Міше́ль Ідальго́ (; 22 березня 1933, Леффренкук — 26 березня 2020, Марсель) — французький футболіст, що грав на позиції півзахисника. Виступав, зокрема, за «Реймс» та «Монако», з якими став триразовим чемпіоном Франції, а також по два рази вигравав національний Кубок та Суперкубок. Забив один з голів у фіналі першого в історії розіграшу Кубка європейських чемпіонів.

По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Тренував національну збірну Франції, з якою вперше в історії триколірних став чемпіоном Європи.

Клубна кар'єра Народився 22 березня 1933 року в місті Леффренкук. Вихованець футбольної школи клубу «УС Норманд».

У дорослому футболі дебютував 1952 року виступами за «Гавр», в якому провів два сезони, взявши участь лише у 47 матчах чемпіонату.

1954 року перейшов до «Реймса», у складі якого вперше став чемпіоном та володарем Суперкубка Франції у 1955 році, а потім у 1956 році разом зі своєю командою в першому розіграші Кубка європейських чемпіонів дійшов до фіналу, де грав у вирішальному матчі з мадридським «Реалом». У тому фіналі на 10-й хвилині рахунок був уже 2:0 на користь французів, але до 30-ї хвилини іспанці відіграли обидва м'ячі. У другому таймі на 62-й хвилині саме Ідальго знову вивів «Реймс» вперед, але в підсумку переміг «Реал», забивши у ворота «Реймса» ще два м'ячі.

У наступному році Ідальго перейшов в клуб «Монако». З «монегасками» він завоював ще два титули чемпіона Франції, двічі виграв Кубок Франції і одного разу національний Суперкубок. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за «Монако» у 1966 році.

Єврокубки Провів 3 сезони у клубних турнірах під егідою УЄФА, і всі в Кубку чемпіонів. У 10 матчах він забив 1 гол (у першому фіналі першого розіграшу 1955-56) мадридському «Реалу» в складі «Реймса», тогочасного гранда французького клубного футболу. Ще два євросезони Ідальго виступав у формі «Монако».

Статистика виступів у єврокубках СезонКлубТурнірДосягненняМатчіПеремогиНічиїПоразкиГоли1955-56 «Реймс»Кубок чемпіонів430111961-62   «Монако»Кубок чемпіонів1/16 фіналу200201963-64Кубок чемпіонів1/8 фіналу41120ВСЬОГО «Реймс»              1 євросезон43011   «Монако»2 євросезони61140ВСЬОГО за кар'єру3 євросезони  104151

Усі матчі та голи Мішеля Ідальго у єврокубках Усі матчі та голи Мішеля Ідальго у єврокубках№СезонТурнірРаундГосподаріРахунокГостіГолиІнше11955-56Кубок чемпіонів1/8 (1) «Орхус»0:2  «Реймс»—21/2 «Реймс»2:0  «Гіберніан»—3 «Гіберніан»0:1  «Реймс»—4Фінал «Реал» 4:3  «Реймс» (2:3)51961-62Кубок чемпіонів1/16 «Монако»2:3 «Глазго Рейнджерс»—6 «Глазго Рейнджерс»3:2 «Монако»—71963-64Кубок чемпіонів1/16 «Монако»7:2 «АЕК»—8 «АЕК»1:1 «Монако»—91/8 «Інтернаціонале»1:0 «Монако»—10 «Монако»1:3 «Інтернаціонале»—  (1) — перший матч;

Виступи за збірну 5 травня 1962 року Мішель провів свій єдиний матч у складі національної збірної Франції — товариську гру проти збірної Італії (1:2)

Кар'єра тренера Розпочав тренерську кар'єру відразу після завершення ігрової кар'єри, очоливши дублюючу команду «Монако». Також молодий фахівець працював у нижчоліговій «Ментоні» граючим тренером. Пізніше Ідальго став президентом UNFP, французького союзу гравців.

В березні 1976 року був призначений головним тренером збірної Франції. На той момент найвищими досягненнями французького футболу були третє місце на чемпіонаті світі 1958 року і четверте місце на Євро-1960. Відтоді французька команда брала участь лише в одному чемпіонаті світу — в 1966 році, — але посіла останнє місце у групі і жодного разу не пробивалася на чемпіонат Європи. Першим досягненням Ідальго стала перемога у відбірковому турнірі чемпіонату світу 1978 року; однак, приїхавши в Аргентину, французи знову не зуміли вийти з групи.

Далі Мішеля Ідальго чекала невдача: команда знову не пройшла відбірковий турнір чемпіонату Європи 1980 року, проте таки вийшла на чемпіонат світу 1982 року, що проходив в Іспанії. Чемпіонат французи почали з поразки від збірної Англії — 1:3, пропустивши перший м'яч вже на 1й хвилині гри, але все-таки вийшли з групи в наступний етап. Далі збірна Франції грала набагато впевненіше і дійшла до знаменитого півфінального матчу зі збірною ФРН, в якому була дуже близька до перемоги. Рахунок відкрили німецькі футболісти, але Мішель Платіні забив гол з пенальті. До кінця другого тайму зберігся рахунок 1:1. Зате в додатковий час, на 92-й хвилині, захисник Франції Маріус Трезор забив другий гол. Після пропущеного м'яча постійні атаки вела збірна ФРН, але на 98-й хвилині збірної Франції вдалася контратака, в якій Ален Жиресс забив третій м'яч. Проте в час, що залишився, німцям вдалося зрівняти рахунок і фінальний свисток зафіксував знову нічию 3:3. Цей півфінал увійшов в історію футболу ще й тому, що в ньому вперше на чемпіонатах світу доля переможця вирішувалася в серії пенальті, і перемогу з рахунком 5:4 здобули німецькі футболісти. А команді Франції довелося грати матч за третє місце зі збірною Польщі. Але навіть склад французів на цей матч показав, що третє місце їх вже не цікавить — не грав ані Мішель Платіні, ані деякі інші провідні французькі футболісти і збірна Польщі перемогла 3:2, ставши третім призером.

Зате вже два роки французи приймали в себе Євро-1984. Груповий турнір збірна Франції пройшла легко, здобувши три перемоги. Потім французи зіграли півфінальний матч зі збірною Португалії. Тут, як і в півфіналі попереднього чемпіонату світу, після другого тайму рахунок був 1:1. На початку додаткового часу португальці вийшли вперед. Зрівняти рахунок французам вдалося лише на 115-й хвилині, це зробив захисник Жан-Франсуа Домерг. А за хвилину до кінця додаткового часу іні забив переможний гол. Здобувши перемогу з рахунком 3:2, збірна Франції вперше вийшла у фінал чемпіонату Європи. Там, 27 червня 1984 на паризькому стадіоні «Парк де Пренс» збірна Франції перемогла збірну Іспанії з рахунком 2:0. Перший м'яч на 57-ій хвилині забив Мішель Платіні, а на останній хвилині гри Брюно Беллон поставив переможну крапку.

Після перемоги в чемпіонаті Європи Мішель Ідальго вирішив покинути пост головного тренера збірної Франції. Наступні два роки він працював технічним директором збірної, а у 1986 році продовжив працювати з марсельським «Олімпіком», де провів 5 років.

Потім Ідальго знову залишив тренерську роботу і став вести футбольну передачу на телебаченні Монако. Але в 2004 році прийняв пропозицію очолити збірну Конго, проте пропрацював у команді менше року.

Статистика виступів СезонКлубЧемпіонатКубокЄврокубкиДивізіонІгорГолівІгорГолівТурнірІгорГолів 1952—1953 «Гавр» Дивізіон 1 19 4 - - - - - 1953—1954 Дивізіон 1 28 9 4 1 - - - 1954—1955 «Реймс» Дивізіон 1 23 11 3 1 ЛК 2 0 1955—1956 Дивізіон 1 16 8 2 0 КЄЧ 4 1 1956—1957 Дивізіон 1 27 4 3 4 - - - 1957—1958 «Монако» Дивізіон 1 30 5 4 2 - - - 1958—1959 Дивізіон 1 28 4 2 0 - - - 1959—1960 Дивізіон 1 34 10 6 1 - - - 1960—1961 Дивізіон 1 33 5 7 2 - - - 1961—1962 Дивізіон 1 28 1 6 0 КЄЧ 2 0 1962—1963 Дивізіон 1 38 1 8 0 - - - 1963—1964 Дивізіон 1 20 0 3 0 КЄЧ 4 0 1964—1965 Дивізіон 1 31 0 4 0 - - - 1965—1966 Дивізіон 1 14 0 1 0 - - - Всього 369 62 53 11 - 12 1

Статистика виступів за збірну

Титули і досягнення

Як гравця Чемпіон Франції (3): «Реймс»: 1954–55 «Монако»: 1960–61, 1962–63 Володар Кубка Франції (2): «Монако»: 1959–60, 1962–63 Володар Суперкубка Франції (2): «Реймс»: 1955 «Монако»: 1961

Як тренера Чемпіон Європи (1): : 1984

Примітки

Посилання

Профіль Мішеля Ідальго на сайті pari-et-gagne.com Профіль Мішеля Ідальго на сайті Федерації футболу Франції fff.fr