Анна Гамільтон (6 січня 1631, Лондон — 17 жовтня 1716, Гамільтон) — шотландська аристократка, 3-тя герцогиня Гамільтон (1651—1698).
Життєпис Анна Гамільтон була другою дочкою Джеймса Гамільтона (1606—1649) — ІІІ маркіза Гамільтон, І герцога Гамільтона та леді Маргарет Філдінг (1613—1638) — дочки Вільяма Філдінга,І графа Денбі та леді Сюзанни Віл'єрс , сестри Джорджа Віл'єрса , І герцога Бекінгема.
Народилась в палаці Вайтхолл в Лондоні, де її мати служила придворною дамою при Генріетті Марії Французькій — дружині короля Англії та Шотландії Карла І Стюарта.
У березні 1649 році після страти Джеймса Гамільтона — І герцога Гамільтона, його молодший брат Вільям Гамільтон — граф Ланарк успадкував його титули і володіння. У 1651 році Вільям Гамільтон помер від ран, отриманих в битві під Вустером, де він захищав короля Карла ІІ та Шотландію. У своєму заповіті, який він склав в Гаазі в 1650 році, Вільям Гамільтон написав, що його племінниця Анна повинна успадкувати всі його землі і титул герцога, а не його власні дочки. У вересні 1651 році Анна Гамільтон успадкувала титул герцогині Гамільтон, титул маркізи Клайдсдейл, графині Арран, графині Ланарк, графині Кембрідж.
Анна Гімільтон могла претендувати на трон королів Шотландії. Її предок — Джеймс Гамільтон (1415—1479) — І лорд Гамільтон був одружений з Марією Шотландською — дочкою короля Якова ІІ Стюарта. Її прапрадід Джеймс Гамільтон , ІІ граф Арран був спадкоємцем трону Шотландії після смерті Джона Стюарта і до народження Якова VI Стюарта та регентом Шотландії під час неповноліття короля та в час перебування у Франції королеви Марії Стюарт.
У липні 1698 року Анна Гамільтон відмовилась від всіх своїх титулів на користь англійського короля Вільгельма Оранського, який через місяць своїм указом підписаним в Хет Лоо (Нідерланди) передав всі титули її старшому сину Джеймсу Гамільтону, що став герцогом Гамільтоном, маркізом Клайдсдейлом, графом Арраном, графом Ланарком, графом Кембріджем. 17 жовтня 1716 року Анна Гамільтон у віці 85 років померла в своєму родовому замку Гамільтон в Шотландії.
Родина Анна Гамільтон 29 квітня 1656 року в Корсторфіні (біля Единбургу) одружилась з Вільямом Дугласом (1634—1694) — І графом Селкірк, молодшим сином Вільяма Дугласа, І маркіза Дугласа та леді Мері Гордон (1600—1674).
У 1660 році Вільям Дуглас взяв прізвище Дуглас-Гамільтон і став герцогом Гамільтон (по шлюбу). У них були діти: леді Мері Гамільтон (1657—1666) Джеймс Гамільтон (1658—1712) — IV герцог Гамільтон, І герцог Брендон лорд Вільям Гамільтон (1659—1681) леді Анна Гамільтон (1661—1663) леді Кетрін Гамільтон (1662—1707) — одружилась з Джоном Мюрреєм (1660—1724) — І герцогом Атолл Чарльз Гамільтон (1663—1739) — ІІ граф Селкірк Джон Гамільтон (1665—1744) — І граф Руглен, ІІІ граф Селкірк Джордж Гамільтон (166—1737) — І граф Оркні леді Сюзанна Гамільтон (1667—1737) — одружилась з Джоном Кокрейном (1660—1690) — IV графом Дандональдом, вдруге одружилась з Джоном Геєм (1645—1713) — ІІ маркізом Твіддейл леді Маргарет Гамільтон (1668—1731) — одружилась з Джеймсом Молом (1658—1723) — IV графом Панмюр леді Анна Гамільтон (нар. 1669) — померла в дитинстві лорд Базіл Гамільтон (1671—1701) лорд Арчібальд Гамільтон (1673—1754)
Примітки
Джерела Scots Peerage Vol IV, p.381, 383 The Dukedom of Châtellerault had been forfeit in 1559, though reaffirmed for the 12th Duke of Hamilton by Napoleon III Lundy, Darryl. «Anne Hamilton, Duchess of Hamilton». The Peerage.[unreliable source]Peerage.com A genealogical and heraldic history of the extinct and dormant baronetcies of England, by J. and J.B. Burke, page 547. Balfour Paul, Sir James The Scots Peerage IX Vols. Edinburgh, 1907 Marshall, Dr. Rosalind K. The Days of Duchess Anne-Life in the Household of the Duchess of Hamilton 1656—1716. Edinburgh: Tuckwell press. 1973(2000ed.)