Союз білоруських патріотів () — молодіжна організація, яка діяла на території Західної і Північної Білорусі в 1946–1947 роках.
Історія
Союз білоруських патріотів виник на початку 1946 року в Глибокому і Поставах. Улітку 1946 року з'явилася підпільна патріотична організація в Слонімі, що мала конспіративну назву «Чайка». Її заснували молоді вчителі. Протягом року подібні громади створювалися в Барановичах, Бресті, Новогрудку, Жировичах. Улітку 1946 року громади з Барановичів, Слоніма і Новогрудка об'єдналися в Центр Білоруського визвольного руху під керівництвом Василя Супруна. Влітку 1947 року з'явилися обласні структури управління, які очолили Олександр Борейко (Барановицька область), Микола Макаревич (Берестейська область), Сергій Яновський (Молодечненська область) і Микола Ляскавець (Пінська область). У цей же час прийняли й остаточну назву руху — «Союз білоруських патріотів». Узимку 1947 року організацію ліквідували радянські органи держбезпеки. Відбулися два військові трибунали в Барановичах і Мінську. Членів ЗБП звинуватили в антирадянській діяльності та покарали розстрілами, таборами і тюремними ув'язненнями.
Діяльність Головні цілі, які ставили перед собою активісти ЗБП: поліпшення добробуту населення, захист національних і громадянських прав, порятунок білоруської мови в умовах інтенсивної русификаціі. Кінцева мета об'єднання — побудова незалежної народної литвинської білоруської держави. Діяльність СБП не могла не помітити радянська влада, тому взимку 1947 року СБП був розгромлений за участю провокаторів.
Члени організації Василь Супрун Агейка Ніна Асіненко Микола Асіненко Альберт Ботяновский Алесь Борейко Лев Белевич Марія Белевич Микола Конон Валентин Лагуньонок Микола Ляскавець Микола Макаревич Євген Сидорович Олеся Умпірович Олеся Фурс Антон Фурс Сергій Яновський та інші
Див. також Союз боротьби за незалежність Білорусі
Література 100 пытанняў і адказаў з гісторыі Беларусі / Уклад. І. Саверчанка, Зм. Занько. ― Мн.: рэдакцыя газеты «Звязда», 1993. ― с. 70