«Життя після життя: дослідження феномену переживання смерті тіла» () — вийшла в 1976 році, одна з трьох книг Реймонда Моуді, присвячених близькосмертним переживанням.
Моуді був одним з перших дослідників навколосмертних переживань. Він запропонував цей термін і описав переживання приблизно 150 людей, що пережили клінічну смерть.
Результати досліджень З аналізу звітів 150 пацієнтів, які пережили клінічну смерть, Моуді виділив дев'ять найбільш часто згадуваних подій, які регулярно з'являлися в звітах. Ніхто з обстежених не пережив всі 9 відчуттів. Деякі відчули і описали тільки 2 або 3, інші давали опису 5 або 6 відчуттів. Цей «зразковий» досвід був докладно описаний в книзі, яка постачена численними цитатами людей, що мали близькосмертний досвід.
Загальні, найбільш часті відчуття: чутні звуки, схожі на гудіння почуття умиротворення і безболісності наявність відчуття відстороненості почуття подорожі через тунель відчуття ширяння в небеса бачення інших людей, часто мертвих родичів зустріч з духовною істотою що світиться огляд картин минулого життя почуття небажання повернутися до життя У другій книзі «Роздуми про життя після життя» (ISBN 0-8177-1423-3), яка вийшла в 1977, кількість різних переживань збільшилася до 15. Навколосмертними дослідженнями займається Міжнародна асоціація навколосмертних досліджень (International Association for Near-Death Studies).
Посилання Р. Моуді «Життя після життя»