поруч із Капітолієм є порт. Ріка Лет знаходиться недалеко від гори Кадон, але більшість рік висохли. У далекому минулому на Галіфреї мешкали динозавроподібні істоти — гаргантозаври. Атмосфера помаранчевого кольору. Трава червона, як згадував Майстер у серії «Кінець часу». Також на планеті ростуть дерева Кадонвуд із срібним листям, а також є мадевінія арідоза — квітка, що росла у пустелях Галіфрею. Квіти мадевінії арідози мають маленькі оксамитові червоні пелюстки з нерівними краями. Вони розцвітали після дощу. Ще крім цього є галіфрейська квітка спогаду. Вона мала шість пелюсток золотисто-жовтого кольору. У галіфрейській культурі вона була символом смерті.
Цивілізація Галіфрей — планета, закрита від центральних космічних шляхів на вимогу Галіфрейського космічного контролю вуличного руху, бо вони проходили крізь їхню систему.
Планета оточена непроникним силовим полем, званим трансдуктивним бар'єром (). Це заважає всім, хто зовні (з ворожими чи будь-якими іншими намірами) наближатися до планети та дозволяє Володарям Часу підтримувати свій статус абсолютної нейтральності. Це також дозволяє їм спостерігати за діями решти Всесвіту без фактичної участі у справі. Бар'єр було пробито внаслідок саботажу під час одного випадку з сонтаранцями (Часове вторгнення, 1978).
«Галіфрей» також є назвою столиці планети, Цитаделі, у якій знаходиться Капітолій Володарів Часу. Капітолій також відомий як Паноптикум, під яким зберігається Око Гармонії. Око Гармонії — ім'я, дане Володарями Часу артефактові, створеному з чорної діри. Він забезпечує практично всю планету енергією, а також забезпечує потужність, необхідну для подорожей у часі (Три Доктори, 1973). Всі машини часу володарів — ТАРДІС — черпають свою силу з нього (Доктор 1996 року). Також у Капітолії розташована Матриця, величезна екстрапросторова комп'ютерна мережа, що працює як сховище всіх знань Володарів Часу та пам'яті мертвих Володарів (Безжалісний убивця, 1976).
Поза містом розташоване звалище, де «зовнішні» Володарі Часу, які випали з суспільства решти, живуть у малотехнологічних общинах. Відходи Галіфрею включають у себе і Мертву зону — площу, що використовувалася першими Володарями як гладіаторська арена, де були різні види, викрадені з відповідних часових зон один одним (крім далеків і кіберлюдей, з того міркування, що вони надто небезпечні для «використання»). У Мертвій зоні стоїть гробниця Рассилона, засновника суспільства володарів часу (П'ять Докторів).
Історія За легендами всесвіту серіалу галіфрейці — перша розумна раса у ньому.
Перші появи Око Гармонії вперше було згадане в епоху Четвертого Доктора, у серії «Безжалісний убивця» (1976), де було розкрите як джерело сили, що живить Галіфрей. Відповідно до древніх записів, Око було ядром чорної діри, яке легендарний Володар Часу Рассилон захопив і помістив між Цитаделлю Володарів (відомої як Паноптикум) на Галіфреї в умовах цілковитої збалансованості так, що допоки Око існуватиме, сила Володарів буде невичерпною. Як би там не було, Око знаходилося там так довго, що стало легендою: до того, як Четвертий Доктор і Майстер відкрили Око заново у «Безжалісному вбивці», Володарі вже забули місцеперебування Ока, деякою мірою навіть вірячи, що воно є міфом або більше не існує. Як показано у цьому епізоді, Око було пов'язане з двома іншими галіфрейськими артефактами, Поясом Рассилона та Великим ключем Рассилона. Перший був необхідний для безпечного та надійного контролю Ока Гармонії без ризику бути до нього затягнутим, а Ключ був ебонітовим стрижнем, який міг використовуватися для осушення енергії з Ока. Великий Ключ пізніше було перейменовано на Стрижень Рассилона (Часове вторгнення, 1978), щоб відрізнятися від іншого Великого ключа, компонента дематеріалізуючої рушниці. Також у «Безжалісному вбивці» Майстер намагався використовувати Око, щоб отримати нові можливості регенерації.
Омега і Рассилон По черзі у «Трьох Докторах» (1973), були представлені й інші фігури з історії Володарів Часу: Омега був сонячним інженером, який намагався забезпечити джерело енергії для експериментів подорожей у часі для Володарів, приборкавши силу наднової. Тем не менше, це, мабуть, убило Омегу і створило чорну діру. Що нікому не було відомо, то це те, що Омега не загинув, а просто потрапив у пастку по той бік чорної діри в антиматеріальному всесвіті. Рассилон пізніше спромігся зв'язатися з Омегою та вдало завершити експеримент.
Ранні Галіфрейці Древні Галіфрейці походять не від мавп. Раніше вони мали тільки одне серце, і багато смертей траплялися через те, що серце відмовляло. У них була обхідна дихальна система, яка робила їх стійкими до багатьом формам анестезії (крім хлороформу) та задушення. Вони вміли затримувати дихання на кілька годин, якщо при цьому багато не рухались. Кров, гормони та феромони древніх галіфрейців сильно відрізнялися від сучасних. Зазвичай вони не могли мати статевий зв'язок із людьми. У їхніх дітей також були молочні зуби, але дорослішали діти набагато повільніше за людських. Могли пройти сотні років, перш ніж галіфреєць ставав дорослим. Одинадцятирічний галіфреєць виглядав як восьми-дев'ятирічний землянин, а шістнадцятирічний виглядав як земний підліток. Подальше їх старіння відбувалося неймовірно повільно — сорокавосьмирічний міг виглядати як вісімнадцятирічний землянин. Галіфрейці у підлітковому віці мали потребу в такій же кількості їжі, як і земні підлітки, якщо не більше. Також молоді галіфрейці спали трохи більше, ніж більшість землян, але після того, як вони досягали Першої Зрілості та навчалися контролювати своє тіло, їм потрібно було всього одна-дві години сну на день. Вони жили близько трьохсот років. Жінки були набагато вище за чоловіків (це змінилося після створення фабрик), також у них були добре розвинені м'язи. У молодості (близько 16), коли галіфрейські телепатичні здібності ще розвивалися, вони були вразливі до сильних емоцій. Іноді це спричиняло психічний зворотний зв'язок, що посилював емоції та спричиняв біль. Усі дорослі на планеті мали постійний телепатичний зв'язок завдяки одному органу в гіпоталамусі, що вважалося найбільшим прокляттям галіфрейської цивілізації. Кожну тисячу років народжувався Індивідуал. Індивідуали могли закривати свій розум від телепатії та інших псионічних впливів. У молодості вони також могли добре керувати часом. Подорослішавши, Індивідуали часто ставали великими філософами, вченими та відкривачами. Багато хто ставали Героями. Древні галіфрейці були дуже чутливі до часу та його рухів.
Сучасні галіфрейці З усього населення Галіфрею тільки близько 10 % складають жінки. Прокляття Піфії зробило майже всіх галіфрейців безплідними. Деякі попри це «закохуються» та «одружуються». Поважне Центральне керівництво населенням визначає кількість родичів для кожного Дому. Створення галіфрейця є досить складним процесом. Мільйони найтонших ниток з'єднують вихідний матеріал і біодані (). Кілька днів витки інформації течуть цими нитками та утворюють мережу. З цієї мережі і формуються галіфрейські діти. Такі діти мають проблеми з граматикою, але можуть ходити вже відразу після появи. Вони вивчають квантову механіку в дитячій школі. Вони читають книги-брошури у чотирьох вимірах, як-от «Книга-брошура кожної галіфрейської дитини про моторошних істот з іншого виміру» та «Історія нашої планети». Їх навчають жити та правильно вести себе у суспільстві. У п'ять років діти неймовірно розумні, але шістдесятирічні галіфрейці все ще вважаються дітьми. У цьому віці вони вивчають три-біофізику. Деякі дитячі ігри можуть стосуватися міжгалактичних космічних мандрівок. Галіфреєць не вважається дорослим, поки не досягне двохсотріччя. Багато галіфрейців відвідують свої відділення в Академії Часу, навіть якщо вони не були відібрані для того, щоб стати Володарями Часу.
Фізіологія
Основна біологія