UH-1Y Venom ( «Ве́ном») — багатоцільовий вертоліт середнього розміру з двома двигунами, створений Bell Helicopter за програмою оновлення H-1 для КМП США. Одна із останніх машин серії Huey, UH-1Y також називають Yankee, через більш пізній варіант.

Після прийняття на службу у 2008 UH-1Y знаходиться у масовому виробництві для заміни всіх машин UH-1N Twin Huey, які є легкими багатоцільовими вертольотами які було представлено на початку 1970-х. UH-1Y повинні були переробити з UH-1N, але у 2005 було схвалено випуск нових машин.«UH-1Ys to be built new starting in 06» . US Navy, 22 April 2005.

Розробка У 1996 КМП США запустив програму оновлення H-1 підписавши контракт з Bell Helicopter на оновлення 100 UH-1Ns до UH-1Y і оновлення 180 AH-1W до AH-1Z.Donald, David. Modern Battlefield Warplanes. AIRTime Publishing, 2004. ISBN 1-880588-76-5.Bishop, Chris. Huey Cobra Gunships. Osprey Publishing, 2006. ISBN 1-84176-984-3. Програма H-1 створювала повністю модернізовані ударний та багатоцільовий вертольоти дуже  схожих за конструкцією для зменшення вартості. UH-1Y та AH-1Z мали однакові хвостові балки, двигуни, гвинтові системи, трансмісію двигуна, архітектуру авіоніки, програмне забезпечення, органи управління і дисплеї. Все це складалося більше ніж на 84 % з однакових компонентів.Bell UH-1Y pocket guide. Bell Helicopter, March 2006. Retrieved: 20 January 2010. archived copyRotorbreeze Magazine. Bell, October 2006.

Після встановлення нової авіоніки та радіостанцій, на додачу до сучасних кулеметів і оновлення безпеки, дуже збільшили вагу порожнього UH-1N. Маючи швидкість у  і нездатність підняти набагато більше, ніж власний екіпаж, паливо і боєприпаси, що обмежує корисність UH-1N.

У моделі Y було оновлено пілотська авіоніка у скляній кабіні, додано подальші оновлення безпеки і встановлено на UH-1 сучасну систему ІЧ камер. Проте, найбільшим покращенням стало збільшення потужності двигуна. Заміна двигунів і дволопатевого гвинта на чотирилопатевий композитний гвинт на моделі Y поверне Huey можливість бути багатоцільовим вертольотом, який його і створювали на початку. Спочатку UH-1Y передбачалося створити на основі планерів UH-1N, але у квітні 2005 було вирішено будувати нові вертольоти.Bruno, Michael. «Wynne Approves Buy Of New UH-1Y Hueys». Aviation Week, 25 April 2005.

Оновлений планер моделі Y займає центральне місце у авіації корпусу морської піхоти у Іраку. Huey виконував багато завдань і тому числі командування і керування (C2), ескортування, розвідки, військовий транспорт, евакуаційний транспорт і штурмовик. Зазвичай загін з 2–4 Huey розгортається разом з загоном з 4–8 Cobra. Спрямована вперед зброя вертольоту Cobra у поєднанні з бічними кулеметами на вертольотах Huey дає можливість вести вогонь по полю бою на 240°.

Bell представили UH-1Y корпусу морської піхоти у лютому 2008.«Bell H-1 upgrade program delivers two UH-1Y and one AH-1Z in February» , Bell Helicopter, 3 March 2008. Станом на вересень 2009, UH-1Y знаходиться у серійному виробництві, до кінця року КМП очікують отримати 21 машину. КМП планують придбати 160 машин моделі Y для заміни парку машин моделі N,Butler, Amy. «U.S. Marines Propose AH-1Z Production Boost» Aviation Week, 13 October 2010. Retrieved: 13 October 2010. поставки будуть завершені до 2016.

Конструкція Варіант UH-1Y є модернізованою конструкцією UH-1. Найбільш помітною відмінністю від інших варіантів є наявність чотирилопатевого гвинта, композитні лопаті несного гвинта створені для захисту від снарядів до 23 мм. 530 мм вставка за головними дверима допомогла  збільшити об'єм. UH-1Y має нові двигуни і трансмісію, цифрову кабіну з пласкими багатофункціональними дисплеями і на 84 % має уніфіковані частини з AH-1Z. У порівнянні з UH-1N, модель Y має більшу вантажопідйомність, більшу на 50 % дальність, зменшену вібрацію і більшу крейсерську швидкість. UH-1Y page . Bell.

Історія використання

Випробування UH-1Y та AH-1Z були закінчені на початку 2006.Milliman, John. «AH-1Z/UH-1Y complete developmental testing» . US Navy, 1 March 2006. У першому кварталі 2006 UH-1Y були передані у Оперативний випробувальний підрозділ  у NAS Патуксент-Рівер, де було розпочато операційні оціночні випробування (OPEVAL).«AH-1Z/UH-1Y Start OPEVAL» . US Navy, 6 May 2006. У лютому 2008, UH-1Y та AH-1Z перейшли на другий і останній етап випробувань OPEVAL.Warwick, Graham. «US Marine Corps' Bell AH-1Z and UH-1Y enter final test phase» . Flightglobal.com, 20 February 2008.

8 серпня 2008 КМП сертифікували UH-1Y як придатний для операційного використання і вперше розгорнутий у січні 2009 як частина бойового авіаційного елементу 13-го експедиційного підрозділу Морської піхоти.Morris, Jefferson. «Marine Corps Declares UH-1Y Operational». Aviation Week, 18 August 2008. UH-1N Twin Huey був списаний морпіхами у серпні 2014, тому UH-1Y став стандартним багатоцільовим вертольотом Корпусу морської піхоти.Final Flight of UH-1N Huey for HMLA-773  — Marines.mil, 3 September 2014

Оператори

Корпус морської піхоти США HMLA-167 HMLA-169 HMLA-269 HMLA-367 HMLA-369 HMLA-469 HMLA-773 HMLAT-303

Льотно-технічні характеристики

Див. також

Примітки

Посилання UH-1Y Venom page on BellHelicopter.com UH-1Y Venom page on US Navy RDA site UH-1Y Venom page on GlobalSecurity.org «US Navy proposes more UH-1Ys, AH-1Zs despite test phase setback» , Flight International, 22 August 2008.