Особливі райони Токіо (, токубецу-ку; , нідзюсан-ку) — 23 адміністративні одиниці муніципалітетного рівня, що розташовані у столичній префектурі Токіо, Японія. Вони складають центр цієї префектури і є найбільш заселеною її частиною. Статус особливих районів столиці визначається 1 параграфом 281 статті «Закону Японії про місцеве самоврядування».

Зазвичай, коли говорять про «місто Токіо» мають на увазі ці 23 особливі райони, кожен з яких має практично такі самі права як окреме місто Японії. Фактично вони утворюють єдину урбаністичну конгломерацію. Райони мають свої виборні ради (区議会, куґікай) і голів районів (区長, кутьо), які прирівнюються до міських рад і мерів міст. Проте ці особливі райони не мають повної автономії як міста. Ряд важливих функцій, такі як водопостачання, каналізація, пожежна безпека, збір податків та інші є прерогативою префектурного уряду Токіо. Також, префектура дотує зі свого бюджету ті особливі райони. які не в змозі підтримувати власні адміністрації.

Історія

Слово «особливий» у назві 23 районів Токіо виділяє їх від решти районів (区) великих японських міст. До 1943 року райони міста Токіо не відрізнялись за своїм статусом від районів Кіото чи Осаки, проте через об'єднання Токійської міської адміністрації з Токійською префектурною у єдину столичну префектурну адміністрацію, 23 токійські райони опинилися під контролем префектури.

З 1970-х років особливі райони Токіо отримали самоврядну адміністрацію і значно більше автономних прав ніж райони інших японських міст, що перетворило їх на практично незалежні міста. У 2000 році Парламент Японії визначив столичні райони як місцеві самоврядні одиниці (地方公共団体, тіхо кокю дантай), надавши їм статус подібний до міського.

Особливості

Територія особливих районів різна (від 10 до 60 км²), а населення розміщено нерівномірно (від 40 000 до 830 000 жителів). Деякі з них, які прилягають до моря, намагаються збільшити свою площі і кількість мешканців спорудженням штучних островів. Сетаґая має найбільше населення, а сусідній район Ота — найбільшу площу.

Загальна кількість мешканців 23 особливих районів Токіо становила 8 637 098 особи на червень 2007 року Дані Токійської статистичної служби., що становить дві третини населення префектури Токіо і чверть жителів регіону Південного Канто. Густота населення становить 13 800 осіб на 1 км².

Список

Статистичні дані префектури Токіо з площі подано на , з населення — на . (Площа — км², Густота — осіб/км²)

№ПрапорПлощаНаселенняГустота01 Адаті足立区 02 Аракава荒川区 03 Бункьо文京区 04 Едоґава江戸川区 05 Ітабаші板橋区 06 Кацушіка 葛飾区 07 Кіта北区 08 Кото江東区 09 Меґуро目黒区 10 Мінато港区 11 Накано中野区 12 Неріма練馬区 13 Ота大田区 14 Сетаґая世田谷区 15 Шібуя渋谷区 16 Шінаґава品川区 17 Шіндзюку新宿区 18 Суґінамі杉並区 19 Суміда墨田区 20 Тайто台東区 21 Тійода千代田区 22 Тошіма豊島区 23 Тюо中央区

Див. також Острівні території Токіо

Примітки

Посилання

Пояснення про особливі райони на сторінці Токійської адміністрації Пояснення про особливі райони на сторінці Токійської адміністрації Про історію особливих районів Токіо Рада 23 особливих районів Токіо