Японський календа́р () — календар, що використовувався в Японії до 1873 року.
Григоріанський календар був прийнятий у Японії з 1 січня 1873 року. До 1873 року використовувався японський традиційний місячно-сонячний календар, який ґрунтується на китайському календарі. Традиційний календар використовується зараз в основному у церемоніальних, астрологічних та культурних цілях. Система традиційного японського літочислення (рахунок років за імператорами) продовжує й у наші дні широко використовуватись у повсякденному житті.Japanese Calendar
Літочислення Після прийняття григоріанського календаря в Японії використовувались три різні системи літочислення: від заснування Японії — давня календарна система, з точкою відліку 660 рік до н. е., коли, за легендою, імператор Дзімму заснував Японську державу; від початку правління імператора — роки рахуються від року початку правління імператора, наприклад, 2012 рік є 24 роком Хейсей; від Різдва Христова (наша ера) . З трьох систем дві останні використовуються й сьогодні. Система літочислення від заснування Японії використовувалась з 1873 року й до завершення Другої світової війни.
Місяці
Сучасні Сучасні назви японських місяців перекладаються як «перший місяць», «другий місяць» й т. д., де потрібна цифра поєднується з суфіксом : Січень ічігатсуЛютий нігатсуБерезень сангатсуКвітень шігатсуТравень ґогатсуЧервень рокугатсуЛипень шічігатсуСерпень хачігатсуВересень кугатсуЖовтень джю: гатсуЛистопад джю: ічігатсуГрудень джю: нігатсу
Використання арабських цифр для позначення місяця (3月, 2月 й т. д.) широко розповсюджено в Японії й є нормою.
Традиційні
Кожний місяць традиційного японського календаря має декілька лише йому притаманних назв, що відображають прикмети пори року, характер сільськогосподарських робіт, звичаїв та обрядів Основою давнього японського календаря був китайський місячний календар. Рік за місячним календарем починається на 3-7 тижнів пізніше григоріанського року, так що перший місяць традиційного календаря зовсім не дорівнює січню.
1-й місяць муцукі місяць дружби 2-й місяць чи кісарагі або кінусарагі місяць одягу, або тюсюн — середина весни 3-й місяць яйоі місяць зростання 4-й місяць удзукі місяць унохана або уцугі, унохана — це кущ, різновид дейції 5-й місяць або або сацукі місяць рисових посівів, або тюка — середина літа 6-й місяць мінацукі або мінадзукі місяць без води 7-й місяць фумідзукі або фудзукі місяць написання поезії 8-й місяць хадзукі місяць листя, що обпадає або цукімідзукі — місяць любування місяцем, або тюсю — середина осені 9-й місяць нагацукі місяць довгих ночей, або кікудзукі — місяць хризантем 10-й місяць камінадзукі або каннадзукі місяць без богів, або камінарі — місяць без грому, або камінасу — місяць приготування саке 11-й місяць сімоцукі місяць інея, або тюто — середина зими 12-й місяць сівасу місяць закінчення робіт
Сезони Рік ділиться на 24 сезони, згідно китайського сільськогосподарського календаря, який японці запозичили у китайців. Ці сезони враховуються під час обрання кімоно й кандзасі, прикрас для зачісок, особливо гейшами.
Тижні Японці використовують звичайний тиждень з семи днів, що відповідає західному календарю. Семиденний тиждень в Японії використовувався для астрологічних й деяких інших цілей ще до прийняття григоріанського календаря.
Фукудзава Юкіті був ключовою постаттю у рішенні прийняття цієї системи як офіційної. Назви днів походять від місяця й сонця (інь та янь), а також від назв п'яти видимих планет, які, у свою чергу, носять імена на честь п'яти китайських елементів (дерево, вогонь, земля, метал, вода).
Японський Кирилиця Елемент Українська назва нітійо: бі Сонце Неділя гецуйо: бі Місяць Понеділок кайо: бі Вогонь (Марс) Вівторок суййо: бі Вода (Меркурій (планета)) Середа мокуйр: бі Дерево (Юпітер (планета)) Четвер кін'йо: бі Метал (Венера (планета)) П'ятниця дойо: бі Земля (Сатурн (планета)) Субота
Місяць також ділиться на три 10-ти денних періоди (декади). Кожний називаєтьсядзюн (). Перший дзьо: дзюн (), другий тю: дзюн (), третій гедзюн (). Ці назви часто використовуються для вказівки приблизного часу, наприклад: «температура звичайна для дзьо: дзюн» квітня"
Дні Кожний день місяця має систематичне ім'я:
1 цуйтаті (іноді ітідзіцу) 11 дзю: ітініті 21 нідзю: ітініті 2 фуцука 12 дзю: ітініті 22 нидзю: нініті 3 мікка 13 дзю: санніті 23 нідзю: санніті 4 йокка 14 дзю: йокка 24 нідзю: йокка 5 іцука 15 дзю: гоніті 25 нідзю: гоніті 6 муйка 16 дзю: рокуніті 26 нідзю: рокуніті 7 нанока 17 дзю: сітініті 27 нідзю: сітініті 8 йо: ка 18 дзю: хатініті 28 нідзю: хатініті 9 коконока 19 дзю: куніті 29 нідзю: куніті 10 то: ка 20 хацука 30 сандзю: ніті 31 сандзю: ітініті
Використовування арабських, а не японських цифр для позначення днів (13日, 14日 й т. д.) широко поширено і є практично нормою.
Цуйтаті — це зменшувальна форма від «цукітаті», що означає перший день місяця. У традиційному календарі останній день місяця носить ім'я . Сьогодні числа 28-31 плюс «ніті» зустрічається набагато частіше. Але «місока» використовується, наприклад у контактах, договорах й т. д., вказуючи, що оплата повинна бути здійснена в останній день місяця, не має значення, якого числа. Останній день року — це , й цей термін все ще широко використовувався
Державні свята
Після Другої світової війни назви японських державних свят були повністю змінені відповідно до принципу світського держави (стаття 20 Конституції Японії). Хоча багато з них насправді походять із синтоїзму, буддизму та важливих подій, пов'язаних з японською імператорською родиною, зрозуміти їхнє первісне значення за поверхневими та розмитими офіційними назвами нелегко.
Примітки: Дні, що знаходяться між двома державними святами, вважаються вихідними. Це стосується 4 травня, яке щороку є вихідним днем. Якщо державне свято припадає на неділю, наступний день, який не є вихідним (зазвичай понеділок), вважається вихідним.
ДатаНазваОфіційна назваТранслітерація1 січняПерший день Нового рокугандзицуДругий понеділок січняДень повноліттясэйдзин но хи11 лютогоДень заснування державикэнкоку кинэн но хи23 лютогоДень народження імператоратэнно: тандзё:би20 або 21 березняДень весняного рівноденнясюмбун но хи29 квітняДень Сьовасё:ва но хи3 травняДень Конституціїкэмпо: кинэмби4 травняДень зеленімидори но хи5 травняДень дітейкодомо но хиТретій понеділок липняДень моряуми но хиТретій понеділок вересняДень шанування старшихкэйро: но хи23 або 24 вересняДень осіннього рівноденнясю:бун но хиДругий понеділок жовтняДень фізкультуритайику но хи3 листопадаДень культурибунка но хи23 листопадаДень подяки за працюкинро: канся но хи
Див. також Японський годинник Шістдесятирічний цикл
Примітки