Ліува I (Liuba; ? — 571 або 572) — король вестготів у 568—571/572 роках. Засновник Септиманської династії.
Життєпис Походив зі знатного вестготського роду. Син графа Ліуверіка. Про дату народження та початок кар'єри Ліуви немає відомостей. Після смерті Атанагільда настав період міжкоролів'я, що тривав 5 місяців. Зрештою, королем у Нарбонні у 568 було проголошено Ліуву, дукса (герцога) Септіманії. Ймовірно, спочатку він знайшов підтримку лише у знаті Септіманії.
На другий рік після сходження на престол, наприкінці 568 або на початку 569 року він призначив співволодарем свого брата Леовігільда. При цьому вони дійшли згоди, що Леовігільд правитиме у Дальній Іспанії (центральна та східна частини Піренеїв), Ліуві I також дісталася Тарраконська Іспанія.
Ліува I відтоді не згадується в хроніках до моменту своєї смерті, що сталася наприкінці 571 або на початку 572 року. Цей король фактично панував лише в Септиманії. Саме він не допустив вторгнення ворогів — франків. У 569 році франки на чолі із Сігібертом I та Гунтрамном, вдерлися до південних володінь вестготів і захопили місто Арль.
Незважаючи на загрози з півночі, король зумів налагодити торговельні зв'язки з Візантією. Після його смерті наприкінці 571 або на початку 572 року владу над усіма володіннями вестготів перебрав брат Леовігільд.
Джерела Dietrich Claude: Adel, Kirche und Königtum im Westgotenreich, Sigmaringen 1971, S. 55 Collins, Early Medieval Spain: Unity in Diversity 400—1000, second edition (New York: St. Martins, 1995), p. 40 Rafael Altamira, La Spagna sotto i Visigoti, in Storia del mondo medievale, vol. I, 1999, pp. 743—779 Juan Antonio Cebrián, La aventura de los godos. La Esfera de los Libros, Madrid, 2002, ISBN 84-9734-091-4