Острозький єзуїтський колегіум, або Острозька єзуїтська колегія — колишній навчальний заклад, «дім Товариства Ісуса» в місті Острог (нині Рівненської области, Україна). Заснований у 1624 роціІсаєвич Я. Острозька академія // . Створений як альтернатива Острозькій академії.Ковалів В. Колегіум єзуїтів в Острозі. — С. 181.

Відомості У 1558 р. перша Генеральна Конгрегація затвердила норму мінімальної кількости єзуїтів, які могли утворювати колегіум: два–три священники для прийняття сповідей, проповідництва, проведення реколекцій тощо, 4—5 учителів, кілька їхніх заступників для непередбачених випадків, двоє братів-коад'юторів (загалом понад 20). Пізніше декрет Лайнеза (генерал ордену) визначив, що фундаційний акт колегіуму мусить надавати землю на утримання щонайменше 20-ти осіб. Колегіум (як один із єзуїтських домів) складався з кількох будинків: колегіум як орденський дім з кляузурою, церква, школа, господарські будівлі, також бурса і конвіктШевченко Т. (Київ). Доми товариства ІСУСА… — С. 86.

Ймовірно, князь Януш Острозький мав намір записати дарчу для єзуїтського колегіуму в ОстрозіШевченко Т. Острозький колегіум єзуїтів. — С. 85.. Дідичка Острога Анна Алоїза Острозька (у шлюбі Ходкевич), дочка князя Олександра та онука князя Василя Костянтина Острозьких, як і її мати Анна Острозька (з Косток), бабка Зофія (з Одровонжів, фундаторка колегіуму єзуїтів у Ярославі) була прихильницею римо-католицького обряду і неприхильно ставилась до православних. Вона спочатку матеріально обмежила діяльність Академії в місті, а потім ліквідувала заклад, намагалася звести її до рівня прицерковної школи. Натомість записала дарчі (на початку 1620-х років) для єзуїтського колегіуму в Острозі, який у 1624 році розпочав діяльність. Крім цього на утримання колегіуму княгиня передала низку родових сіл та фільварків – з усіма приналежностями, угіддями, прибутками, підданими тощо.

Перші чотири ченці-єзуїти прибули до Острога для заснування колегіуму в 1623 році. 14 грудня 1625 на честь князя Януша Острозького учні колегіуму з нагоди відкриття школи виголосили першу декламацію. Бібліотека при колегіумі почала діяти найпізніше від 1628 року.

У 1625—1626 роках збудували тимчасове приміщення колегіуму (перший поверх був мурований, другий — дерев'яний), яке розібрали в 1645 році. За даними о. Вітольда Йосифа Коваліва, у 1634—1641 роках звели нове приміщення закладу за проєктом італійців-єзуїтів Джакомо Бріано і Бенедетто (Бенедикта) Моллі. А сам Бенедетто Моллі в 1634—1645 роках керував будівництвом приміщень колегіуму.Paszenda J. Molli (Moly, De Molle, Demolle, Di molli, Dimollius) Benedetto (1597—1657) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976. — T. XXI/4, zeszyt 91. — S. 635. Він вирушив сюди з Італії, його супутником у дорозі був Пшемислав Якуб Рудницький, який у 1634 році став ректором закладу, а в 1637 подав у відставку.Grzebień L. Rudnicki Przemysław Jakub h. Lis (1584—1650) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademja Nauk, 1991. — T. XXXII/4. — Zeszyt 135. —  — S. 644—646.

Село Княгинин (нині Дубенського району) якийсь час було власністю колегіуму.

З часом ченці-василіяни почали навчати в колишніх школах єзуїтів, зокрема, й в Острозі.о. Назарко І. Василіяни //  — Т. 1. — С. 214.

Після скасування ордену Єзуїтів у 1773 р. в колегіумі розмістився монастир Василіян, консисторія, семінарія. Після пожеж 1809 та 1821 років комплекс не відновлювали, він поступово руйнувався і в 1875 р. був розібраний на будівельний матеріал, з якого споруджено, зокрема, Острозьку чоловічу гімназію (1876 р.)

Відомі люди

Целестин Чаплич, учень колегіуму.Konopczyński W. Czaplic Celestyn, h. Kierdeja (1723—1804) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1937. — T. IV, zeszyt 16. — S. 167. Анджей Мокрський — польський шляхтич, педагог, релігійний діяч, священик-єзуїт, викладав тутMajewski W., Natoński B. Mokrski (Hanczel, Hąnczel Henczel-Mokrski) Andrzej (1598—1649) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976. — T. XXI/3 zeszyt 90. — S. 599—600. .

Див. також Колегіум єзуїтів Костел святих Ігнатія Лойоли та Франциска Ксаверія (Острог) Національний університет «Острозька академія»

Зауваги

Примітки

Джерела Ковалів В. Колегіум єзуїтів в Острозі. — С. 181—183. Кулаковський П. Острозькі храми як місця поховання князів і шляхти у першій половині XVII с. // Наукові записки. Серія «Історичне релігієзнавство». — Випуск 5. — С. 122—133. Шевченко Т. Острозький колегіум єзуїтів. — С. 85—88. Шевченко Т. (Київ). Доми товариства ІСУСА, їх фундатори і благодійники на УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ Речі Посполитої: 1572—1647. — С. 86—92. Grzebień L. Rudnicki Przemysław Jakub h. Lis (1584—1650) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademja Nauk, 1991. — T. XXXII/4. — Zeszyt 135. —  — S. 644—646.

Ostróg // Encyklopedia wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski i Litwy 1564—1995, Oprac. Ludwik Grzebień i inni. — Kraków 2004. — S. 482—483.

Посилання Духовне переродження Острога в 1620-Х рр. Климчук А. М. Єзуїтські бібліотеки на українських етнічних землях в XVI—XVIII ст.