Жан Рей, або Жан Ре (, , Ле-Бюг, Франція — , Ле-Бюг, Франція) — французький хімік і лікар. Ще до Антуана Лавуазьє висловив думку про збереження маси при хімічних процесах. Стверджував, що повітря має вагу, збільшення маси металів при кальцинації розглядав як процес з'єднання їх з певною кількістю повітря.
Біографія Жан Рей народився близько 1583 року у Ле-Бюг, що у регіоні Перигор у Франції. Після навчання у місті Монтобан отримав звання магістра мистецтв. У 1605—1607 роках вивчав медицину в університеті Монпальє. 1609 року одержав звання доктора медицини. Все життя жив і працював лікарем у Ле-Бюг. Про діяльність Ж. Рея як лікаря малощо відомо, однак, з небагатьох документів можна припустити, що як лікар він цінувався високо.
У 1630 році опублікував нарис «Про причину, через яку олово і свинець збільшуються у масі при кальцинації», що стала результатом пошуків ним відповіді на питання аптекаря, такого собі П'єра Бруна, чому олово і свинець збільшуються у масі при нагріванні.
Жан Рей листувався з Р. Декартом і одним з «кураторів наукового життя» Європи 1-ї половини 17 століття М. Мерсенном.
Останній запис про Ж. Рея вказує на те, що він був ще живий в 1645 році.
Наукова діяльність Розглядаючи питання підвищення маси олова і свинцю при прожарюванні (кальцинації), Ж. Рей висунув твердження, що повітря має вагу. З цього приводу він писав: Jean Rey. Essais de Jean Rey, docteur en médecine, sur la recherche de la cause pour laquelle l'étain et le plomb augmentent de poids quand on les calcine. — Paris, Hermann. 1907. P. 32.
Ж. Рей також відзначав, що збільшення ваги може відбуватися тільки шляхом додавання матерії, а зменшення — тільки шляхом її віднімання. P. 48. Збільшення маси металів після прожарювання пояснював так: P. 50 — 51.
Твердження Ж. Рея про те, що повітря має вагу і погляд його на процес горіння речовин як на процес з'єднання їх з певною кількістю повітря не були визнані хіміками і фізиками того часу. Пізніше подібні думки щодо горіння, зі своїми особливостями, висловлювали Р. Гук і Дж. Мейоу. Книжка Ж. Рея була перевидана у Парижі у 1777 році. З нею був знайомий А. Лавуазьє.
Ж. Рей винайшов прилад для вимірювання температури — рідинний «термоскоп»,Sol Nudelman, D. D. Patton (editors). Nuclear Medicine, Ultrasonics, and Thermography . — Plenum Press, New York, 1980. P. 403. ISBN 978-1-4684-3673-0 ISBN 978-1-4684-3671-6 (eBook) M.M. L. Hallopeau, Alb. Poisson. The essays of Jean Rey . // Popular Science Monthly. Volume 44. Desember, 1893. P. 247—255. Charles Singer. A Short History of Science to the Nineteenth Century . — New York, 1997. P. 298. ISBN 0-486-29887-6 що є прототипом термометра, і, навіть, думав про використання його в медицині. Він описував його так:
Ж. Рей висловив думку про збереження маси при хімічних процесах. Van Praagh, Gordon. Physical Chemistry, Experimental and Theoretical: An Introductory Text-book . — Cambridge University Press, 1950. — P. 63. — 295 p.
Твори Jean Rey. Essays De Jean Rey, Docteur En Médecine, Sur La Recherche De La Cause Pour Laquelle L'estain Et Le Plomb Augmentent De Poids Quand On Les Calcine. Bazas, 1630.
Перевидання французькою мовою: Jean Rey. Essais de Jean Rey, docteur en médecine, sur la recherche de la cause pour laquelle l'étain et le plomb augmentent de poids quand on les calcine . — Paris, 1777. Jean Rey. Essais de Jean Rey, docteur en médecine, sur la recherche de la cause pour laquelle l'étain et le plomb augmentent de poids quand on les calcine. — Paris, Hermann. 1907.
Переклад англійською мовою Jean Rey. The Essays of Jean Rey, Introduction by D. McKie, (London, 1951). QD11.A36 NO.11 D.McKie, in Ambix, 6 (1957—1958), 136-9. QD13.A49.
Література M.M. L. Hallopeau, Alb. Poisson. The essays of Jean Rey . // Popular Science Monthly. Volume 44 . Desember, 1893. P. 247—255.
Виноски