Шольци (, ) — міщанський рід (іноді — клан) у Львові, який походив із Сілезії. Владислав Лозінський припускав, що наприкінці 16 ст. вже ополячилися.
Особи
Вольф (Вольфганг) — львівський купець та бургомістр (XVI ст.), якого вважають засновником роду і його гілки — Шольц-Вольфовичів (або просто ВольфовичівŁoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku… — S. 15. ). Мав 12 синів і 12 дочок від однієї дружини Беати — доньки львівського патриція Газа (правдоподібно, Мельхіора). Якуб та Йоган — брати Вольфа. Штанцель — засновник «Шольцівської гілки роду» (Шольців-Штанцльовичів, або просто Штанцльовичів)Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku… — S. 53. Каспер — доктор, швагро Шимона Шимоновича (перший його шлюб), подібно, чоловік Зузанни, доньки Мартина Кампіана,Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku … — S. 73. мав гарну бібліотеку Ганус (Гануш) — брат Вольфа, осів через 2 роки після братаŁoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku… — S. 45. Якуб ( 1612)Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku… — S. 54. Якуб ( бл. 1643) — доктор права, кавалер золотого острогаŁoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku… — S. 55. Якуб — бурмістр у 1637Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku… — S. 30. Катаріна, чоловік — Мартин Никанор Анчевський Катаріна (Вольфович) — мати Яна АльнпекаCharewiczowa Ł. Alembek (także Alnpeck, Alnpech, Alnpecht, Almpek, Alempech, Alempeck, Allembege, Allembek) Jan // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, 1935. — Т. 1, zeszyt 1. — S. 74. Ян (Януш, Ганус?) 1547? МельхіорŁoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku … — S. 49. Ян ( 1653, Вольфович) — доктор філософії
Шольц-Вольфовичі (Вольфовичі) Йозеф, він і брати у 1595 році отримали шляхетство від цісаря Рудольфа ІІ Катаріна (Катажина) — дружина Войцеха ДомагаличаDörflerówna A. Domagalicz, al. Wolfowicz Jan // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1939—1946. — T. V. — S. 290. Ян — райця Львова, фундатор «вівтаря Шольц-Вольфовичів», зроблений близько 1595 року для Латинського собору Львова (нині — у лівій наві Покровської церкви),Hornung Z. Bemer Andrzej, budowniczy… // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1935 (reprint 1990). — T. I. — S. 420. виконаний скульптором Яном Зарембою (польський дослідник Збіґнєв Горнунґ припускав авторство Андреаса Бемера). Ян — заповіт 25 червня 1605 Ян Дорота, дружина венеціанського консула Антоніо Массарі Катажина Сабіна Анна Марта, Джанні (Ян) МассаріŁoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku… — S. 46.
Цікаво, що Ян Порохницький мав конфлікт з деякими львівськими райцями (зокрема, Март. Кампіаном, Еразмом Сикстом, Вольфовичем, Якубом Шольцом) стосовно маєтку Сигнівок, а потім відлучив їх від церкви. Оголошуючи це рішення з амвона львівської катедри, викликав протест парафіян, які силоміць стягнули його звідти. Тоді архієпископ відлучив ще й львів'ян і наказав замкнути костели міста, внаслідок чого львів'яни-католики почали відвідувати богослужіння в українських (православних) храмах. Зрозумівши, що не варто надалі продовжувати конфлікт, скасував свої попередні вироки.Лемко І. Цікавинки з історії Львова… — С. 42.
На вул. Коперника, біля тротуару, на схилі монастирського пагорба біля костелу та шпиталю святого Лазаря, є напівкругла, викладена цеглою ніша. У ній до середини 1950-х років діяв колодязь (нині ванна колодязя слугує квітником). Нішу прикрашають два кам'яні леви з гербами родин патриціїв Шольц-Вольфовичів та Кампіанів (скульптор Бернард Дікембош), які свого часу прикрашали стару львівську ратушу.
Існувала оздоблена візерунком родова каплиця-гробівець з тесаного каменю біля стіни латинської катедри Львова.Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku… — S. 55.
Ян-Амор Тарновський через свого агента Йоба Братфуша (Претфуса) купив у львівських міщан Вольфа та Януша Шольців, Георга Ґансборна «pro sua necessitate» 21 віз «січної» зброї, 17 возів «залізива», 115 штук вогнепальної зброї, аркебузу, ручні мушкетиŁoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku … — S. 33.
Див. також Кам'яниця Шольц-Вольфовичів Кам'яниця Якубшольцівська Кам'яниця Яншольцівська Мати Божа Ласкава (Львів)
Примітки
Джерела Лемко І. Цікавинки з історії Львова. — Львів : Апріорі, 2011. — 128 с. : іл. — ISBN 978-617-629-024-7. Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku . — Lwów : Gubrynowicz i Schmidt, 1890. — 305 s.
Посилання Вівтар Шольц-Вольфовича. 16 ст.