Пилип Бучило (Бучило Пилип Степанович (1892 Холмщина  — 1977, Львів)  — географ, професор, доктор географічних наук, історик, археолог, український релігійний діяч, єпископ Миколаївський УАПЦ.Байцар Андрій. Пилип Бучило — доктор географії, декан географічного ф-ту Львівського університету та єпископ УАПЦ https://baitsar.blogspot.com/2021/09/blog-post_12.html .

Життєпис Народився на Холмщині. Здобув освіту у православній духовній семінарії. У 1910—1912 роках працював учителем і завідувачем двокласної земської школи на Холмщині та Волині. Згодом навчався у Казанській духовній академії та на юридичному факультеті Казанського університету, де працював у земській архівній комісії, де займався питаннями етнографії. Закінчив Московський археологічний інститут, при якому працював у науковому комітеті.

Також навчався у Київському комерційному інституті, де протягом п'яти семестрів працював під керівництвом професора Михайла Туган-Барановського, а також співпрацював із Науковим товариством економістів у Києві.

У 1920—1921 роках викладав у київських закладах вищої освіти. Брав участь у створенні Української автокефальної православної церкви (УАПЦ). 1922 року висвячений на єпископа Миколаївського і Херсонського УАПЦ. Разом з єпископом Одеським і Балтським Антоном Гриневичем очолював церковну адміністративно-територіальну одиницю УАПЦ «Степ».

Після висвячення переїхав до Миколаєва і поєднував церковну діяльність з роботою у Миколаївському науковому товаристві при ВУАН.

Також з 1923 року єпископ Пилип брав участь у комісії зі складання історико-географічного словника української землі при ВУАН.

У 1923 році в Миколаєві виник конфлікт навколо кафедрального собору між парафіянами УАПЦ, які підтримували єпископа Пилипа Бучила, та прихильники протоієрея Миколи Гурича, пов'язаними з братством «Церква Жива»). Конфлікт поширився на всю околицю і призвів до відходу парафіян від УАПЦ. Тому у другій половині 1923 року єпископ Пилип залишив єпархію.

У 1925—1926 роках Бучило брав участь в Археографічній комісії ВУАН, досліджував економічну історію України XVIII століття. Брав участь у дослідженні Ольвії під час розкопок на Херсонщині.

У 1930-х роках зазнав переслідувань з боку радянської влади та був засланий до Сибіру.

1940 році захистив докторську дисертацію на тему «Фізико-географічні ландшафти та природні сільськогосподарські ресурси Прибайкалля» Байцар Андрій. http:// Пилип Бучило — доктор географії, декан географічного ф-ту Львівського університету та єпископ УАПЦ .

Львівський період: 1944—1977 роки

Після Другої світової війни Пилип Бучило повернувся до України. З 1944 року працював у Львівському університеті: завідував кафедрою фізичної географії (до 1947 року), був деканом геолого-географічного факультету, професором ка­федри фізичної географії і проректором навчальної роботи. У 1945 році виконував обов'язки ректора університету. У 1951—1952 роках працював виконувачем обов'язків доцента кафедри геоморфології.

1952 року залишив роботу у Львівському університеті у зв'язку з відсутністю педагогічного навантаження. За даними окремих досліджень, перед цим Бучило відмовлявся викладати геоморфологічні дисципліни, оскільки за фахом був фізико-географом.

1953 року повернувся до роботи на географічному факультеті на посаді старшого викладача кафедри фізичної географії. З 1959 року завідував кабінетом землезнавства географічного факультету. 1968 року вийшов на пенсію. Помер 1977 року у Львові, похований на Янівському цвинтарі (єврейська частина).

Примітки

Джерела Енциклопедія сучасної України Балягузова Ольга. Розкол в українському православ'ї у 1921—1930 рр. (на матеріалах Півдня України)