Професі́йна осві́та (до 2025 – професійно-технічна освіта) — складова системи освіти України, що полягає у здобутті особою систематизованої сукупності результатів навчання і компетентностей, визначених стандартом професійної освіти та відповідним професійним стандартом, і засвідчується документом про професійну освіту.
Професійна освіта спрямована на формування та розвиток компетентностей особи, необхідних для її професійної діяльності, професійної самореалізації та участі в суспільному житті, а також на забезпечення потреб ринку праці у кваліфікованих кадрах.
Здобуття професійної освіти
Професійну освіту здобувають на основі базової середньої освіти або повної загальної середньої освіти. Здобуття професійної освіти на основі базової середньої освіти, як правило, здійснюється одночасно із здобуттям профільної середньої освіти. Особа також має право здобувати професійну освіту без одночасного здобуття профільної середньої освіти та здобути її в інший час упродовж життя.
Особа, яка не має базової середньої освіти, може в установленому Кабінетом Міністрів України порядку здобувати професійну кваліфікацію у закладі професійної освіти.
Законодавство передбачає право на здобуття професійної освіти впродовж життя. Професійну освіту можна здобувати незалежно від наявності раніше здобутої фахової передвищої чи вищої освіти, з урахуванням раніше здобутих результатів навчання.
Форми здобуття Формами здобуття професійної освіти є:
інституційна — очна (денна, вечірня), дистанційна та мережева; індивідуальна — екстернатна та на робочому місці (на виробництві); дуальна.
Особа може здобувати професійну освіту за різними формами або поєднувати їх.
Дуальна форма передбачає поєднання навчання у закладі освіти або іншого суб'єкта освітньої діяльності з навчанням на робочому місці шляхом виконання трудових функцій, визначених студентським трудовим договором.
Навчання на робочому місці здійснюється шляхом виконання трудових функцій відповідно до студентського трудового договору із здобуттям результатів навчання, визначених освітньою програмою.
Освітній процес Освітній процес у закладах професійної освіти спрямований на формування компетентностей і досягнення результатів навчання, визначених освітніми програмами та професійними стандартами.
Основними формами організації освітнього процесу є теоретична підготовка, практична підготовка, самостійна робота та контрольні заходи.
Практична підготовка є обов'язковою та невід'ємною формою організації освітнього процесу і спрямовується на формування та вдосконалення професійних компетентностей за відповідною професійною кваліфікацією. Вона може проводитися у закладах професійної освіти, на підприємствах, в установах, організаціях та інших суб'єктах господарювання.
Реформа Нова модель професійної освіти передбачає тісніший зв'язок підготовки кадрів із потребами ринку праці. Заклади професійної освіти мають забезпечувати підготовку фахівців відповідно до актуальних потреб роботодавців та регіональних ринків праці.
Важливою зміною є запровадження незалежного оцінювання результатів навчання. Після завершення навчання здобувачі професійної освіти проходять оцінювання у кваліфікаційних центрах, які здійснюють присвоєння або підтвердження професійних кваліфікацій. Отримання документа про освіту пов'язується з підтвердженням відповідних професійних компетентностей.
Реформа також передбачає розширення фінансової та організаційної автономії закладів професійної освіти. Державні та комунальні заклади можуть функціонувати у формі некомерційних товариств, що має розширити їхні можливості самостійно визначати структуру та використовувати власні надходження. Це створює можливості для диференційованого оплати праці працівників, зокрема майстрів виробничого навчання, які забезпечують практичну підготовку здобувачів професійної освіти.
Для керівників закладів професійної освіти передбачається використання показників ефективності діяльності, пов'язаних, зокрема, з результатами освітньої діяльності, працевлаштуванням випускників та якістю підготовки кадрів.
Одним із напрямів реформи є поступова трансформація мережі закладів професійної освіти. Колишні професійно-технічні училища (ПТУ), вищі професійні училища, центри професійно-технічної освіти та інші заклади мають трансформуватися у сучасні професійні коледжі відповідно до чинного законодавства.
Освітні програми та професійні кваліфікації
Освітні програми у сфері професійної освіти розробляються закладами професійної освіти, іншими суб'єктами освітньої діяльності та науковими установами. До їх розроблення для забезпечення здобуття професійних кваліфікацій залучаються роботодавці.
Освітні програми розробляються для забезпечення здобуття професійних кваліфікацій, що відповідають третьому — п'ятому рівням Національної рамки кваліфікацій, а також освітньої кваліфікації спеціаліста за відповідною професією.
Основою для розроблення освітньої програми підготовки спеціаліста є стандарт професійної освіти та професійні стандартиЗатверджені стандарти професійної освіти 2025, а в разі їх відсутності — кваліфікаційні характеристики відповідних професій.
Професійна підготовка — здобуття особою професійної кваліфікації вперше. Перепідготовка — здобуття особою іншої професійної кваліфікації, ніж попередньо здобута. Підвищення кваліфікації — здобуття нових та/або вдосконалення раніше набутих компетентностей у межах професійної діяльності.
Законом також передбачено можливість визнання результатів навчання, здобутих шляхом формальної, неформальної та/або інформальної освіти, що може скорочувати тривалість навчання за відповідною освітньою програмою.
Оцінювання та документи Після завершення навчання проводиться оцінювання результатів навчання та присвоєння або підтвердження професійної кваліфікації. Одним із суб'єктів, що здійснюють таке оцінювання, є кваліфікаційний центр.
Особам, які успішно пройшли навчання за програмою підготовки спеціаліста та отримали у кваліфікаційному центрі сертифікат про присвоєння або підтвердження професійної кваліфікації, заклад професійної освіти або інший суб'єкт освітньої діяльності видає диплом спеціаліста.
Особам, які здобули професійну кваліфікацію, видається сертифікат про присвоєння або підтвердження професійної кваліфікації.
У дипломі спеціаліста зазначаються, зокрема, назва освітньої програми та присвоєна професійна кваліфікація відповідного рівня Національної рамки кваліфікацій.
Заклади професійної освіти
Заклад професійної освіти — юридична особа публічного або приватного права, основним видом діяльності якої є освітня діяльність, спрямована на забезпечення здобуття особами професійної освіти та професійних кваліфікацій.
У системі професійної освіти здобуття професійної освіти та професійних кваліфікацій забезпечують:
професійний коледж; професійний коледж з посиленою військово-фізичною підготовкою; заклад професійної освіти із специфічними умовами навчання; військовий заклад професійної освіти; навчальний центр; навчальний центр при установі виконання покарань; інші заклади, визначені законодавством.
Заклад професійної освіти може бути державним, комунальним або приватним. За своїм статусом він може діяти як бюджетна установа, неприбутковий або прибутковий заклад освіти.
Заклад професійної освіти може за наявності відповідної ліцензії здійснювати освітню діяльність на рівні фахової передвищої освіти.
Профільна середня освіта професійного спрямування У закладах професійної освіти професійна освіта може здобуватися одночасно з профільною середньою освітою професійного спрямування.
Профільна середня освіта професійного спрямування передбачає досягнення результатів навчання, визначених державним стандартом профільної середньої освіти. Особі може бути присвоєно повну або часткову професійну кваліфікацію незалежно від того, чи здобула вона профільну середню освіту професійного спрямування.
Система професійної освіти Система професійної освіти охоплює учасників освітнього процесу, заклади професійної освіти та інших суб'єктів освітньої діяльності, органи управління, наукові установи, суб'єктів оцінювання якості професійної освіти, суб'єктів присвоєння, визнання та підтвердження професійних кваліфікацій, нормативно-правові акти та освітні програми.
Державна і регіональна політика у сфері професійної освіти спрямована, зокрема, на забезпечення доступності та якості професійної освіти, відповідність підготовки потребам ринку праці, розвиток партнерства, гнучкість освітніх траєкторій та інтеграцію української системи професійної освіти до європейського освітнього простору.
Історія
Професійно-технічна освіта До реформи системи професійної освіти відповідна система в Україні визначалася законодавством про професійно-технічну освіту. Вона була складовою системи освіти та являла собою комплекс педагогічних і організаційно-управлінських заходів, спрямованих на оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Навчання здійснювалося у професійно-технічних навчальних закладах.
Професійно-технічна освіта забезпечувала здобуття громадянами професії відповідно до їхніх покликань, інтересів і здібностей, а також допрофесійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації.
Система професійно-технічної освіти включала професійно-технічні навчальні заклади незалежно від форм власності та підпорядкування, а також навчально-методичні, науково-методичні, наукові, навчально-виробничі, навчально-комерційні, видавничо-поліграфічні, культурно-освітні, фізкультурно-оздоровчі, обчислювальні та інші підприємства, установи, організації й органи управління ними, які здійснювали або забезпечували підготовку кваліфікованих робітників.
Форми навчання Професійно-технічна освіта здійснювалася за денною, вечірньою (змінною), очно-заочною, дистанційною та екстернатною формами навчання, з відривом і без відриву від виробництва, а також за індивідуальними навчальними планами.
Ступені та атестаційні рівні Історично професійно-технічна освіта мала три ступені, яким відповідали три атестаційні рівні професійно-технічних навчальних закладів.
І ступінь На першому ступені формувався рівень кваліфікації з технологічно нескладних професій та операцій. Навчання передбачало прискорене формування необхідних умінь і навичок та могло здійснюватися індивідуально або в групах на виробництві чи у сфері послуг.
До професійно-технічних навчальних закладів першого атестаційного рівня належали навчальні курси певного професійного спрямування, професійні школи, навчально-курсові комбінати, автомобільні навчальні комбінати та інші прирівняні до них заклади.
Навчання на першому ступені не вимагало наявності базової або повної загальної середньої освіти. Нормативний термін навчання не повинен був перевищувати одного року.
Навчання завершувалося кваліфікаційною атестацією. Особам, які успішно її проходили, присвоювалася кваліфікація «кваліфікований робітник» з набутої професії відповідного розряду (категорії) та видавалося свідоцтво.
ІІ ступінь На другому ступені забезпечувалося формування кваліфікації з масових робітничих професій середньої технологічної складності. Навчання, як правило, вимагало базової загальної середньої освіти.
До професійно-технічних навчальних закладів другого атестаційного рівня належали професійно-технічні училища відповідного профілю, професійно-художні училища, художні професійно-технічні училища, училища-агрофірми, училища-заводи, навчально-виробничі центри, навчальні центри та інші прирівняні до них заклади.