Енох Генріх Кіш (, нар. 6 травня 1841 у Празі, пом.24 серпня 1918 у Маріенбаді) — австрійський бальнеологіст і гінеколог єврейського походження, один із засновників бальнеології. Його братом був Александер Кіш (1848—1917), знаний рабин.
Вивчав медицину в Празі, де 1862 року здобув ступінь доктора медицини. 1863 року почав працювати бальнеологістом у Маріенбаді, де займався розвитком популярного спа-курорту. 1867 року його було призначено викладачем у Празі, а 1884 року він став ад'юнкт-професором бальнеотерапії в місцевому університеті.
З 1868 року Кіш був редактором Allgemeine Balneologische Zeitung (Загальної бальнеологічної газети). Він також надавав інформацію про бальнеотерапію «Системі фізіологічних терапевтів», виданню з Філадельфії. Крім бальнеології він провадив активне дослідження в галузях гінекології та жіночої сексуальності.
Найважливіші його праці «Посібник загальної і спеціальної бальнеотерапії» (нім. «Handbuch der Allgemeinen und Speciellen Balneotherapie», 1875) та «Основи клінічної бальнеотерапії» (нім. «Grundriss der Klinischen Balneotherapie», 1897).
Вибрані праці Badeärztliche Briefe an die kurgäste Marienbads. (1865) Über den Einfluss der Fettleibigkeit auf die weiblichen Sexualorgane. Prag, 1873 Das climacterische Alter der Frauen. Erlangen 1874 Die Sterilität des Weibes. Wien: Urban & Schwarzenberg, 1886 Uterus und Herz (1898) Die Lipomatosis universalis (1888) Handbuch der allgemeinen und speciellen Balneotherapie. Wien Grundriss der klinischen Balneotherapie (1897) Klimatotherapie. Urban & Schwarzenberg, 1898 Das Geschlechtsleben des Weibes in physiologischer, pathologischer und hygienischer Beziehung. The Sexual Life of Woman in Its Physiological, Pathological and Hygienic Aspects. transl. Eden Paul. Rebman, 1910 Die sexuelle Untreue der Frau. Marcus & Weber, 1918
Примітки
Посилання Біографія на сайті Єврейської енциклопедії