Володимир Іванович Медейко (, 29 листопада 1915— 6 листопада 2000, Санкт-Петербург) — заслужений будівельник РРФСР, головний інженер Метропроекту — Ленметрогипротрансу. Пізніше — директор того ж інституту.
Брав участь у проектуванні залізничних тунелів і метрополітену в СРСР і за кордоном (в Сирії та Лівані, країнах Варшавського договору), а також тунелів БАМ
Біографія
Ранні роки З вересня 1931 року по червень 1933 року — учень-токар ФЗУ при заводі ім. Свердлова. З червня 1933 року по вересень 1935 року — механік-збірник на Оптико-механічному заводі ім. «ОГПУ».
У вересні 1935 року вступив на робітфак при Електро-механічному інституті 1930—1934 — разделен на ряд самостоятельных институтов с подчинением соответствующим отраслевым министерствам: Ленинградский электромеханический институт (ЛЭМИ). 1934—1940 — Ленинградский индустриальный институт (ЛИИ)., де навчався по червень 1936 року. В червні 1936 року вступив на гідрофакультет Ленінградського Політехнічного Інституту (спеціальність — «Утилізація водної енергії»). 27 червня 1941 року отримав диплом інженера-будівельника-гідротехніка, є почесним випускником (фотографія на дошці пошани).
Військова служба З червня 1941 року по травень 1942 року — курсант в училищі протиповітряної оборони ВМФ.
З травня 1942 року по липень 1943 року — командир роти в 317 кулеметному батальйоні. 22 листопада 1942 року Указом Президії Верховної Ради СРСР нагороджений медаллю «За оборону Ленінграда», яка була вручена 26 липня 1943 року. З липня 1943 року по травень 1944 року— командир роти в 318 кулеметному батальйоні.
У травні—жовтні 1944 року — командир батареї в 9 окремому зенітному артилерійському дивізіоні. З жовтня 1944 року по червень 1947 року — командир батареї в 125 окремому артилерійському дивізіоні.
Під час Другої світової війни командував зенітною батареєю на захисті кораблів Червонопрапорного Балтійського флоту в блокадному Ленінграді, потім в Оранієнбаумі, в кінці війни — в Німеччині . У 1947 році демобілізувався.
Інженер У 1947—1977 роках працював в «Ленметропроекті»: червень 1947 року — лютий 1949 року — інженер в проектно-конструкторському відділі. лютий 1949 року — серпень 1950 року — старший інженер-бригадир в виробничо-технічному відділі. серпень 1950 року — березень 1952 року — головний інженер проекту спеціальних споруд. березень 1952 року — листопад 1953 року — начальник конструкторського відділу. листопад 1953 року — в.о. начальника і одночасно в.о. головного інженера проекту. квітень 1954 року — начальник. липень 1955 року — головний інженер (переведений у зв'язку з поверненням начальника з спец. відрядження). червень 1969 року — липень 1977 року — начальник.
З липня 1977 року по квітень 1981 року — начальник «Ленметрогипротрансу». (У 1977 році «Ленметропроект» був перетворений в «Ленметрогипротранс»). 7 листопада 1977 року В. І. Медейку присвоєно почесне звання Заслужений будівельник РРФСР.
У квітні — липні 1981 року — пенсіонер республіканського значення.
У 1981—1991 роках — на роботі в технічному відділі Управління метрополітену ім. Леніна: з липня 1981 по грудень 1982 року — інженер, з січня 1983 по листопад 1987 року — старший інженер, з листопада 1987 по березень 1991 року — провідний інженер.
Під керівництвом В. І. Медейка та за його участю проектувалися, зокрема: лінії Ленінградського метро; залізничні тунелі на лінії Сталінськ-Абакан; залізничні тунелі на лінії Абакан-Тайшет; Байкальський тунель БАМу; Північно-Муйский тунель БАМу; залізничні тунелі в Сирії; тунелі підприємства «Апатит»; тунелі на Корушуновському ГЗК; підводний автомобільний тунель під Морським каналом в Ленінграді. Припинив трудову діяльність у зв'язку з обширним інсультом.
Нагороди Орден Трудового Червоного Прапора Орден Червоної Зірки Медаль «За відвагу» Медаль «За оборону Ленінграда» (22 листопада 1942) Медаль "За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр .. " Медаль "Двадцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр .. " Медаль «За доблесну працю. В ознаменування 100-річчя з дня народження В. І. Леніна» Медаль «50 років Збройних Сил СРСР» Медаль «Ветеран праці» Ювілейна медаль "Тридцять років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр .. "
Діти Ігор, 1942 р.н., фахівець в області сейсморозвідки, директор телеканалу у м. Нар'ян-Мар. Ірина, 1946 р.н., кандидат технічних науковий керівник групи всесоюзного навчання фахівців з геотехконтролю у ВНДІГ, гол. бухгалтер і ст. науковий співробітник ТОВ «Екотехнологія». Володимир, 1975 р.н., директор НП «Вікімедіа РУ».
Примітки