о. Василій Ковч (1868, Малий Любінь — 28 березня 1941, Капустинці) — український греко-католицький священник, богослов, сповідник, громадський діяч,
Життєпис
Дитинство, юність, освіта
Василій Ковч народився 1868 року в с. Малий Любінь (тепер Городоцький р-н., Львівська обл.) в сім'ї Дмитра Ковча (1827—1888 рр.) і Марії (з роду Кориляк) (1831—1891 рр.). Батько, Дмитро Ковч був заможною людиною, мав багато землі, велику пасіку (понад 100 вуликів), працював лісником, а ще був паламарем при церкві Пресвятої Трійці, організував відбудову церкви після страшної пожежі в 1885 р., пожертвував на неї чимало власних коштів. У подяку за ці заслуги перед Божою святинею і сільською громадою, за пропозицією пароха о. М. Гелітовича і дідича барона К. Бруніцкого його поховали на церковному подвір'ї. Брат Василя — Іван (1867—1943 рр.), успадкувавши батькову хату, за його прикладом, дбав про сільську церкву, 55 років був її паламарем. Коли у 1912 р. організувалась в селі школа на один клас і не було відповідного приміщення, відпустив половину своєї хати для учнівських занять.
Упокоївся Іван Ковч у віці 86 років. За заслуги перед храмом і громадою села його, також, поховали на церковному подвір'ї, біля батька. Ще один брат | Григорій Ковч, бувши священником, У 1918 р., вже немолодий (58 років) поступив на службу капеланом в II галицький корпус УГА. Помер 19 грудня 1919 р. в Старокостянтинові через епідемічний висипний тифВасиль Мацелюх. Історія села Любінь Малий. — Львів: Тріада Плюс, 2016 — с.407.
Закінчив гімназію у Львові, Львівський університет, навчався у Відні, Празі, Парижі, Римі. Володів багатьма іноземними мовами: польською, німецькою, чеською, італійською, китайською, староєврейською, латинь, івритВасиль Мацелюх. Історія села Любінь Малий. — Львів: Тріада Плюс, 2016 — с. 72-73Світлана Флис, о. Іван Лозинський. На перевалі духу. — Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2013 — с. 33.
Душпастирська праця Ієрейські свячення дістав з рук Станіславського єпископа кир Андрея (Шептицького) в 1900 р.1900 — 12 грудня 1906 рр. — співробітник у с. Росохач, Скальського деканату.01 березня 1907 — 31 березня 1909 рр. — приватний співробітник в Улашківцях, Чортківського повіту на Тернопільщині.З 01 квітня 1909 р. — експозит в Капустинцях, Чортківського повіту на Тернопільщині.
Після війни о. Василій душпастирював у с. Улашківці, Скальського деканату.Був ординованим шкільним комісаром на села Ланівці, Лисівці, Шипівці, Улашківці, Сосулівка, Росохач, Угринь, Олексинці.12 листопада 1924 р. дістав крилошанські відзнаки.Тривалий час служить в с. Капустинці на Тернопільщині.
З приходом радянської влади рукописи о. Василя було конфісковано органами безпеки, і, скоріш за все, пропали назавжди.Помер 28 березня 1941 р. Похований в с. Капустинці біля церкви. Після себе залишив великий маєток і збудований ним палац. На сьогодні одну половину палацу використовують для церковних відправ, а другу — для розміщення сестер монахинь.
Заповіт о. Василія Ковча
Див. також Ковч Григорій Омелян (Ковч) Ковч Іван Михайлович Малий Любінь
Примітки
Джерела Василь Дрозд. Родина душпастирів Ковчів на Заліщанщині. — Чернівці: ТзОВ «ДрукАрт», 2012 — С. 12—15. Василь Мацелюх. Історія села Любінь Малий. — Львів: Тріада Плюс, 2016 — С. 72—76. Світлана Флис, о. Іван Лозинський. На перевалі духу. — Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2013 — С. 32—36.
Посилання
Родина Ковчів на Заліщанщині Іч (перегляд 16.07.2016 р.) Родина Ковчів на Заліщанщині ІІч (перегляд 16.07.2016 р.)