Стефан Збаразький (*д/н —1605) — представник українського князівського та магнатського роду.
Життєпис Походив з впливового роду Збаразьких гербу Корибут. Син князя Владислава Збаразького та Софії Пшилуської. Про дату народження відсутні дані: за одними він був старшим сином, за іншим — молодше за брата Петра.
У 1582 році втратив батька. Після цього перейшов у лютеранство. Тривалий час вів суперечки з братами щодо розподілу дідичного майна. Остаточно домовленості відбулися 1592 року, за якими Стефан отримав містечко Сернівець із групою сіл у Кременецькому повіті та місто Видово на суміжній території Кам'янецького повіту Подільського воєводства. Також Стефан отримав від Владислава гарантії щодо зведення за рахунок останнього замку у Сернівці, але за взаємною згодою 1595 року обмежився сплатою 500 золотих.
Не зробив державної кар'єри, усю уваги приділяв накопиченню статків. У 1602 році одружився з Катериною Сулимою (Сулим'янкою), яка була католичкою. Під її впливом через кілька років навернувся у католицтво. Разом з тим продовжував підтримувати православні церкви фінансово. Водночас через дружину породичався з Олізаровичами і Немиричами. Судився за маєтності з Мартином Левковським. Помер у 1605 році. Похований у Києво-Печерській лаврі. Нащадків не залишив.
Джерела Центральний державний історичний архів України в Києві, ф. 22 (Кременецький земський суд), оп. 1 Wolff Jozef . Kniaziowie litewsko-ruscy od konca czternastego wieku, Warszawa, 1895, S. 619 Яковенко Н. Шлюбні зв'язки княжих родин Острозьких, Заславських, Корецьких, Чорторийських, Санґушків, Збаразьких, Вишневецьких із зазначенням віровизнання подружжя та дати шлюбу (середина XVI — середина XVII ст.)