Корисні копалини Філіппін

Загальна інформація

Філіппіни мають значні запаси найважливіших видів мінеральної сировини: руд кольорових, благородних і легуючих металів. До числа виявлених корисних копалин належать вугілля, вапняк, сировина для цементної промисловості. З рудних мінералів зустрічаються золото, мідь, нікель, залізо, свинець, марганець, срібло, цинк і кобальт. Більшість рудних родов. комплексні

Основні корисні копалини Філіппін станом на 1998-99 рр. Корисні копалини Запаси Вміст корисного компоненту в рудах, % Частка у світі, % Підтверджені Загальні Боксити, млн т 408 515 1,5 Барит, тис. т 120 150 90 (BaSO4) Залізні руди, млн т 590 990 50 (Fe) 0,3 Золото, т 1100 1770 0,6 – 3,4 г/т 2,2 Кобальт, тис. т 150 400 0,11 (Со) 2,7 Марганцеві руди, млн т 2 6 33 (Mn) 0,1 Мідь, тис. т 11140 13970 0,44 (Cu) 1,7 Молібден, тис. т 31 100 0,01 (Мо) 0,3 Нафта, млн т 42,3 Нікель, тис. т 1090 7840 2,4 (Ni) 2,2 Прир. горючий газ, млрд м³ 99 0,1 Свинець, тис. т 50 100 1,8 (Pb) Срібло, т 4500 6000 30 г/т 0,8 Вугілля, млн т 485 485 Хромові руди, млн т 36,7 30 (Cr2O3) 0,81 Цинк, тис. т 180 280 2,2 (Zn) 0,1

Окремі види корисних копалин

Нафта і газ. Перше родовище нафти було виявлене біля узбережжя о. Палаван в 1961, а його промислова розробка почалася в 1979. Проте в 1993 лише 2 % нафти яка споживається в країні було видобуто на її території. У 5 осадових басейнах виявлено понад 20 родов. і газу. Продуктивні нижньо- і середньоміоценові рифогенні вапняки на глиб. 1,1-2,3 км та олігоценові пісковики. Густина нафти 806–855 кг/м³.

Вугілля. Найбільші родовища вугілля розташовані на о-вах Семірара, Мінданао, Самар, Лейте, Себу; вони приурочені до осадових порід від еоцену (антрацити, кам. вугілля) до пізнього міоцену — раннього пліоцену (буре вугілля). Родов. невеликі, пласти макс. потужністю 1,8 м часто зім'яті в складки і сильно тріщинуваті.

Уран. Рудопрояви урану відомі на о-вах Бохоль, Самар, Катандуанес, Лейте, Масбате і Лусон.

Залізо. Осн. запаси залізняку пов'язані з залізистими латеритами (3,05 млрд т), які є на о-вах Лусон, Самар, Мінданао, Нонок і Дінагат. Потужність пластів латеритів досягає 6,4 м. Руди містять також нікель і хром. Відомі родов. залізистих пісків, що містять 10-50 % магнетиту і титаномагнетиту, запаси яких в кінці ХХ ст. оцінюються в 150 млн т. Родов. представлені алювіальними і прибережно-морськими розсипами, сконцентрованими вздовж о-вів (найбільш великі на о-вах Лусон, Лейте і Мінданао). Горизонти пісків з підвищеним вмістом Fe мають потужність 1-3 м, шир. 100–300 м і протяжність до дек. десятків км. Поширені невеликі скарнові родов. (найбільше Ларап; запаси 120 млн т).

Марганець. Дрібні родов. марганцевих руд відомі у багатьох районах Ф. Руди складаються в осн. з брауніту, криптомелану, вторинного піролюзиту і представлені лінзовими тілами серед вулканогенно-осадових формацій юри і міоцену. Макс. потужність лінз 5 м. Найбільше родов. — Сьєрра-Мадре.

Хром. На Ф. відомо понад 60 родов. хромових руд, осн. запаси яких зосереджені в пров. Самбалес на о. Лусон. Пласто-лінзові тіла хромітів, що залягають серед дунітів і саксонітів ранньої крейди, утворюють пояси протяжністю до 2,5 км. Вертикальний розмах зруденіння — 350 м. Вогнетривкі відміни хромітів високої якості часто розташовуються поряд з олівіновими габро, а металургійні відміни — з норитами. Найбільші родовища — Масинлок (вогнетриви) і Акоє, на якому крім хромшпінелідів в рудах присутні сульфіди нікелю, платини і самородна платина.

Алюміній. Алюмінієві руди представлені бокситами пізнього кайнозою. Найбільші родовища знаходяться на о-вах Самар і Лейте.

Золото. Гол. золоторудні родов. знаходяться на о-вах Лусон, Масбате, Мінданао. Найпоширеніші гідротермальні золото-срібно-телурові руди, пов'язані з поясом розвитку вулканітів міоцену. Родов. локалізовані у кальдерах. Жили і жильні зони макс. протяжністю 2 км залягають в андезитах і кварцових діоритах, прослідковані за падінням на 450–700 м. Гол. рудні мінерали: енаргіт, самородне золото, телуриди золота і срібла, сфалерит, ґаленіт, пірит та ін.

Срібло. Родов. срібних руд відомі в провінціях Батангас (свинцево-срібні) і Півн. Сурігао (барит-срібні). Платиноїди. Прогнозні ресурси МГП Філіппін незначні і складають до 300 т (~ 0,6 % світових).

Мідь. Осн. запаси мідних руд зосереджені в мідно-порфірових родов. Вони розташовані між офіолітовими поясами і формують дві смуги меридіонального простягання. Руди мають високий вміст Au, Ag, Мо. Зруденіння пов'язане з порфіровими гідротермально зміненими субвулканітами діоритового і кварц-діоритового складу. Широко розвинені зони повторного збагачення. Найбільша міднорудна провінція країни на о. Негрос приурочена до антиклінальної зони 60х25 км. Район складений крейдовими сильно дислокованими лавовими потоками і пірокластами, насичений інтрузіями діоритів, кварц-діоритів і амфіболових порфірів. Однією з найбільших компаній з видобутку і первинної переробки мідної руди є Carmen Copper Corporation.

Нікель і кобальт. Підтверджені запаси нікелю країни, за підрахунками національної Геологічної служби США, на початок 1998 р. становили 1.1 млн т. Середній вміст нікелю в них 2.4 %. Осн. запаси нікелевих і кобальтових руд укладені в родов. кайнозой ських латеритних кір вивітрювання. Родов. силікатних нікелевих руд (15 родовищ), що містять пром. концентрації оксидів заліза і кобальту, розвинені в провінціях Сурігао, Самар, Давао, Палаван, Міндоро, Ромблон, Самбалес та ін. Нікелеві руди залягають г.ч. в ниж. частині латеритного розрізу, а залізо концентрується в його верх. горизонтах. Найзначніші залишкові родов. руд нікелю виявлені на о-вах Палаван, Нонок, Мінданао.

Поліметали. Запаси свинцевих і цинкових руд зосереджені в осн. в мідно- і золоторудних родов., а також в поліметалічних родов. провінцій Батангас і Півд. Замбоанга. Кварцові жили зі сфалеритом, халькозином, борнітом і піритом перетинають міоценові вулканогенно-осадові породи.

Ртуть. Єдине родов. руд ртуті (Санто-Лоудес на о. Палаван) генетично пов'язане з гарячими мінеральними джерелами, вік — четвертинний. Гол. рудні мінерали: кіновар, антимоніт і самородна ртуть.

Барит. Найбільше в країні родов. бариту Мінсалай (запаси 50 млн т) представлене жилами довж. до 30 м і потужністю 3-5 м.

Родов. піриту відомі в провінціях Антіке, Албай, Півн. Сурігао, Півд. Камарінес, Себу.

Родов. сірки — пов'язані з давнім вулканізмом, відомі в провінціях Сх. Негрос, Кагаян, Катабато, Давао, Лейте, Самбалес та ін. Найбільше родов. Магабо на о. Негрос (запаси 10 млн т руди із вмістом сірки 28,2 %) знаходиться в туфах потужністю до 160 м, на глиб. 150 м.

У країні відомо дек. сотень родов. гуано (загальні запаси 1014 тис. т) і фосфатизованих вапняків (понад 310 тис. т).

Азбест. Родов. азбесту Агілар розташоване в пров. Пангасінан (о. Лусон). Його запаси оцінені в 3,5 млн т при вмісті 10-20 % корисної компоненти. Запаси перліту родов. Суопі на о. Калаян становлять 30 млн т, Легаспі (о. Лусон) — 30 млн т, Баао (о. Лусон) — 4 млн т.

Головні родов. польових шпатів (сумарні запаси 50 млн т) знаходяться в пров. Північний Ілокос на о. Лусон. Основне родов. бентоніту — Пуерто-Белью розташоване в на о. Лейте.

Запаси доломіту тільки на о. Себу оцінені в 730 млн т; вапняків — 6,5 млрд т, найзначніше родов. мармуру — на о. Міндоро.

Крім того, на Ф. є родов. кварцового піску, гіпсу, кам. солі, йоду, пемзи, піску, гравію та ін.

Див. також Гірнича промисловість Філіппін Історія освоєння мінеральних ресурсів Філіппін Геологія Філіппін

Джерела

U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. , https://doi.org/10.3133/mcs2020.

Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.

Корисні копалини Філіппін

Źródło i licencja