Оле́г Володи́мирович Ка́ськів ( 20 січня 1973, с. Староміщина) — церковний діяч, науковець, митрофорний протоієрей, ректор Івано-Франківської духовної семінарії ім. св. свщмч. Йосафата (2001―2010, вдруге ― від 13 червня 2014 року до 13 вересня 2016 року), синкел у справах духовенства Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ. Доктор східного канонічного права (2000). 17.02.2022 року на підставі рішення Сенату Академії та Засновника Академії Високопреосвященного Архієпископа і Митрополита Володимира Війтишина, призначений ректором ПЗВО «Івано-Франківська Академія Івана Золотоустого» (Декрет № 115 від 17.02.2022 року).

Життєпис Народився в с. Староміщина, нині Підволочиський район, Тернопільська область, Україна.

Із 1980 по 1990 роки навчався у Підволочиській середній школі. У 1995 році закінчив Івано-Франківську Духовну Семінарію (згодом перейменована на богословсько-катехитичний духовний інститут). 7 квітня 1996 року у с. Підлужжя, Тисменицького району прийняв дияконські свячення з рук єпископа-помічника Івано-Франківської єпархії Преосвященного Єпископа Іринея Білика, ЧСВВ, а 5 травня 1996 року в с. Гошів, Долинського району з рук Правлячого Архієрея Івано-Франківської Єпархії Преосвященного Єпископа Софрона Дмитерка, ЧСВВ отримав ієрейське рукоположення.

Навчання У 1996—1998 роках навчався в Папському Східному Інституті в Римі на факультеті Східного Канонічного Права, де захистив ліценціятську роботу на тему: «Партикулярне право УГКЦ у Святих Тайнах Кодексу Канонів Східних Церков». У 1998—2000 роках продовжив навчання на докторських студіях у Папському Східному Інституті і 5 травня 2000 року захистив докторську дисертацію «Історично-юридичний розвиток партикулярного права УГКЦ у світлі Кодексу Канонів Східних Церков». Закінчив юридичний факультет Івано-Франківського інституту права, економіки та будівництва (2004), а 21 грудня 2006 року, рішенням Вченої Ради цього навчального закладу йому присвоєно звання «Doctor Honoris Causa». 15 вересня 2006 року закінчив Київський Міжнародний науково-технічний університет, де здобув кваліфікацію магістра цивільного права.

Викладацька та адміністративна діяльність З 1998 року розпочав викладати канонічне та подружнє право у Івано-Франківському Теологічно-Катехитичному Духовному Інституті. 25 березня 2008 року рішенням Вченої Ради Івано-Франківської Теологічної Академії присвоєно вчене звання — доцента. Від грудня 2001 до травня 2010 — ректор Івано-Франківської духовної семінарії. Від травня 2002 — промотор справедливості Івано-Франківської єпархії УГКЦ, викладач Українського Католицького Університету у Львові (2002―2005); у 2003―2008 роках — викладач Катехитично-дяківської академії в м. Чортків. 02 березня 2010 року рішенням Вченої Ради Івано-Франківської Теологічної Академії присвоєно вчене звання — професора. В 2010—2014 роках був Протосинкелом Івано-Франківської єпархії УГКЦ. 13 червня 2014 року призначений Ректором Івано-Франківської духовної семінарії ім. св. свщмч. Йосафата. 24 червня 2014 року іменований синкелом у справах духовенства Івано-Франківської Архієпархії терміном на п'ять років.

Секретар VI сесії Патріаршого Собору УГКЦ, який відбувся у Івано-Франківську 25—27 серпня 2015 року.

13 вересня 2016 року о. Олега Каськіва було переведено з посади ректора семінарії на посаду синкела у справах духовенства та священичих родин Івано-Франківської Архієпархії.

31.10.2019 року Блаженіший Патріарх Святослав іменував радником Душпастирської ради Патріаршої курії УГКЦ. (Декрет № ВА19/330-21).

04.11.2019 року Блаженіший Патріарх Святослав іменував членом робочої синодальної групи для опрацювання регламенту Патріаршого Собору УГКЦ. (Декрет № ВА19/335).

22.01.2020 року Блаженіший Патріарх Святослав іменував адвокатом звичайного трибуналу Верховного Архиєпископа УГКЦ. (Декрет № ВА 20/044).

07.02.2020 року Блаженіший Патріарх Святослав іменував членом секретаріату VII сесії Патріаршого Собору УГКЦ. (Декрет № ВА 20/082).

18.10.2019 року іменований парохом парафії «Різдва Пресвятої Богородиці» с. Дубівці, Галицького протопресвітеріату. (Декрет № 619).

11.11.2021 року Високопреосвященний Архієпископ і Митрополит Володимир Війтишин іменував протопресвітером Дубівецького протопресвітеріату Івано-Франківської Архієпархії. (Декрет № 495).

04.01.2022 року на підставі рішення Сенату, Високопреосвященним Архієпископом і Митрополитом Володимиром Війтишиним, призначений ректором Івано-Франківського Богословського Університету імені Св. Івана Золотоустого (Декрет № 07 від 04.01.2022 р)

17.02.2022 року на підставі рішення Сенату Академії та Засновника Академії Високопреосвященного Архієпископа і Митрополита Володимира Війтишина, призначений ректором ПЗВО «Івано-Франківська Академія Івана Золотоустого» (Декрет № 115 від 17.02.2022 року).

10 грудня 2024 р., на підставі рішення атестаційної колегії, видано Атетстат Професора АП № 006459.

Нагороди Нагрудний хрест із прикрасами (2001), набедреник, мітра.

Вибрані публікації

Книги 1. Історично-юридичний розвиток Партикулярного права УГКЦ у світлі Кодексу Канонів Східних Церков, докторська дисертація, Папський Східний Інститут, Рим 2000, — 231 с. 2. Виконання, оформлення і захист дипломних робіт студентами Івано-Франківської Теологічної Академії, (методичний посібник), Івано-Франківськ 2001 (співавторство). 3. Промови та проповіді, Івано-Франківськ 2004 (співавторство). 4. Нарис історії Івано-Франківської (Станиславівської) Духовної Семінарії імені Святого Священномученика Йосафата, Івано-Франківськ 2007. (співавторство). 5. Міжнародний аспект правового забезпечення та працевлаштування громадян, Івано-Франківськ — Підволочиськ 2008, — 118 с. 6. Виконання, оформлення і захист магістерських робіт, (методичний посібник), Івано-Франківськ 2015  (співавторство). 7. Соборна діяльність Київської Церкви. Монографія. — Тернопіль: Терно-граф, 2018—108 с. 8. Партикулярне право УГКЦ: джерела, історія, кодифікація. Навчальний посібник. — Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2018. — 372 с. 9. Кодифікація партикулярного права Української Греко-Католицької Церкви (1997—2018). Монографія. — Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2019. - 168 с. 10. Партикулярне право Української Греко-Католицької Церкви. Навчальний посібник (друге виправлене і доповнене видання). Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2024. - 200 с.

Статті 1. Перший помісний синод з'єдиненої Церкви, Alma Mater, Українська Папська Колегія в Римі, Рим 1997. 2.Нагороди в Українській Греко-Католицькій Церкві, Alma Mater, Українська Папська Колегія в Римі, Рим 2000. 3. Партикулярне право УГКЦ: історичний розвиток, Календар Світла, Торонто-Львів 2001. 4. Євангелізація і Церковне правило, Матеріали Собору Івано-Франківської Єпархії, Івано-Франківськ 2002. 5. Геній Мікельанджело, Нова Зоря, 18 (488), 2002. 6. Рецензія на книгу о.д-ра Романа Василіва «Книга пророка Авакума», Нова Зоря, 2005, с.444-447. 7. Вибранні юридичні терміни, формули та сентенції, Lingua Latina, Івано-Франківськ 2005, с.230-240. 8. Розвиток партикулярного права УГКЦ 1596—2006 рр., Науковий вісник «Добрий Пастир», № 1, Івано-Франківськ 2007, с. 10-20. 9. Рецензія на книгу Павла Василіва «Актуальність вчення про Пресвяту Євхаристію у творі Патріарха Йосифа Сліпого „Про Святі Тайни“ (De Sacramentis)», ІФТА, 2007, с.379-380. 10. Євхаристія в канонічному праві, Науковий вісник «Добрий Пастир», № 2, Івано-Франківськ 2009, с. 7-13. 11. Нагороди в Українській Греко-Католицькій Церкві, Науковий вісник «Добрий Пастир», № 3, Івано-Франківськ 2010, с. 7-10. 12. Руська Правда, Науковий вісник «Добрий Пастир», № 4, Івано-Франківськ 2011, с. 31-45. 13. Патріарший Собор у ККСЦ, Науковий вісник «Добрий Пастир», № 5, Івано-Франківськ 2014, с. 73-75. 14. Перша сесія Патріаршого Собору, Нова Зоря, 8 (1061), 2015. 15. Друга сесія Патріаршого Собору, Нова Зоря, 10 (1063), 2015. 16. Третя сесія Патріаршого Собору, Нова Зоря, 15 (1068), 2015. 17. Четверта сесія Патріаршого Собору, Нова Зоря, 17 (1070), 2015. 18. П'ята  сесія Патріаршого Собору, Нова Зоря, 24-25 (1076—1077), 2015. 19. Собори Київської Церкви 1050—1590 рр. як один із елементів правотворення, Науковий вісник «Добрий Пастир», № 10-11, Івано-Франківськ 2017, с. 45-60. 20. Минуле та сучасність Івано-Франківської (Станіславівської) Духовної семінарії, «Нова Зоря» Івано-Франківськ 2018, матеріали IV науково-практичної конференції. 21. Роль греко-католицького духовенства у заснуванні та діяльності товариства «Просвіта» (до 150-річчя створення) // Галичина. Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис Прикарпатського Національного Університету імені Василя Стефаника", 2018. Ч. 31, С. 231—236. 22. Наукова діяльність Єпископа Софрона Мудрого, Scientific Journal «Virtus», Issue # 35, June, 2019, С. 25-27. 23. Liturgical books of the Kyivan Church — source of particular law, Scientific Journal «Virtus», Issue # 36, September, 2019, P. 15-18. 24. Church of Kyiv sobors — the source of the particular law of the UGCC, Scientific Journal «Virtus», Issue # 37, October, 2019, p. 25-28. 25. Councils of the Kiev Church (1051—1274) — A source of particular law of the UGCC, Scientific Journal «Virtus», Issue # 41, February , 2020, p. 21-23. 26.The Kobryn synod of 1626 — the source of the particular law of the UGCC, Scientific Journal «Virtus», Issue # 42, March, 2020, p. 17-19. 27. The synod of Zamosc 1720 — a source of the particular law of the UGCC, Scientific Journal «Virtus», Issue # 50, January, 2021, p. 15-18. 28. 300 — літня історія села Дубівці, Нова Зоря, 37 (1381), 2021. 29. Вплив єпископа Софрона Мудрого на семінарійну формацію та кадрову політику Івано-Франківської єпархії, Науковий вісник «Добрий Пастир», № 16, Івано-Франківськ 2021, с. 10-26. 30. Роль єпископа Софрона Мудрого в реорганізації Івано-Франківського Теологічно-Катехитичного Духовного Інституту в Івано-Франківську Теологічну Академію (1994—2014 рр.), Вісник Львівського університету. Серія філос.-політолог. студії. 2022. Випуск 42, c. 55–61. 31. Вплив єпископа Софрона Мудрого на видавничу діяльність в Українській Греко-Католицькій Церкві, Вісник Львівського університету. Серія філос.-політолог. студії. 2022. Випуск 44, c. 34–40. 32. Вплив отця Софрона Мудрого на розвиток проповідництва в Українській Греко-Католицькій Церкві (1960-1993 рр.). Вісник Львівського університету. Серія філос.-політолог. студії. 2022. Випуск 43, c. 32–38. 33. Катехитичне служіння в Київській Церкві (Х – ХІХ століття). Вісник Львівського університету. Серія філос.-політолог. студії. 2023. Випуск 46, c. 45-52. 34. Posición del Papa Francisco sobre la invasión rusa a Ucrania. Cuestiones Politicas. 2023. Vol. 41. № 76. pp. 879-900. 35. Procesos de secularización de símbolos religiosos en el discurso político contemporáneo: Aproximaciones desde la antropología política: Processes of secularization of religious symbols in contemporary political discourse: Approaches from political anthropology. Cuestiones Políticas. 2023. Vol. 41 (78). p. 188-202. 36. Прощі як один із елементів відновлення відпустового місця в селі Крилос 1989-2018 рр. Добрий Пастир: науковий вісник Івано-Франківської академії Івана Золотоустого. Богослов’я. Філософія. Історія. 2023. Вип. 18. С. 9-19. 37. Роль матері блаженішого кардинала Любомира Гузара у вихованні, формуванні характеру та виборі духовного шляху свого сина. Актуальні питання розвитку науки та освіти: матеріали Х Міжнародної науково-практичної конференції м. Львів, 9-10 грудня 2023 року. – Львів: Львівський науковий форум, 2023. – 308 с. 38. Вплив матері митрополита Андрея Шептицького на виховання, становлення характеру та вибір духовного шляху сина. Науковий простір: актуальні питання, досягнення та інновації: матеріали VI Міжнародної наукової конференції, м. Київ, 15 грудня, 2023 р. / Міжнародний центр наукових досліджень. — Вінниця: ТОВ «УКРЛОГОС Груп, 2023. — 548 с.