Міжнародний аеропорт «Львів» імені Дани́ла Га́лицького , (англ. Lviv Danylo Halytskyi International Airport) — міжнародний аеропорт Львова, другий найбільший в Україні за пасажиропотоком у 2021 році.
Основні параметри
Найбільший на Заході України та в усій Україні за пасажиропотоком і маршрутною мережею, окрім двох київських аеропортів і окупованого Сімферополя. Розташований у мікрорайоні Скнилівок, за 7 км на південний захід від центру міста. Відкритий 1929 року на заміну старому львівському аеропорту на Левандівці. 2012 року був відкритий новий термінал «A», а також завершено реконструкцію злітно-посадкової смуги, після чого вона може приймати літаки більшої тоннажності.
Назва У жовтні 2010 громадськість запропонувала після реконструкції до Євро-2012 назвати львівський аеропорт на честь українського барокового скульптора Івана Георгія Пінзеля (Міжнародний аеропорт імені Пінзеля, )Львів. Аеропорт Пінзель. Блог Ірини Магдиш, zaxid.netЛьвів. Аеропорт Пінзель. Блог Тараса Возняка, Блоги, Українська ПравдаЛьвів. Аеропорт «Пінзель». А раптом вдасться? Ірина Магдиш, Історична правда, Українська правда. У грудні того ж року міський голова Андрій Садовий запропонував назву «Міжнародний аеропорт імені короля Данила» на честь засновника Львова короля Данила ГалицькогоАеропорт «Львів» хочуть назвати іменем Короля Данила. zaxid.net.
20 жовтня 2011 року Львівська міська рада за пропозицією об'єднання «Свобода», фракція якого мала там більшість, звернулася до прем'єр-міністра України Миколи Азарова з вимогою назвати аеропорт іменем Степана БандериМер Львова пропонує назвати аеропорт іменем короля Данила. zaxid.net. Президент України Віктор Янукович під час візиту до Львова 28 жовтня заявив, що рішення про найменування аеропорту має приймати міська радаЯнукович не проти, щоб Львівський аеропорт носив ім'я Бандери. Історична правда, Українська правда, натомість у Міністерстві інфраструктури України за кілька днів оголосили, що такі розпорядження перебувають у компетенції урядуКолесніков каже, що Янукович обманув львів'ян про аеропорт імені Бандери. Історична правда, Українська правда. 4 листопада Верховна Рада України направила до президента Януковича запит щодо недопущення найменування львівського аеропорту іменем провідника ОУН Степана БандериПарламентська більшість проголосувала проти імені Бандери. УНІАН. Негативно на таку пропозицію відреагувала також ПольщаПольща не хоче, щоб аеропорт Львова носив ім'я Бандери. Українська правда.
2—7 листопада 2011 промоційний інтернет-портал Львова VisitLviv.net провів голосування за назву львівського аеропорту на своїй сторінці у FacebookЯкою буде назва львівського аеропорту? VisitLviv.net, у якому взяли участь користувачів соцмережі. Найбільше голосів здобула пропозиція назвати його іменем короля Данила ГалицькогоКороль Данило переміг в опитуванні щодо назви львівського аеропорту. VisitLviv.net. Посилаючись на дані цього голосування, міський голова Андрій Садовий подав до уряду офіційну пропозицію щодо назви «іменем короля Данила»Львів назвав Азарову персону, на честь якої назвуть аеропорт. І це не Бандера. Історична правда, Українська правда. 9 листопада Кабінет Міністрів прийняв розпорядження назвати аеропорт на честь Данила ГалицькогоАеропорт Львова носитиме ім'я засновника міста Данила Галицького. Урядовий портал. Наступного дня секретар Львівської міської ради Василь Павлюк висловив стурбованість із приводу того, чи фігуруватиме в назві слово «король»Львівська влада просить в Уряду додати слово «короля» в назві летовища. ZIK (Західна інформаційна корпорація), а депутат ради Юрій Михальчишин звинуватив команду мера Садового у фальсифікації голосування на ФейсбуціЛьвівська «Свобода» звинуватила Facebook у фальсифікаціях. zaxid.net.
6 лютого 2012 року Міністерство інфраструктури України видало наказ про зміну назви державного підприємства «Міжнародний аеропорт „Львів“» на «Міжнародний аеропорт „Львів“ імені Данила Галицького»Аеропорт «Львів» офіційно отримав нову назву. zaxid.net. Під час зустрічі з Віктором Януковичем 12 квітня інтелігенція Львова просила президента відкоригувати назву летовища з «Данила Галицького» на «короля Данила»Назву львівського аеропорту Януковичу порадили історики. zaxid.netІнтелігенція Львівщини просила у Президента грошей та перейменування аеропорту. Львівські новини.
Історія
До Другої світової війни
Зародження авіації Перший політ у Львові відбувся в неділю 24 квітня 1910 року коли у Скнилові на аероплані «Блеріо» піднявся в повітря інженер Ієронімус.Галичанинъ 1910, ч.83Лаба В. Літопис парафії Скнилів під Львовом від давніх часів до 1944 року, -Львів, 2015 Ранньою локацією летовища у Львові (з 1914 року) була Левандівка.
Через Галичину з березня 1918 року проходила перша у світі регулярна авіалінія поштового зв'язку. Авіалінія функціонувала за маршрутом Київ — Проскурів — Львів — Краків — Відень. Маршрут 1200 км долався за 13 годин замість двох діб залізничним транспортом. До цієї події була надрукована перша у світі авіапоштова марка, яка побачила світ 31 березня 1918 року.
5 вересня 1922 року було здійснено перший цивільний регулярний рейс за маршрутом Гданськ — Варшава — Львів.
Aerolloyd Першою авіакомпанією, яка почала працювати у Львові, стала Aero Lloyd.
Перші літаки, німецькі «Юнкерс», могли перевезти 4 пасажирів, згодом авіакомпанія закупила голландські Fokker F-VII, які перевозили 8-10 пасажирів. Ці літаки першими у світі були обладнані туалетом. У середині 30-х років у парк надійшли американські літаки «Локхід», які мали також невеличкий буфет та перевозили до 11 пасажирів. Наприкінці 30-х закупили американські «Дугласи» місткістю 14 пасажирів. Міжвоєнний цикл замкнули Junkers F-13 DZ-41 місткістю 15 пасажирів. Дві останні моделі літаків вже мали вдосконалене навігаційне обладнання та автопілот.
Відстань Львів — Варшава перші «Юнкерси» долали за 2 год. 30 хв., а Фоккери — за 1 год. 40 хв.
У 1929 році Aerolloyd виконувала рейси через аеропорт Львів до Івано-Франківська і Чернівців. Перенесення летовища У 1923 році було прийнято рішення про підготовку до перебазування аеродрому з Левандівки.
У 1925 році у Львові почалось будівництво нового аеропорту.
Для його будівництва було знайдено ділянку біля села Скнилів на південно-західній околиці Львову, в 6 км від центру міста на рівнинній місцевості, розташованій на висоті 325 метрів над рівнем моря.
Ділянка мала форму неправильного багатокутника розміром 2000x1800 м, площею 267га. Аеродром будувався для використання цивільною, військовою і спортивною авіацією.
У кінці 1929 року відбулося перебазування львівського аеропорту з Левандівки на Скнилівок, де ще тривали будівельні роботи. У 1929 році було зведено спеціальний залізобетонний ангар, який, водночас, слугував першим аеровокзалом та домашнім аеродромом львівського аероклубу (Aeroklub Lwowski). За період пасажирських перевезень летовища на Левандівці, з 1922 по 1929 роки, було здійснено 4558 рейсів, пасажиропотік становив 10 784 осіб. Найбільше — у 1929 році — 485 рейсів (1894 пасажирів).
Водночас сюди було перебазовано і 6-й військовий авіаполк ВПС Польщі.
В 1930 році аеропорт був введений в дію, і в тому ж році через аеропорт було відкрито авіалінію Варшава — Львів — Бухарест. В аеропорту був побудований ангар, який дозволяв розмістити найбільші за розміром цивільні літаки того часу, пасажирський павільйон та інші об'єкти.
Новий аеропорт було названо іменем президента республіки Ігнатія Мостицького ().
У 1931 році до летовища підведено залізничну колію для підвозу палива й інших матеріалів.
У 1932 році збудовано кілька нових споруд, завершено прокладання водопостачальної та каналізаційної системи, льотне поле обладнано дальноміром і радіоосвітлювальною апаратурою, встановлено радіостанцію, метеопункт, паливно-заправну станцію та лампу-маяк. У 1935 році ввели в експлуатацію проблисковий ліхтар для нічних польотів, який було видно за 100 км. 1938 року встановили радіомаяки. Наприкінці 1930-х також встановили дальноміри, що сполучили Львів із Варшавою через Люблін. Також облаштовано зал очікування для пасажирів.
Льотне поле було ґрунтовим.Найбільшою проблемою аеропорту було розмокання ґрунтової злітно-посадкової смуги під час дощу та снігу. Через це він часто закривався, так, наприклад, 1935 року через негоду аеропорт не працював 35 днів. Злітно-посадкові смуги були розташовані навхрест: 13/31 та 04/22. Вони мали покращене покриття, викладене щебенем. У 1936 році майданчик перед ангаром було забетоновано. 1938 року на летовищі знову проводилися дренажні роботи.
Остання довоєнна модернізація відбулася у 1938 році. Тоді було споруджено спеціальну залу для очікування пасажирів.
Загалом, з 1925 по 1939 роки на облаштування аеропорту з державного бюджету було виділено 12 мільйонів злотих.
Після відкриття, з левандівського аеропорту на скнилівський було перенесено рейси до Варшави — Ґданська та Кракова. У 1931 році відкрито міжнародну авіатрасу Львів — Бухарест — Софія — Салоніки. Наступного року її продовжили до Варшави, Риги й Таллінна, в 1936-му — до Афін, 1937-му — через острів Родос до Аеропорту Лода, згодом — до Гельсінкі та Бейрута. Таким чином Львів знаходився на маршруті однієї з найдовших у світі авіаліній, який пролягав між двома морями на Півночі та Півдні становив більше 4,3 тис. км, які літаки долали за 34 години. Шлях залізницею тривав 10 діб. Напередодні Другої світової війни цей маршрут, Гельсінкі — Таллінн — Рига — Варшава — Львів — Бухарест — Софія — Салоніки — Афіни — Родос — Лод — Бейрут, був найдовшим у Європі.
У міжвоєнний період з центру міста до аеропорту пасажирів та їхній багаж возив безкоштовний автобус. За VIP-клієнтами присилали легковик. В аеропорті працювали безкоштовні носії. Процедура оформлення документів займала менше 15 хвилинВисокий політ. Ольга Швагуляк-Шостак, Business Class Magazine.Квитки на літаки продавались не лише в аеропорту, але й у туристичних агентствах та великих готелях. На купівлю квитків у два боки існували суттєві знижки. Діти до 3 років, летіли майже безкоштовно. З центру Львова до аеропорту курсував безкоштовний автобус. Були й обмеження щодо багажу — дозволялось перевезення сумки, вагою 15 кг, а на дальні рейси — 20 кг. На посадку можна було прибувати за 15 хв. до вильоту. Фото та радіоапаратуру треба було здавати
Під час Другої світової війни На аеродромі базувався 6-й авіаційний полк ВПС Польщі, до складу якого входили 161-ша та 162-га винищувальні ескадрильї, 61-ша і 62-га зв'язкові ескадрильї, 64-та і 65-та бомбардувальні ескадрильї, 63-тя та 66-та розвідувальні, і 69-та допоміжна ескадрилья.
В 1939-1940 роках були побудовані дві злітно-посадкові смуги, що перетиналися, напрямки 13/31 і 04/22 було обрано із урахуванням домінуючих напрямків вітру. Вони мали ширину 80м і довжину 1400м і 1200м. Конструкція покриття складалася з цементобетону товщиною 12 см на піщаній основі 10 см.
Після початку Другої світової війни з Вторгнення Німеччини в Польщу, вже в перший день війни, 1 вересня 1939 року об 11 годині львівський аеропорт зазнав ворожого авіаудару. Наліт здійснили 30 бомбардувальників «Штука»З книги: Степан Шах «Львів — місто моєї молодости. (Спомин присвячений Тіням забутих Львов'ян)» — Мюнхен, 1955 4 бомбового полку Люфтваффе. Їх прикривали бомбардувальники Словацьких військово-повітряних сил. Протягом кількох днів летовище евакуювали за місто. Однак, в результаті бомбардування злітні смуги були настільки пошкоджені, що під час евакуації на них зазнали аварій кілька польських літаків.
Після анексії Західної України Радянським Союзом, в аеропорті розмістилися літаки 15 змішаної авіаційної дивізії військово-повітряних сил Червоної Армії. На озброєнні перебували винищувачі І-16, І-153.
Цивільна структура аеропорту Львів увійшла у структуру радянського «Аерофлоту». 2 лютого 1940 року було сформовано Львівський авіазагін. Виконувались рейси на Тернопіль, Рівне, Дрогобич, Луцьк, Станіслав, а також до Києва і Москви та інших міст СРСР.