Ґреґорі Олівер Гайнс (англ. Gregory Oliver Hines); (14 лютого 1946, Нью-Йорк — 9 серпня 2003, Лос-Анджелес) — американський танцюрист, актор, співак і хореограф.
Біографія
Раннє життя Гайнс народився в Нью-Йорку 14 Лютого 1946 року. Батько — Моріс Роберт Гайнс, танцюрист, актор, музикант. Мати — Алма Айола (Лоулес). Гайнс почав займатися чечіткою (степом), коли йому було два роки, і почав займатися танцями напів-професійно у віці п'яти років. Після цього він і його старший брат Моріс виступали разом під керівництвом хореографа Генри ЛіТанга. Ґреґорі і Моріс також навчалися у ветеранів цієї справи таких як Говард Сімс і The Nicholas Brothers, коли вони виступали в одних і тих же місцях. Два брати були відомі як «The Hines Brothers» (Брати Гайнси). Коли до них приєднався їх батько в 1963, назва змінилася на «Hines, Hines, and Dad»(Гайнс, Гайнс і Батько).
Кар'єра Гайнс був головним вокалістом і музикантом і рок-гурті під назвою Severance в 1975—1976 роках. Severance була одним з «домашніх» гуртів в клубі Honky Hoagies Handy Hangout, інакше відомий як 4H Club. Severance випустила свій дебютний альбом в Largo Records (дочірня компанія GNP Crescendo) в 1976. 1986 року він співав в дуеті з Лютером Вандросом, під назвою «There's Nothing Better Than Love», який зайняв позицію № 1 у рейтингу Hot R&B/Hip-Hop Songs.
Гайнс дебютував в кіно в фільмі Мела Брукса «Всесвітня історія, частина 1»(«History of the World, Part I»). Критика узяла до відома комедійний шарм Гайнса, і пізніше він з'явився в таких фільмах як «Клуб «Коттон»», «Білі ночі» (разом з Михайлом Баришніковим), «Running Scared» (разом з Вільямом «Billy» Крісталом), «Tap» (разом з Семмі Девісом-молодшим та іншими відомими афроамериканськими танцюристами) та «Waiting to Exhale».
Гайнс дебютував на Бродвеї разом зі своїм братом в комедійному мюзиклі «The Girl in Pink Tights» в 1954. Він був номінований на премію «Тоні» за ревю «Eubie!»(1979), «Comin' Uptown»(1980) і «Sophisticated Ladies» (1981) і отримав премію «Тоні» і премію «Драма Деск» за «Jelly's Last Jam» (1992) і нагороду «Theater World» за «Eubie!».
1990 року Гайнс відвідав свого кумира, Семмі Девіса молодшого, який помирав від раку горла, не в змозі говорити. Після того, як Девіс помер, Гайнс виступив на похоронах з промовою. Він говорив про те, що Девіс думав з честю про те, що Гайнс зможе продовжити йти далі з того місця, де він (Девіс) зупинився.
Протягом усієї своєї кар'єри, Hines хотів і продовжував виступати за чечітку в Америці. У 1988, він успішно клопотав про створення Національного дня чечітки, який і зараз святкується в понад 40 містах США. Цей день також святкується і в 8 інших країнах.
В інтерв'ю The New York Times в 1988 році, Гайнс сказав, що все, що він робив, було під впливом його танців: "мій спів, мої дії, моя любов, мій батько".
Смерть Гайнс помер від раку печінки 9 Серпня 2003 року, по дорозі до лікарні від його будинку в Лос-Анджелесі. Йому поставили цей діагноз ще за рік до того, але сповістили тільки найближчих друзів. На момент його смерті, він був одружений з Негріттою Джейде. Гайнс похований на «Українському православному кладовищі Святого Володимира» в Оквіллі, Онтаріо, Канада, в країні, в якій він познайомився з Негріттою, яка померла від раку 28 Серпня 2009 і похована біля нього.
Нагороди і номінації Нагороди 1979 нагорода «Theatre World» — «Eubie!» 1992 нагорода «Тоні» в номінації Найкращий Актор в «Musical—Jelly's Last Jam» 1992 нагорода «Drama Desk» Неперевершений Актор в «Musical—Jelly's Last Jam» 1988 «NAACP Image Award» Найкращий Головний Актор в «Motion Picture—Running Scared» 1998 «Flo-Bert Award» — Заслуги в Чечітці за Святкування Дня Степу 2002 «NAACP Image Awards» Неперевершений Актор в телевізійному фільмі, міні-серіалі або драмі—«Bojangles» 2003 Денна премія «Еммі» Неперевершений Виконавець в Анімаційній програмі — «Little Bill»
Номінації 1979 нагорода «Тоні» найкращий актор в мюзиклі—«Eubie!» 1980 нагорода «Тоні» найкращий актор в мюзиклі—«Comin' Uptown» 1981 нагорода «Тоні» найкращий актор в мюзиклі—«Sophisticated Ladies» 1982 Прайм-тайм премія «Еммі» за неперевершене особисте досягнення—«Special Class—I Love Liberty» 1985 Прайм-тайм премія «Еммі» за неперевершений виступ соло на сцені або в музикальній програмі — «Motown Returns to the Apollo» 1989 Прайм-тайм премія «Еммі» за неперевершену сценічну, музичну або комедійну програму — Tap Dance in America 1992 нагорода «Drama Desk» за неперевершену постановку — «Jelly's Last Jam» 1992 нагорода «Тоні» за найкращу постановку — «Jelly's Last Jam» 1995 нагорода «Image» за неперевершену головну роль в кінокартині — «Waiting to Exhale» 1998 нагорода «American Comedy» за найсмішніший чоловічий вигляд в телевізійному серіалі — «Will & Grace» 1998 нагорода «Image» за неперевершену головну роль в комедійному серіалі —«The Gregory Hines Show» 2001 нагорода «Black Reel» найкращий актор в мережі — «Bojangles» 2001 Прайм-тайм премія «Еммі» неперевершений головний актор в міні-серіалі або фільмі — «Bojangles» 2001 нагорода «Screen Actors Guild» неперевершений чоловічий виступ в телевізійному фільмі або міні-серіалі — «Bojangles» 2003 Прайм-тайм премія «Еммі» неперевершений виконавець в дитячому спектаклі — «The Red Sneakers» 2003 Прайм-тайм премія «Еммі» неперевершене керівництво в дитячому спектаклі — «The Red Sneakers»
Фільмографія Історія Всесвіту: Частина 1 (1981) Вовки (1981) Угода століття (1983) Маппети захоплюють Манхеттен (1984) «Клуб «Коттон»» (1984) Білі ночі (1985) Театр Казок: Кіт в чоботях (1985) Неймовірні Історії (1985) Біжи не озираючись (1986) Беззаконня (1988) Чечітка (1989) Gregory Hines' Tap Dance in America (1989) Канун руйнувань (1991) Біла брехня (1991) Лють в Гарлемі (1991) T Bone n Weasel (1992) Kangaroo Court (1994) Людина епохи Відродження (1994) Dead Air (1994) Незнайомка в місті (1995) В очікуванні видиху (1995) Happily Ever After: Fairy Tales for Every Child ( 1995 ) The Cherokee Kid (1996) Good Luck (1996) Час скажених псів (1996) Дружина священика (1996) Subway Stories: Tales From the Underground (1997) The Tic Code (1999) Little Bill (1999–2003, до його смерті) Жіночі Таємниці (2000) Once in the Life (2000) Вілл та Грейс (2000) Хто вбив дітей Атланти? (2000) Bojangles (2001) Venice: Lost and Found (2002) The Red Sneakers (2002) The Root (2003) Закон і порядок (2003) Lost at Home:(2003) Keeping Time: The Life, Music & Photography of Milt Hinton (2004)
Примітки
Посилання http://www.filmreference.com/film/39/Gregory-Hines.html http://www.telegraph.co.uk/news/obituaries/1438569/Gregory-Hines.html Негрітта Джейде Поховання Ґреґорі Гайнса