Гірнича промисловість Чилі — галузь промисловості Чилі.

Загальна інформація

Структура гірничодобувної промисловості Ч. в кінці XX ст. була така (за вартістю, %): гірничорудна сировина — 84, паливна — 9, гірничохімічна — 5, нерудних матеріалів — 2. Понад 60 % сировини видобувають підприємства компанії «Codelco», що є одним з найбільших виробників міді і молібдену у світі. Крім того, у Ч. видобувають: нафту, газ, вугілля, молібден, золото, срібло, залізні руди, йод, селітру, літій та ін. Бл. 60 % прямих іноземних інвестицій в економіку Чилі зосереджено в гірничодоб. промисловості. Бл. 90 % її продукції йде на експорт. Осн. ринки збуту — США, Західна Європа, Японія.

На початку XXI ст. уряди Чилі і Перу підписали угоду зі створення робочої групи, діяльність якої буде направлена на координацію робіт в гірничодобувному секторі. Сфера інтересів робочої групи — розробка родовищ міді, цинку, свинцю і олова та ін. У кінці XX ст. частка мінерально-сировинного сектора економіки Чилі в загальному обсязі експорту з країни становила 45-50 %, в яких 82 % забезпечувалося за рахунок Cu. Іноземні інвестиції в економіку Чилі за 1998 р. становили 6,55 млрд дол., з них 39,9 % в мінерально-сировинний сектор.

Державні інвестиції в Ч. у мінерально-сировинний сектор економіки на 2000 р. становлять 600 млн дол., в тому числі на реконструкцію комплексу гірничо-металургійних підприємств Radomiro Tomic компанії Codelco 220 млн дол. Проєктом реконструкції передбачається збільшення продуктивності комплексу від 180 до 250 тис. т Cu на рік (Mining J. — 2000. — 334, 8568). У 1998 р. виробництво Mo 25,0 та I 9,72 тис. т. В значних обсягах видобували Ag, виробляли Se, В, Li і Re.

У 2001 р. (в дужках за 2000 р.) в країні було видобуто 4,63 (4,6) млн т Cu в руді, 51,2 (51,9) т Au і 1105,6 (1202,1) т Ag. Головний виробник — компанія Codelco, оголосила про зменшення видобутку Cu на 106 тис. т в 2002 р. Інші компанії також намітили зниження обсягу видобутку [Metal Bull. Mon. — 2002. — March. — Р. 58-59, 61]. Дані щодо видобутку основних видів мінералів в Чилі наведені в табл.

Видобуток основних видів мінералів в Чилі, тис.т

Мінерали <p align=center >2000 <p align=center >2001 Мідь <p align=center >4 646 <p align=center >4 766 Молібден <p align=center >34 <p align=center >33 Золото (т) <p align=center >54 <p align=center >43 Срібло (т) <p align=center >1 242 <p align=center >1 349 Залізна руда <p align=center >5 398 <p align=center >5 437 Нітрати <p align=center >988 <p align=center >1 072 Йод <p align=center >10 <p align=center >11 Хлорид натрію <p align=center >5 083 <p align=center >5 989 Карбонат літію <p align=center >36 <p align=center >31 Свинець <p align=center >1 <p align=center >1 Цинк <p align=center >31 <p align=center >33

Окремі галузі

Нафта і природний газ. Чилі володіє невеликими запасами нафти, видобуток якої покриває бл. 1/4 потреб країни. Видобуток нафти і газу почато у 1945 на суші і у 80-х рр. на шельфі, в Магеллановій протоці. Осн. районами видобутку газу є пр. Магальянес і о. Вогненна Земля. Транспортування газу здійснюється мережею газопроводів.

Вугілля. Видобуток вугілля досяг пром. масштабів на поч. 20 ст. і відтоді становить 1-2 млн т/рік. Шахтами експлуатуються родов. бас. Консепсьйон в зат. Арауко (родов. Лота і Коронель). Розробляють круті пласти потужністю до 1 м. Виїмка вугілля ведеться короткими і довгими вибоями. На родов. Вальдівія видобувають суббітумінозне вугілля. На крайньому півдні країни, на родов. Пекет в Магеллановій прот., в районі Пунта-Аренас у 1986 введений в експлуатацію вугільний кар'єр компанії «Cocar» проєктною потужністю 1,1 млн т/рік. Коеф. розкриву на кар'єрі 10. Використовують великовантажні автосамоскиди.

Залізняк. Видобуток і переробка залізняку є другою за значенням галуззю чилійської промисловості після виробництва міді. Основні поклади багатого залізняку (із вмістом металу 61 %) знаходяться в районі Тофо, недалеко від міста Ла-Серена. У 1913 цей район був переданий в оренду американській компанії «Бетлехем стіл корпорейшн». У 1971 рудник був націоналізовано чилійським урядом. Після Другої світової війни великий центр чорної металургії був створений в Уачипато біля Консепсьйона. В кінці XX ст. зал. руда добувається в осн. відкритим способом (70 %). Розробляються родов. Ель-Альгарробо, Ель-Ромераль, Лос-Колорадос та ін. Руду збагачують, виготовляють залізорудні котуни. Осн. ринок збуту руди — Японія. Котуни експортують в США і Мексику.

Мідна промисловість. Див. також Мідна промисловість Чилі. Чилі має високорозвинену мідну промисловість і продовжує займати провідне місце у світі з видобутку міді. Протягом 1990-х років Чилі займала провідне місце у світі з видобутку міді, випереджаючи Сполучені Штати, Канаду, Замбію і Заїр. На частку Чилі припадає близько 30 % природних світових ресурсів міді. Країна постачає ¼ світового видобутку Cu в руді. Протягом 1969—1998 рр. видобуток її збільшився від 667 тис. т до 3,76 млн т, а у 1999 р. виробництво міді в Чилі досягло рекордної величини, 4,434 млн т (+18 % до 1998). При цьому видобуток Au у 1998 досяг 50 т і Ag — 1160 т. За останні 30 років відкрито 22 нових родовищ мідної руди із 124 млн т Cu, а також 18 родовищ благородних металів, що містять понад 1760 т Au і 13,8 тис. т Ag. З них на 8-ми мідних і 13-ти золото-срібних родовищах почалися гірничі роботи. Найбільший рудник — Escondida, на якому за 1990—1998 рр. видобули 4 млн т Cu в руді, 27 т Au і 547 т AgMining Eng. (USA). — 2001. — 53, № 4. — Р. 19-24.

За оцінкою Геологічної служби США в 2000 р. (в дужках дані за 1999 р.) Чилі видобуто 4564(4383) тис. т Cu в руді (1-е місце), за той же час у світі — 13,082(12,6) млн т. Темпи зростання видобутку і виробництва міді в Чилі на межі ХХ-XXI ст. найбільші у світі. У період з 1991 по 2000 рр. виробництво сирої міді в Чилі зросло в 2,8 раза, з 1634,4 до 4603 тис. т на рік. У перші роки XXI ст. Чилі продовжує розвідку і активне освоєння нових міднорудних об'єктів. Це пояснюється наявністю в країні унікальних запасів міді, відносно високим вмістом металу в рудах, новою прогресивною технологією SX-EW (рідинна екстракція — електроліз), що дозволяє значно знизити витрати на вилучення міді. Ведуться дослідження з використання для добування міді мікроорганізмів. Мідь експортується в осн. в Японію, Францію, ФРН, Бразилію.

Золото. Видобуток Au становив у кінці XX ст.: 1998 — 45 т, 1999 — 55 т. Найбільшим підприємством з видобутку руд золота і срібла є «Ель-Індія», введене в дію в 1981 і Compania, що належить «Minera San Jose». Однойменне родов. розробляється відкритим і підземним способами. На підземних розробках використовують систему поверхового обвалення із закладенням виробленого простору. Збагачення руди проводиться на місці. Продукція експортується в США і Японію. Частину золота (до 25 %) і срібла добувають попутно при розробці руд поліметалів і міді.

На початку XXI ст. здійснюється спільний аргентино-чилійський проєкт Паскуа-Лама-Веладеро — найбільший золото-срібний проєкт світу (див. Аргентина).

Срібло. У Чилі до 99 % срібла добувається з родовищ золота і міді приблизно в рівних кількостях. До числа великих золото-срібних родовищ належать: Ла-Койпа з підтвердженими запасами срібла 4450 т, Паскуа (6600 т), Чімбейрос (1430 т). Забезпеченість країни загальними запасами срібла — 20 років.

Літій. Чилі — один з провідних світових виробників літію. Виробництво літію почато в 1984 з введенням в експлуатацію заводу компанії «Sociedad Chilena de Litio» потужністю 7,2 тис. т карбонату літію на рік (південь пустелі Атакама). Для випаровування розсолів родов. Салар-де-Атакама, які видобувають свердловинами, використовують сонячну енергію. Літій експортують в осн. в Японію і Зах. Європу.

Молібденова промисловість Ч. теж займає провідне місце у світі. Молібденовий концентрат добувають при переробці мідно-молібденових руд. Розробляють родов. Чукікамата (попутно тут добувають також золото і срібло) і родов. Ель-Теньєнте. Молібденовий концентрат експортують переважно у Велику Британію, Канаду, Швецію, Нідерланди.

Свинцево-цинкові руди добувають на підземних рудниках «Суньїга» і «Сан-Антоніо», розташованих у пр. Айсен. Продукцію експортують в Японію, Півд. Корею, Іспанію та ін.

Нітрат калію. Чилі займає 2-е місце у світі (після Ізраїлю) з виробництва нітрату калію. Саме ці дві країни випускають основну кількість цієї продукції у світі. На початку XXI ст. Чилі продовжує розвивати свою калійну підгалузь.

У 1999—2000 рр. чилійська компанія Sociedad Quimica у Minera de Chile (SQM) разом з відомою норвезькою фірмою Norsk Hydro спорудила новий завод продуктивністю 160 тис. т нітрату калію на рік на півночі Чилі. За повідомленням керівництва компанії SQM завод почав видавати продукцію в листопаді 2000 р [Industrial Minerals. 2000. № 396]. Введення цього підприємства в експлуатацію ще більш зміцнило позиції Чилі як одного з провідних продуцентів нітрату калію у світі.

Селітряна промисловість. Переважна частина всієї отриманої селітри припадає на натрієву сіль; калійна сіль відіграє другорядну роль. Попутно з селітри вилучають йод. Підприємства розташовані на півночі країни і в зах. частині пустелі Атакама. Видобуток ведуть відкритим способом. Кінцевий продукт містить 15-16 % азоту. Експорт — в країни Західної Європи, Лат. Америки і США.

Основна частка азотних добрив виробляється на трьох комбінатах — в містах Педро-де-Вальдівія, Елена і Вікторія. Крім натрієвої селітри і йоду, в Чилі добувають калієву селітру, сульфат натрію і кухонну сіль.

Видобуток нерудної індустріальної сировини забезпечує потреби цем. промисловості країни. Видобувають вапняк, гіпс, пуцолани. З інших видів неметалорудних матеріалів у вигляді концентратів виробляють кварц, каолін, тальк, польовий шпат, діатоміт. В незначних кількостях добувають руди марганцю, ртуті, сірки, барит, борати, мармур, кухонну сіль, гуано та ін.

Інші корисні копалини. У країні у невеликих кількостях добувається також марганець, вольфрам, алюміній.

Наукові установи і підготовка кадрів

Геол. і гірничорудні роботи в Ч. контролюються Міністерством гірничорудної промисловості, до складу якого входять Національна геол. і гірничорудна служби. Наук. дослідження в галузі геології і гірн. справи проводять Гірничорудний і металургійний дослідницький центр, Чилійський інститут гірн. інженерів. Кадри для гірн. промисловості готують Католицький університет у Сантьяго (засн. в 1888), Католицький університет у Вальпараїсо (1928), університет Консепсьйон (1919), університет м. Ла-Серена (1981).

Періодична преса з гірництва

Осн. видання з геології «Minerales» (з 1945), з гірн. справи «Boletin Minero» (з 1957).

Див. також

Геологія Чилі Географія Чилі Історія освоєння мінеральних ресурсів Чилі Сейсмічність Чилі Економіка Чилі Корисні копалини Чилі

Примітки

Джерела

Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.