Скандина́вські го́ри (, , ) — гірський масив, що перетинає Скандинавський півострів, завдовжки близько 1700 км, завширшки — до 320 км. Західні схили гір круто уриваються в Північне і Норвезьке моря, формуючи норвезькі фіорди, які зникають в напрямку на північний схід до кордону з Фінляндією. На півночі гори є кордоном між Норвегією, Швецією і Фінляндією, але тут вони невисокі.
Висота гір порівняно невелика. Найвища точка — гора Ґалгепіґґен () — має висоту 2469 м і розташована в південній частині Норвегії. Найвища точка на території Швеції — гора Кебнекайсе (), 2111 м. Рельєф згладжений діяльністю давніх льодовиків. Сучасні льодовики Скандинавських гір є найпотужнішими в материковій Європі.
Поєднання північного розташування й вологості від Північної Атлантики спричинило утворення крижаних полів і льодовиків, що разом з крутими схилами гір створюють захопливі й драматичні краєвиди.
Льодовики Рельєф Скандинавських гір значною мірою згладжений діяльністю стародавніх льодовиків. У сучасному рельєфотворенні провідну роль відіграє водна ерозія, а у верхньому (нівальному) поясі гір — також діяльність снігу і льоду. Характерні найбільші у материковій Європі сучасні льодовики переважно скандинавського (щитоподібного) типу. Загалом у Скандинавських горах понад 2400 льодовиків загальною площею 3050 км².
Основні райони заледеніння: Юстедальсбре, Ютунгеймен, Свартісен (Норвегія), Сарек і Кебнекайсе (Швеція).
Геологічна будова Скандинавська гірська система сполучена з горами Шотландії, Ірландії і горами східної частини Північної Америки. Геологи вважають, що всі вони сформували єдине пасмо до розриву давнього суперконтиненту Пангея. Ці гори — залишки каледонської складчастості. Багато геологів уважають, що це найбільший гірський масив у геологічній історії.
Річки та озера У Скандинавських горах розташовано безліч озер, більшість із яких має льодовикове походження. Річок також дуже багато. Річки, що беруть початок на західних схилах гір, повноводні, але короткі, часто мають пороги і водоспади. Річки, що беруть початок на східних схилах гір, набагато довші. Завдяки своїй повноводності і великим перепадам висот річки мають значний гідроенергетичний потенціал. Загальний запас гідроенергергії річок Скандинавського півострова становить 230 млрд кВт⋅год на рік. Майже половина цього потенціалу вже використовується гідроелектростанціями Швеції й Норвегії.
Найбільші річки Норвегії — Гломма (611 км), Тана (360 км) і Альта (200 км), Швеції — Турнеельвен (510 км), Умеельвен (467 км), Онгерманельвен (460 км), Каліксельвен (450 км), Лулеельвен (450 км), Індальсельвен (420 км), Шеллефтеельвен (410 км), Онгерманельвен (460 км), Далельвен (240 км).
Фауна і флора Схили гір покриті тайговими лісами й чагарниками, а також гірською тундрою і луками; трапляються також торф'яники. Хвойні ліси, одне з головних багатств Скандинавських гір, піднімаються до висоти 900 м на півдні і до 400—500 м на півночі.
Серед тварин поширені олень, лось, вівцебик та інші.
Корисні копалини Наявні родовища руд заліза, міді, титану, піриту. Скандинавські гори мають також великі запаси будівельного каменю (граніту різних кольорів, мармуру і сланцю)
Ліси Скандинавських гір використовують у господарських потребах скандинавських країн, передусім ШвеціїА. В. Кий. З досвіду лісозаготівель Швеції // Науковий вісник НЛТУ України: Збірник науково-технічних праць. — Львів: НЛТУ України. — 2006. — Вип. 16.7..
Туризм
Заповідні території У Скандинавських горах створено багато національних парків, зокрема:
у Швеції: Абіску, Сарек, Стуре-Шефаллет у Норвегії: Бергеф'єлль;
Окрім того, є численні заповідники.
Лижний спорт У горах Скандинавії природний сніговий покрив зберігається з листопада до квітня, тому лижні курорти цих країв дуже популярні серед європейських туристів. Найвідоміші лижні курорти:
У Швеції — Оре, Селен, Ідре. У Норвегії — Хемседал, Трюсіл, Квітфьоль, Хафьоль, Єйлу. У Фінляндії — Хімос, Тахко, Вуокатті, Колі, Леві, Рука, Юлляс.
Див. також Список гір Швеції
Примітки
Література Скандинавські гори // УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія
Скандинавские горы // Словарь современных географических названий. — Екатеринбург: У-Фактория. Под общей редакцией акад. В. М. Котлякова, 2006. Скандинавские горы // География. Современная иллюстрированная энциклопедия. — : Росмэн. Под редакцией проф. А. П. Горкина, 2006. «Зарубежная Европа. Общий обзор. Северная Европа» (серия «Страны и народы» в 20 томах). — Москва: «Мысль», 1981. — Стр. 91, 144—145 Большой атлас мира, издание четвёртое, The Reader's Digest World Atlas, 2007, ISBN 978-5-89355-169-3, стр. 152—153, 154—155
Посилання