Андрі́й Владисла́вович Майданю́к ( — ) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис
Народився 1988 року в Саврані. Закінчив Осичківську ЗОШ. Командир бойової машини — командир відділення, військовослужбовець за контрактом з 2012-го, 28-ї окремої механізованої бригади. 6 липня 2014 року направлений у зону бойових дій.
Загинув у бою в прикордонному селі Маринівка (Шахтарський район). Колона з 3 БМП заїхала в село й натрапила на російських терористів. Щоб зайняти зручну позицію, воякам під вогневим прикриттям треба було відступити, прикривати лишилися Ковальчук, Новак, Шум та Майданюк. Несподівано з'явився ворожий танк, пострілом з нього в машину старшого лейтенанта Василя Новака влучив снаряд. Тоді ж загинули солдати Костянтин Ковальчук й Віталій Шум. Решта колони змогла відійти.
Смерть воїна підтверджували бойові побратими, але тіло довго не могли передати рідним — його вважали зниклим безвісти.
Поховали Андрія 16 вересня 2014-го в рідному селі, в останню дорогу проводжали люди з усього району.
Без Андрія лишились батьки, брат, сестра, племінник.
Нагороди та вшанування 15 травня 2015 року — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений орденом «За мужність» III ступеня у квітні 2015-го в Осичківській ЗОШ відкрито пам'ятну дошку Андрію Майданюку на честь Андрія Майданюка учні Осичківської ЗОШ висадили яблуневий сад.
Примітки
Джерела Так треба, мамо Майданюк Андрій Владиславович Пам'ять про Андрія Майданюка Небесна Гвардія 29 серпня — День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України Сьогодні Дзвін Пам'яті пролунав вісім разів Герої не вмирають. Воїни, що загинули у російсько-українській війні на Донбасі. Одеська область: Савранський район