Курігальзу I — каситський цар Вавилонії (близько 1390 до н. е.).

Життєпис Переніс свою резиденцію з Вавилону в спеціально побудовану в північній частині Дворіччя фортецю Дур-Курігальзу, що мала стратегічне значення та легко оборонялася («Фортеця Курігальзу», нині городище Акаркуфе). Нове місто було прикрашено розкішним палацом і численними храмами.

Курігальзу називав себе дивним титулом «цар рівних (собі) серед своїх попередників» і титулом Саргона I «цар багатьох». По образу царів Уру та Ісіну Курігальзу був обожнений за життя. Своє обожнювання він обґрунтував рішенням не вавилонських, а каситських богів Шумалії та Шукамуни, великий храм ним присвячений він побудував у Вавилоні. У цьому храмі він був нібито наділений божественним сяйвом і отримав інсигнії царської влади.

Явно схиляючись на користь культу ніппурського Елліля (ототожнюється з каситськими Харбе), він не повністю пориває і з його суперником вавилонським Мардуком. Перенісши свою резиденцію з Вавилону, він зробив це місто привілейованим, самоврядним і надав його жителям звільнення від загальнодержавних податків, підкреслюючи у своїх написах, що робить це заради Мардука.

З Єгиптом в правління Курігальзу існували дружні відносини. Він віддав в гарем фараону Аменхотепу III свою дочку. А коли сирійські царі спробували залучити Курігальзу в союз проти фараона, той послав їм категоричну відмову, на тій підставі, що він знаходиться в союзі з фараоном, і навіть погрожував їм війною в разі, якщо їх союз здійсниться.

Є припущення, що Ашшур потрапив в деяку залежність від Курігальзу. Правда, якщо даний факт і мав місце, то, ймовірно, тільки формально.

Його старша дочка, по нововавилонському документу (VAT 17020), була в шлюбі з еламським царем Пахіра-Ішшаном, проте деякі історики припускають, що мова йде тут про дочку Курігальзу II.

Дані про кількість років його правління не збереглися.

Література Історія Стародавнього Сходу. Зародження найдавніших класових товариств та перші осередки рабовласницької цивілізації Ерліхман В.В .: Правителі світу

III Вавилонська (Каситська) династія Попередник: Кадашман-Харбе Iцар Вавилона XIV століття до н. е. Наступник: Кадашман-Елліль I -