Герб Ха́ркова був затверджений 14 вересня 1995 рішенням Харківської міської ради.

Опис герба Герб являє собою геральдичний щит французької форми (чотирикутний, загострений до низу).

На зеленому полі щита зображені перехрещені ріг достатку (наповнений плодами та заквітчаний) і кадуцей (золотий жезл зі срібними крилами), оповитий зміями срібного кольору.

Пропорції герба: висота до ширини 8:7, заокруглені частини герба являють собою 1/4 кола з радіусом окружності, рівною 1/8 висоти герба.

Кадуцей та ріг достатку розміщуються на діагоналях умовного прямокутника геральдичного щита, перехрещуючись у його центрі. Схрещені по діагоналі (андріївським хрестом) ріг достатку та кадуцей утворюють ініціал назви міста.

Значення символіки Зелений колір у геральдиці символізує надію, радість, достаток.

Ріг достатку символізує природні багатства.

Кадуцей — незмінний атрибут бога Меркурія, який в епоху античності вважався заступником торговців, мандрівників, парламентерів. Змії, що оповили кадуцей, символізують мудрість.

Історія

Найстаріша відома міська печатка Харкова датується 1724 роком і виконана в стилі українського бароко.

За деякими мистецькими особливостями час створення символіки можна віднести до 60-70-х років XVII століття, майже до самого часу заснування міста.Олег Однороженко. "Герб Харкова: історія. «Місто хоробрих сердець» На ній зображено серце, пронизане двома стрілами в супроводі лицарського хреста, зірок і півмісяців — класична для козацької геральдики мілітарна символіка. Пронизане серце — символ чеснот, мужності, хоробрості та незламності. Це характеризує Харків як таке лицарське військове місто, що для XVII—XVIII століття було надзвичайно актуальним і актуально зараз. Корона на печатці — символ самоврядності. Додатковим елементом герба на печатці є лаврові галузки — символ перемоги.

У сукупності всі елементи на гербі мають гармонійну і дуже потужну символіку, він ніби розповідає, що Харків — місто людей з хоробрими серцями, які борються за свою свободу і незалежність, які дотримуються у своїй поведінці гідності, лицарських чеснот.Серце, пронизане стрілами: історик знайшов у архівах ймовірний найдавніший герб Харкова, датований XVIII століттям

Полковий герб Гербом Харківського полку (1654—1765) вважається чорне зображення напнутого лука із стрілою вістрям угору на золотому полі картуша, згадане в «Хроногеографическом описании города Харькова» Максима Горленского (1767 год): «Місто Харків здавна носить у гербі напнутий лук зі стрілою». Зустрічається опис герба й з іншою колірною гамою: «На зеленому полі щита — жовтий лук. Тятива туго напнута, стріла готова поцілити у ворога»В. Місюра, Герби Харківщини . В пізніших описах фігурує вже як герб Харкова. Можливо цей герб походить від герба Дорошенків.

Губернський герб

У 1775 році герольдмейстером князем Михайлом Щербатовим був розроблений герб Слобідсько-Української губернії, невдовзі він послужив основою для новозатвердженого герба міста Харкова.

21 вересня 1781 року Катериною II були затверджені герби для міст Харківського намісництва. Першим серед яких значився герб міста Харкова, з додатковою приміткою, що місто має старий герб. Він являв собою: у зеленому полі перехрещені ріг достатку, із зображеними в ньому плодами та квітами, та золотий кадуцей, або жезл Меркурія. Це мало вказувати на багатство і добробут краю, а також на розквіт торгівлі міста. Герб був оформлений у чотирикутному геральдичному щиті, загостреному знизу.

Указом Олександра II від 5 липня 1878 року герб губернії, як такий, що не відповідає геральдичним нормам (критику викликало, зокрема, зображення кадуцея), був замінений новим варіантом, складеним бароном Бернгардом Кене. Він зображував на срібному щиті чорну відірвану кінську голову із червленими очима та язиком, що означає кінські заводи губернії; у червленій главі щита — золота із шістьма променями зірка, що символізує університет між двома візантійськими монетами, що означають торгівлю й багатство. Щит був оточений золотими дубовими листками, з'єднаними андріївською стрічкою та увінчаний імператорською короною. У верхній частині гербів повітових міст губернії, однак, як і раніше, поміщалося зображення рога достатку та кадуцея.

Новий герб викликав протести містян, і 21 травня 1887 року за клопотанням Харківського дворянства місту було повернено катерининський, що зберіг, однак, обрамлення нового герба — корона й дубові листи з Андріївською стрічкою. Він проіснував до проголошення Радянської влади.

Радянський герб 26 грудня 1968 VIII сесією Харківської міської ради депутатів XI скликання був затверджений радянський герб міста, укладений заслуженим художником УРСР професором Євгеном Єгоровим. На білому полі (символ миру) було зображено золоте колосся, символ достатку й урожайності полів Слобожанщини, на тлі золотих орбіт електронів, що символізують науку міста, у якому вперше було розщеплено атомне ядро. У верхній частині щита був поміщений червоно-блакитний прапор УРСР, поверх якого розташовані зображення зубчастого колеса — символ індустрії — і назва міста російською мовою ("Харьков"). У народі цей герб отримав прізвисько Опромінений колос.Історія герба м. Харків

Сучасний герб 14 вересня 1995 сесією Харківської міської ради народних депутатів за останні два сторіччя втретє був прийнятий герб із зображенням кадуцея та рога достатку як найтрадиційніший в історії міста, що був розроблений заслуженим діячем мистецтв України Світланою Дуденко.

Критика Сучасний герб був запроваджений ще в імперський період. Використання однакового герба як для міста, так і для області є унікальним випадком в Україні, що суперечить принципам геральдики.

Примітки

Джерела Українська геральдика

Посилання Фото зображення радянського герба Харкова на нагрудному значку