Антоніо Янні (, 19 вересня 1904, Сантена — 29 червня 1987, Турин) — італійський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.
Найбільших результатів здобув з «Торіно», в якому провів більшість ігрової кар'єри, а потім був головним тренером. У складі збірної Італії — бронзовий призер Олімпійських ігор.
Клубна кар'єра Народився 19 вересня 1904 року в місті Сантена. Вихованець футбольної школи клубу «Торіно». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1920 року в основній команді того ж клубу, в якій провів сімнадцять сезонів, взявши участь у 322 матчах чемпіонату. За цей час двічі виборов титул чемпіона Італії (один було анульовано), а також ставав володарем Кубка Італії.
У 1936 з командою дебютував в Кубку Мітропи. У тому розіграші «Торіно» стартував з кваліфікаційного раунду, в якому зустрічався з швейцарським клубом «Берн». Італійська команда двічі розгромно перемогла — 4:1 і 7:1Протоколи матчів на iffhs.de. В наступному раунді «Торіно» зустрічався з угорським «Уйпештом». В домашньому матчі команда Янні перемогла з рахунком 2:0, але у матчі-відповіді поступилась 0:5Матчі 1/8 фіналу на iffhs.de.
Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Варезе» з Серії С, за команду якого виступав протягом сезону 1937/38 років.
Виступи за збірну 1924 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії.
У складі збірної був учасником футбольного турніру на Олімпійських іграх 1924 року у Парижі та футбольного турніру на Олімпійських іграх 1928 року в Амстердамі, на якому команда здобула бронзові нагороди. Також допоміг збірній виграти Кубок Центральної Європи 1927—1930.
Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 6 років, провів у формі головної команди країни 23 матчі, забивши 1 гол.
Кар'єра тренера Відразу по завершенні ігрової кар'єри, 1938 року, повернувся до «Торіно», де став головним тренером і порадив новому президенту клубу Ферруччо Ново купити гравця «Варезе» Франко Оссолу, який став першим гравцем легендарного «Гранде Торіно»Franco Ossola, La storia del Grande Torino, Priuli & Verlucca Editori, pagina 136.
В подальшому тренував «Варезе», але на початку 1943 року повернувся у «Торіно» і в сезоні 1942/43 виграв чемпіонат і Кубок Італії. У 1944 році з командою, яка отримала назву «Торіно ФІАТ», зайняв друге місце у напівофіційному чемпіонаті.
Після війни тренував «Про Верчеллі», «Каррарезе», СПАЛ (з яким виграв Серію Б у сезоні 1950/51) та «Новару».
Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Равенна», який Антоніо Янні очолював як головний тренер з 1958 по 1960 рік.
Помер 29 червня 1987 року на 83-му році життя у місті Турин.
Статистика виступів
Статистика виступів за збірну
Статистика виступів у кубку Мітропи + №РозіграшСтадіяДата та місцепроведенняКоманда 1РахунокКоманда 2Голи та інше11936кв. раунд14.06.1936 Турин Торіно7:1 Берн219361/821.06.1936 Турин Торіно2:0 Уйпешт319361/826.06.1936 Будапешт Уйпешт5:0 Торіно Всього у кубку Мітропи 3 0
Титули і досягнення
Як гравця Чемпіон Італії (1): «Торіно»: 1927–28 Чемпіон Італії (анульовано): «Торіно»: 1926–27 Володар Кубка Італії (1): «Торіно»: 1935–36 Володар Кубка Центральної Європи (1): Італія: 1927–1930
Як тренера Чемпіон Італії (1): «Торіно»: 1942–43 Володар Кубка Італії (1): «Торіно»: 1942–43
Примітки
Посилання Статистика виступів за збірну на сайті Федерації футболу Італії. Дані про гравця в «Енциклопедії футболу».