Епі́р () — периферія та історична область на північному заході Греції, біля Іонічного моря.
За адміністративним поділом 1997 року, включала номи: Арта, Превеза, Теспротія та Яніна.
Географія На теренах Епіру два гірські хребти: Динарські Альпи і Пінд. Головне місто — Яніна. Переважно аграрний район. На рівнині обробляють пшеницю, овес, тютюн, бавовник; виноградники і насадження оливи. У горах — пасовищне скотарство, переважно вівці і кози; лісорозробки. На узбережжі — насадження цитрусових. Рибальство. Залізниць немає. Основна шосейна дорога — Яніна - Превеза. Клімат переважно альпійський. Вітри з Іонічного моря дають більше опадів, ніж будь-який інший частині Греції.
Природоохоронні території Національний парк «Пінд» Національний парк «Вікос-Аоос» Природний парк Буразані
Історія Правителі стародавнього Епіру Адмет (перша половина V ст. до н.е.) Таріп (бл. 430 - бл. 390) Алкета I (бл. 390 - бл. 370) Неоптолем I (бл. 370 - 357) Арібба (бл. 370 - 342) Александр I (342 - 331) Еакід (331 - 316 та 313) Алкета II (313 - 307) Пірр I (307 - 302 та 297 - 272) Неоптолем II (302 - 296) Олександр II (272 - бл. 255) Олімпія II Епірська (бл. 255 - 242) Пірр II (242 - 237) Птоломей ΙΙ (237 - 234) Деідамія II Епірська (234 - 233)
Докладніше: Стародавній Епір
Див. також Епірський деспотат
Джерела www.epirus.gov.gr www.discover-epirus.gr Посилання