Фінляндія належить до тих країн Європи, де геологічна будова не лише визначає рельєф, а й безпосередньо впливає на природні ресурси, господарство і навіть культурний образ країни. Суворі скелясті береги, тисячі озер, виходи давніх кристалічних порід і сліди потужного зледеніння роблять Фінляндію своєрідним «музеєм геологічної історії» просто неба. Основу її території становить одна з найдавніших ділянок земної кори Європи — Фенноскандійський щит. Саме тому геологія Фінляндії є ключем до розуміння не лише природи самої країни, а й еволюції півночі Європи загалом.

Геологічна будова

Території Фінляндії розташована в межах Балтійського щита і складена ранньодокембрійськими метаморфічними породами і гранітами, перекритими тонким і переривистим плащем льодовикових і прильодовикових відкладів четвертинного періоду, що обумовлено декількома фазами відступу льодового щита Скандинавії. Зона розломів, що перетинає вершину Ботнічної затоки і протягається до північного узбережжя Ладозького озера, розділяє докембрійські утворення на дві головні області.

Східна геологічна область

На схід від Ботнічно-Ладозької зони поширені граніто-ґнейси і зеленокам’яні пояси (Кухмо-Суомуссалмі) архею східного і північно-східного простягання, які різко незгідно перекриті слабометаморфізованими мілководно-морськими і континентальними уламковими відкладами та основними вулканітами раннього протерозою. Це частина Карельського мегаблоку Балтійського щита, стабілізована до початку протерозою. На неї в північній частині країни насунені високометаморфізовані кристалічні породи Лапландського ґранулітового пояса раннього протерозою, що простягається з Норвегії через північ Фінляндію на Кольський півострів. З цими відкладами пов'язані найбільші рудні родовища (урану, золота, міді, заліза, поліметалів, нікелю, кобальту, ванадію).

Західна геологічна область

На захід від Ботнічно-Ладозької зони, на більшій частині території країни, розвинені утворення верхньої частини нижнього протерозою, т. зв. свекофеніди віком 2,0—1,75 млрд років. Це переважно вапняно-лужні вулканіти, ґраувакки і сланці, сформовані в умовах вулканічних острівних дуг і околичних морів, що складають активну околицю Карельського континенту. Вони прорвані численними плутонами гранітоїдів, серед яких особливе місце займає найбільший Центральнофінляндський батоліт. Свекофеніди вздовж Ботнічно-Ладозької зони насунені на Карельський мегаблок. У цій шовній зоні поширені середньопротерозойський фліш і тіла нікеленосних габро-перидотитів. Останні відомі і на півдні країни. На Аландських островах і крайньому південному-заході Фінляндії є плутони гранітів рапаківі віком 1,65 млрд років, що знаходяться в одній смузі з Виборзьким масивом. З гранітами рапаківі асоціюють численні дрібні родовища міді, поліметалів, нікелю, заліза та рідкісних металів.

Див. також

Салпаусселькя Корисні копалини Фінляндії Історія освоєння мінеральних ресурсів Фінляндії Гірнича промисловість Фінляндії Гідрогеологія Фінляндії Економіка Фінляндії Географія Фінляндії

Література

Атлас вчителя : Географічний атлас для вчителя / В. В. Молочко, Ж. Є. Бонк, І. Л. Дрогушевська та ін. / відп. ред. В. В. Молочко. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 328 с. — ISBN 978-966-475-506-8 Атлас світу / Гол. ред. І. С. Руденко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467 Геологія материків і океанів / За ред. В. Г. Крочака. — Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. — 392 с.

Гожик П. Ф. Регіональна геологія з основами палеогеографії. — К. : Логос, 2003. — 288 с. Гожик П. Ф., Лялько В. І., Бабаєв Ю. Ю. Регіональна геологія світу. — К. : Наук. думка, 2015. — 424 с. </div>

Посилання

Огар В. В. Регіональна геологія: Навч. посібник. К., 2017