Війська протиповітряної оборони Сухопутних військ (ППО СВ) — рід військ Сухопутних військ Російської Федерації, призначений для прикриття військ і об'єктів від дій засобів повітряного нападу противника при веденні кількома загальновійськовими об'єднаннями і з'єднаннями операцій (бойових дій), створення перегрупувань (маршу) і розташуванні на місці. Слід відрізняти Війська ППО Сухопутних військ (Військова ППО) від Військ ППО та ПРО Повітряно-космічних сил (Об'єктова ППО, ППО території країни).

На Війська ППО СВ покладається виконання таких основних завдань: несення бойового чергування з протиповітряної оборони; ведення розвідки повітряного противника і оповіщення військ які прикривають; знищення засобів повітряного нападу противника в польоті; участь у веденні протиракетної оборони на театрах військових дій.

Структура Війська протиповітряної оборони Сухопутних військ (ППО СВ) організаційно складаються з органів військового управління, командних пунктів ППО, зенітних ракетних (ракетно-артилерійських) і радіотехнічних з'єднань, військових частин і підрозділів. Вони здатні знищувати засоби повітряного нападу противника у всьому діапазоні висот (гранично малих — до 200 м, малих — від 200 до 1000 м, середніх — від 1000 до 4000 м, великих — від 4000 до 12000 м і в стратосфері — понад 12000 м) і швидкостей польоту. Війська ППО СВ оснащені різними по досяжності, канальності і способам наведення ракет зенітними ракетними, зенітними артилерійськими, зенітними гарматно-ракетними комплексами (системами) і переносними зенітними ракетними комплексами. Залежно від дальності ураження повітряних цілей вони поділяються на комплекси ближньої дії — до 10 км, малої дальності — до 30 км, середньої дальності — до 100 км і дальньої дії — понад 100 км. Розвиток військ ППО СВ здійснюється шляхом підвищення мобільності, живучості, скритності роботи, ступеня автоматизації, вогневої продуктивності, розширення параметрів зони ураження, зниження часу реакції і масо-габаритних характеристик зенітних ракетних (ракетно-артилерійських) комплексів.

Історична довідка Початком формування підрозділів військової ППО послужив наказ генерала Алексєєва - начальника штабу Верховного Головнокомандувача (Микола II) від 13 (26) грудня 1915 року № 368, яким було оголошено про формування окремих четиригарматних легких батарей для стрільби по повітряному флоту. Згідно з наказом міністра оборони РФ від 9 лютого 2007 року № 50, датою створення військової протиповітряної оборони вважається 26 грудня.

Восени 1941 року єдина система ППО СРСР була розділена на Військову і ППО території країни.

16 серпня 1958 року наказом № ** 69 Міністра оборони СРСР Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського в складі Сухопутних військ був створений новий рід військ - війська протиповітряної оборони Сухопутних військ.

У 1997 році з метою вдосконалення керівництва військами ППО війська протиповітряної оборони Сухопутних військ, з'єднання, військові частини і підрозділи ППО Берегові військ ВМФ, військові частини і підрозділи ППО ВДВ, а також з'єднання та військові частини ППО резерву Верховного Головнокомандувача були об'єднані в війська військової протиповітряної оборони Збройних Сил Російської Федерації.

День військової протиповітряної оборони у Збройних Силах Росії відзначається 26 грудня.

Командувачі 1991—2000 — генерал-полковник Духов Борис Інокентійович (начальник військ ППО Сухопутних військ ЗС РФ) 2000—2005 — генерал-полковник Володимир Данилкін (начальник ППО Сухопутних військ ЗС РФ) 2005—2008 — генерал-полковник Фролов Микола Олексійович (начальник ППО Сухопутних військ ЗС РФ) 2008—2010 — генерал-майор Круш Михайло Кондратійович (начальник ППО Сухопутних військ ЗС РФ) 2010 — до тепер — генерал-майор (з 2013 р. генерал-лейтенант) Леонов Олександр Петрович (начальник військ ППО Сухопутних військ ЗС РФ)

Радіолокаційні станції (РЛС) і автоматизовані засоби управління (АЗУ) ППО Сухопутних військ Парк нових РЛС склали: чергового режиму — «Небо-СВ», «Небо-СВУ», «Каста-2-2»; бойового режиму — «Огляд-3», «Імбир», «Купол»; переносна «Гармонь».

Парк нових засобів АЗУ склали: «Поляна-Д1», «Поляна-Д4», рухомий пункт розвідки та управління ППРУ-1 «Овід-М-СВ», уніфікований батарейний командирський пункт (УБКП) «Ранжир», «Барнаул-Т».

Бойовий склад

Зенітні ракетні комплекси дальньої дії (понад 100 км) С-300В4, дальність перехоплення — до 400 км, висота перехоплення — до 180 км, на озброєнні ППО Сухопутних військ з 2014 року — до тепер С-300В3, експортний варіант — С-300ВМД, дальність перехоплення — до 200 км, висота перехоплення — до 40 км, на озброєнні ППО Сухопутних військ з 2003 року — до тепер С-300В2, експортний варіант — С-300ВМ, дальність перехоплення — до 160 км, висота перехоплення — до 40 км, на озброєння ППО Сухопутних військ з1998 року — до тепер С-300В1, дальність перехоплення — до 100 км, висота перехоплення — до 40 км, на озброєнні ППО Сухопутних військ з 1988 року — до 2013 року С-300В, дальність перехоплення — до 100 км, висота перехоплення — до 40 км, на озброєнні ППО Сухопутних військ з 1983 року — до 2008 року

До 2020 року, згідно «Державної програми озброєння 2020», планують повністю змінити парк озброєння дальньої дії на ЗРК С-300В4.

Зенітні ракетні комплекси середньої дальності (до 100 км) Бук-М3, дальність перехоплення — до 70 км, висота перехоплення — до 35 км, на озброєнні ППО Сухопутних військ з 2015 року — до теперішнього часу Бук-М2, експортний варіант — Бук-М2ЭК, дальність перехоплення — до 50 км, висота перехоплення — до 25 км, на озброєнні ППО Сухопутних військ з 2008 року — до теперішнього часу Бук-М1-2, експортний варіант — Бук-М2Э, дальність перехоплення — до 45 км, висота перехоплення — до 25 км, на озброєнні ППО Сухопутних військ з 1998 року — до теперішнього часу Бук-М1, дальність перехоплення — до 35 км, висота перехоплення — до 25 км, на озброєнні ППО Сухопутних військ з 1988 року — до 2013 року Круг-М1, дальність перехоплення — до 50 км, висота перехоплення — до 24,5 км, на озброєнні ППО Сухопутних військ з 1974 року — до 1999 року Круг-М, дальність перехоплення — до 50 км, висота перехоплення — до 24,5 км, на озброєнні ППО Сухопутних військ з 1971 року — до 1996 року Круг-А, дальність перехоплення — до 50 км, висота перехоплення — до 23,5 км, на озброєнні ППО Сухопутних військ з 1967 року — до 1992 року Круг, дальність перехоплення — до 45 км, висота перехоплення — до 23,5 км, на озброєнні ППО Сухопутних військ з 1965 року — до 1990 року

До 2020 року, згідно з «Державною програмою озброєнь 2020», планується повністю змінити парк озброєнь середньої дальності на ЗРК Бук- М3 і ЗРК Бук-М2.

Зенітні ракетні комплекси малої дальності (до 30 км) Тор-М2, дальність перехоплення — до 15 км, висота перехоплення — до 10 км, на озброєнні ППО Сухопутних військ з 2015 року — до теперішнього часу Тор-М1-2, експортний варіант — Тор-М2Э, дальність перехоплення — до 15 км, висота перехоплення — до 10 км, на озброєнні ППО Сухопутних військ з 2012 року — до теперішнього часу Тор-М1, експортний варіант — Тор-М1Э, дальність перехоплення — до 15 км, висота перехоплення — до 10 км, на озброєнні ППО Сухопутних військ з 1992 року — до теперішнього часу Тор-М, дальність перехоплення — до 12 км, висота перехоплення — до 6 км, на озброєнні ППО Сухопутних військ з 1989 року — до 2014 року Тор, дальність перехоплення — до 12 км, висота перехоплення — до 6 км, на озброєнні ППО Сухопутних військ з 1983 року — до 2008 року Бук-М, дальність перехоплення — до 30 км, висота перехоплення — до 25 км, на озброєнні ППО Сухопутних військ з 1983 року — до 2008 року Бук, дальність перехоплення — до 25 км, висота перехоплення — до 20 км, на озброєнні ППО Сухопутних військ з 1979 року — до 2004 року Куб-М4, дальність перехоплення — до 25 км, висота перехоплення — до 15 км, на озброєнні ППО Сухопутних військ з 1978 року — до 2003 року Куб-М3, дальність перехоплення — до 25 км, висота перехоплення — до 15 км, на озброєнні ППО Сухопутних військ з 1976 року — до 2001 року Куб-М2, дальність перехоплення — до 25 км, висота перехоплення — до 15 км, на озброєнні ППО Сухопутних військ з 1973 року — до 1998 року Куб-М1, дальність перехоплення — до 25 км, висота перехоплення — до 15 км, на озброєнні ППО Сухопутних військ з 1971 року — до 1996 року Куб-М, дальність перехоплення — до 20 км, висота перехоплення — до 10 км, на озброєнні ППО Сухопутних військ з 1968 року — до 1993 року Куб, дальність перехоплення — до 20 км, висота перехоплення — до 10 км, на озброєнні ППО Сухопутних військ з 1967 року — до 1992 року

До 2020 року, згідно з «Державною програмою озброєнь 2020», планується повністю змінити парк озброєнь малої дальності на ЗРК Тор-М2 і ЗРК Тор-М1-2.

Зенітні ракетні комплекси (ЗРК) плавучі, ближньої дії (до 10 км) Оса-АКМ, дальність перехоплення — до 10 км, висота перехоплення — до 5 км, на озброєнні ППО Сухопутних військ з 1980 року — до теперішнього часу Оса-АК, дальність перехоплення — до 10 км, висота перехоплення — до 5 км, на озброєнні ППО Сухопутних військ з 1975 року — до 2015 року Оса, дальність перехоплення — до 10 км, висота перехоплення — до 5 км, на озброєнні ППО Сухопутних військ з 1970 року — до 2010 року

До 2020 року, згідно з «Державною програмою озброєнь 2020», планується повністю змінити парк плавучих озброєнь ближньої дії на ЗРК Тор-М2, на колісному плавучому шасі і ЗРК Тор-М1-2, на колісному шасі.

Зенітні ракетні комплекси (ЗРК) ближньої дії (до 10 км) Сосна (з ракетою "Сосна-Р", дальність перехоплення — до 10 км, висота перехоплення — до 5 км, державні випробування стартують на початку 2016 року, з тим щоб до середини року представити комплекс Міноборони РФ Стрела-10М4, дальність перехоплення — до 8 км, висота перехоплення — до 4 км, на озброєнні ППО Сухопутних військ з 1992 року — до теперішнього часу Стрела-10М3, дальність перехоплення — до 8 км, висота перехоплення — до 4 км, на озброєнні ППО Сухопутних військ з 1989 року — до теперішнього часу Стрела-10М2, дальність перехоплення — до 7 км, висота перехоплення — до 4 км, на озброєнні ППО Сухопутних військ з 1981 року — до теперішнього часу Стрела-10М1, дальність перехоплення — до 7 км, висота перехоплення — до 4 км, на озброєнні ППО Сухопутних військ з 1981 року — до 2014 року Стрела-10М, дальність перехоплення — до 6 км, висота перехоплення — до 4 км, на озброєнні ППО Сухопутних військ з 1976 — до 2011 року Стрела-10, дальність перехоплення — до 6 км, висота перехоплення — до 4 км, на озброєнні ППО Сухопутних військ з 1973 — до 2008 року Стрела-1М, дальність перехоплення — до 5 км, висота перехоплення — до 4 км, на озброєнні ППО Сухопутних військ з 1970 — до 2005 року Стрела-1, дальність перехоплення — до 5 км, висота перехоплення — до 4 км, на озброєнні ППО Сухопутних військ з 1967 — до 2002 року До 2020 року планується повністю змінити парк озброєнь ближньої дії на ЗРК Сосна, ЗРК Стрела-10М4 и ЗРК Стрела-10М3.

Зенітні ракетно-гарматні комплекси (ЗРПК) з радіолокаційним виявленням цілі (до 10 км) Тунгуска-М1, експортний варіант — Тунгуска-М1Э, дальність перехоплення ракетним озброєнням — до 10 км, висота перехоплення ракетним озброєнням — до 4 км, дальність перехоплення гарматним озброєнням — до 4 км, висота перехоплення гарматним озброєнням — до 3 км, на озброєнні ППО Сухопутних військ з 2003 року — до теперішнього часу Тунгуска-М, дальність перехоплення ракетним озброєнням — до 8 км, висота перехоплення ракетним озброєнням — до 4 км, дальність перехоплення гарматним озброєнням — до 4 км, висота перехоплення гарматним озброєнням — до 3 км, на озброєнні ППО Сухопутних військ з 1990 року — до теперішнього часу Тунгуска, дальність перехоплення ракетним озброєнням — до 8 км, висота перехоплення ракетним озброєнням — до 4 км, дальність перехоплення гарматним озброєнням — до 4 км, висота перехоплення гарматним озброєнням — до 3 км, на озброєнні ППО Сухопутних військ з 1982 року — до 2012 року