Балканський кубок — регулярний регіональний футбольний турнір на рівні збірних команд з Балканського півострова.
Історія Перший розіграш був організований в 1929 році між командами Болгарії, Греції, Румунії, Югославії і став відповіддю на схоже змагання для країн Центральної Європи, започатковане двома роками раніше. Протягом дворічного циклу команди провели по два матчі між собою, а переможцем з помітним відривом стала збірна Румунії, що здобула 5 перемог і лише одного разу поступилась.
Ще до завершення першого розіграшу змагань в кінці вересня на початку жовтня 1931 року в Софії між збірними Болгарії, Югославії і Туреччини був проведений другий турнір, що зазвичай визнається неофіційним.
Тим не менше, у такому ж форматі з 1932 по 1936 рік були проведені п’ять наступних розіграшів Балканського кубка за участі тих же чотирьох команд, що грали у першому турнірі і без Туреччини.
Після завершення Другої світової війни в 1946 році турнір був відновлений. Новим учасником стала команда Албанії, яка замінила Грецію. Саме албанці в рідних станах і стали переможцями змаганьДля Албанії матчі 1946 року стали першими офіційними у історії команди, хоча вона й вступила у ФІФА ще в 1932 році.
В 1947 році до змагань долучилась дуже сильна в той час збірна Угорщини, що впевнено здобула перемогу. Через рік новими учасниками чемпіонату стали також збірні Чехословаччини і Польщі. Команди мали зіграти по два матчі між собою, але у підсумку турнір був перерваний. Розрив між Тіто і Сталіном спричинив заборону сателітам грати з Югославією. На той момент учасники встигли зіграли по 3-6 матчів, а загалом 16. Лідером за набраними очками була Угорщина, а за втраченими – Югославія. Розіграші турніру 1947 і 1948 років часто носять назву Балканський і Центральноєвропейський чемпіонат так як його нові учасники не розташовані на території Балканського півострова.
Знову змагання за Балканський кубок було відновлене аж у 1973 році за участі Болгарії, Греції, Румунії, Туреччини і тривало до 1976 року. Останній на даний момент розіграш кубку був проведений у 1977–1980 роках, за участі тих самих чотирьох команд, а також збірної Югославії. У підсумку югослави дістались до фіналу, де поступились румунам.
Переможці та призери {| border=1 width=80% style="border-collapse:collapse; font-size:90%;" cellpadding=3 cellspacing=0 |- bgcolor=#C1D8FF !rowspan=2 width=12%|Роки !colspan=6|Призери |- bgcolor=#EFEFEF !width=30%|Переможець !width=30%|Друге місце !width=30%|Третє місце |- align=center bgcolor=#F5FAFF |1929 — 1931докладніше | (1)
|- align=center bgcolor=#D0E7FF |1931 докладніше | (1)
|- align=center bgcolor=#F5FAFF |1932докладніше | (2)
|- align=center bgcolor=#D0E7FF |1933 докладніше | (2)
|- align=center bgcolor=#F5FAFF |1934 — 1935докладніше | (1)
|- align=center bgcolor=#D0E7FF |1935 докладніше | (2)
|- align=center bgcolor=#F5FAFF |1936докладніше | (3)
|- align=center bgcolor=#D0E7FF |1946докладніше | (1)
|- align=center bgcolor=#F5FAFF |1947докладніше | (1)
|- align=center bgcolor=#D0E7FF |1948докладніше |colspan=5| Турнір не було завершено |- align=center bgcolor=#F5FAFF |1973 — 1976докладніше | (3) | | не розігрувалось |- align=center bgcolor=#D0E7FF |1977 — 1980докладніше | ' (4) | | не розігрувалось
Найкращі бомбардири Розіграш Бомбардириголигравецькоманда1929-1931 7 голів Юліу Бодола Рудольф Ветцер 1931 3 голи Асен Панчев 1932 5 голів Александар Живкович 1933 4 голи Георге Циолак Штефан Добай 1934-1935 3 голи Александар Тирнанич Александар Томашевич 1935 5 голів Любомир Ангелов 1936 4 голи Шандор Шварц 1946 2 голи Лоро Борічі Каміль Теліті Ніколає Рейтер Божидар Сандич 1947 5 голів Ференц Деак 1948 8 голів Ференц Пушкаш 1973-1976 4 голи Джеміл Туран 1977-1980 6 голів Ангел Йорденеску
Титули
Збірна Переможець Сезон <center>4 1929-31, 1933, 1936, 1977-80 <center>3 1931, 1932, 1973-76 <center>2 1934-35, 1935 <center>1 1946 <center>1 1947
Примітки
Джерела Балканський кубок на RSSSF.com''