Інститу́т бота́ніки і́мені Мико́ли Холо́дного — провідний український науковий центр з ботаніки.

Історія

Передісторія Інституту почалася у вересні 1921 року. Тоді було засновано першу в Україні ботанічну установу під назвою Ботанічний кабінет та Гербарій Всеукраїнської Академії наук (ВУАН), яка в 1927 р. перетворилася на Науково-дослідний інститут ботаніки Народного Комісаріату освіти УРСР. 1 квітня 1931 року народився Інститут ботаніки ВУАН. В той час в Інституті працювали видатні вчені О. В. Фомін, Д. К. Зеров, П. Ф. Оксіюк, А. С. Лазаренко, А. М. Окснер, Ю. Д. Клеопов, Я. С. Модилевський та інші, які дали початок різним науковим напрямкам у ботаніці і створили наукові школи з флористики, бріології, ліхенології, цитології. Вже в 30-ті — 40-ві роки Інститут перетворився на центральну ботанічну установу в Україні. З 1971 року Інститут названо іменем видатного українського ботаніка М. Г. Холодного.

Директори інституту

Фомін Олександр Васильович (1931—1935) Брянцев Василь Іванович (1935—1937) Модилевський Яків Самуїлович (1937—1939) Гришко Микола Миколайович (1939—1944) Сапєгін Андрій Опанасович (1944—1946) Зеров Дмитро Костянтинович (1946—1963) Білик Гаврило Іванович (1963—1968) Окснер Альфред Миколайович (1968—1970) Ситник Костянтин Меркурійович (1970—2003) Дідух Яків Петрович (2003—2008) Мосякін Сергій Леонідович (2008—2026) Ходосовцев Олександр Євгенович (з 2026)

Наукова діяльність

Інститут ботаніки є головною установою в Україні і однією з провідних установ Європи з вивчення біорізноманітності на всіх рівнях організації судинних і спорових рослин та грибів.

Інститут проводить наукові дослідження за двома основними напрямами: критико-систематичні, флористичні, фітоценотичні, созологічні й екологічні дослідження фітобіоти та мікобіоти, розробка теоретичних питань організації та динаміки фіто- та ценорізноманіття, його моніторингу й охорони; дослідження структурно-функціональної організації рослин та грибів на організменному, клітинному і молекулярному рівнях в нормі та при змінах умов навколишнього середовища — природного та антропогенного.

Відповідно до цих напрямів відділи Інституту об'єднуються в сектори вищих рослин, спорових рослин та експериментальної ботаніки.

Установа є провідною в країні у питаннях охорони рослинного світу, займається веденням ботанічної частини Червоної книги України, зокрема директор Інституту ботаніки за посадою є головою ботанічної секції Національної комісії з питань Червоної книги України. Також Інститут ботаніки веде Зелену книгу України. Науковці закладу беруть провідну участь у формуванні природоохоронної мережі об'єктів природно-заповідного фонду України, обґрунтувавши створення значної частини нині існуючих заповідних територій України. Багато заповідників, національних природних парків та заказників створено під керівництвом Т.Л. Андрієнко.

Інститут є головною установою в програмі «Космічна біологія» Національної Космічної програми України.

Структурні підрозділи та співробітники

Станом на 2026 рік до складу інституту входять 7 наукових відділів, 2 лабораторії у складі відділів, 3 центри колективного користування науковими приладами НАН України, центр науково-освітньої діяльності, наукова бібліотека (перебуває у стані реогранізації, у 2025-2026 роках була значно скорочена і не приймає відвідувачів), редакційно-видавничий відділ та три об’єкти Національного надбання України: Національний гербарій України, Колекція культур шапинкових грибів та Колекція мікроводоростей.

На 2026 рік в Інституті працюють близько 100 науковців, серед них один академік і чотири члени-кореспонденти НАН України, 20 докторів наук та близько 70 кандидатів наук і докторів філософії.

В установі діють докторантура та аспірантура, які здійснюють підготовку фахівців з ботаніки, екології, мікології, фізіології та біохімії рослин, клітинної біології. Проводить діяльність спеціалізована вчена рада із захисту дисертацій на здобуття ступеня доктора біологічних наук зі спеціальностей «ботаніка» та «мікологія», регулярно збираються разові вчені ради з захисту дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії.

При інституті формально діє Проблемна рада з питань ботаніки та мікології, яка повинна координувати роботу 52 ботанічних установ України (у 2020-2026 ця рада фактично не працювала), а також громадська організація «Українське ботанічне товариство».

При інституті видаються Український ботанічний журнал , який індексується провідними міжнарожними наукометричними базами Scopus і Web of Science, та журнал «Альгологія» () українською та англійською мовами.

Науковці Інституту періодично проводять міжнародну конференцію "Актуальні проблеми ботаніки та екології", яка є майданчиком обміну досвідом для молодих вчених-ботаніків України.

Тривалий час у структурі інституту перебували установи НАН України, які тепер є самостійними — Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка, Інститут екології Карпат й Інститут клітинної біології та генетичної інженерії, а також Ботанічний музей.

Структура Відділ систематики і флористики судинних рослин Лабораторія мікроморфології та палеопалінології Відділ геоботаніки та екології Відділ мікології Відділ фікології, ліхенології та бріології Лабораторія ліхенології та бріології Відділ фітогормонології Відділ клітинної біології та анатомії Відділ мембранології і фітохімії Національний гербарій України Група практичної інформатики Наукова бібліотека (у 2025-2026 роках перебувала на реорганізації, не приймає відвідувачів) Центри колективного користування НАН України Колекція культур шапинкових грибів

Деякі найвідоміші співробітники Сучасні

Виноградова Оксана Миколаївна Гелюта Василь Петрович Дідух Яків Петрович Кондратюк Сергій Якович Куземко Анна Аркадіївна

Мосякін Сергій Леонідович Протопопова Віра Вікторівна Федорончук Микола Михайлович Ходосовцев Олександр Євгенович

Померлі

Андрієнко Тетяна Леонідівна Артюшенко Олександра Трохимівна Балашов Лев Сергійович Барбарич Андрій Іванович Бачурина Ганна Федорівна Білик Гаврило Іванович Бордзиловський Євген Іванович Брадіс Єлизавета Модестівна Бухало Ася Сергіївна Вісюліна Олена Дмитрівна Гришко Микола Миколайович Доброчаєва Дарія Микитівна Дубина Дмитро Васильович Дудка Ірина Олександрівна Заверуха Борис Володимирович Зеров Дмитро Костянтинович Зерова Марія Яківна Клеопов Юрій Дмитрович Клоков Михайло Васильович Котов Михайло Іванович

Кордюм Єлизавета Львівна Лазаренко Андрій Созонтович Макаревич Марія Флоріанівна Малиновський Костянтин Андрійович Масюк Надія Прохорівна Модилевський Яків Самуїлович Морочковський Семен Филимонович Мусатенко Людмила Іванівна Оксіюк Петро Федорович Окснер Альфред Миколайович Паламар-Мордвинцева Галина Михайлівна Сапєгін Андрій Опанасович Ситник Костянтин Меркурійович Сміцька Марія Федорівна Фінн Володимир Васильович Фомін Олександр Васильович Холодний Микола Григорович Царенко Петро Михайлович Чопик Володимир Іванович Шеляг-Сосонко Юрій Романович Для вшанування видатних працівників інституту видана книга є, що містить понад 100 біографій та оглядів наукового доробку вчених, які працювали в Інституті у різні часи з початку його заснування 8 вересня 1921 р.https://www.researchgate.net/profile/Sergei-Mosyakin/publication/365948673_History_of_the_Institute_of_Botany_in_biographies_In_Ukrainian_Istoria_Institutu_botaniki_v_imenah/links/6389ef7cca2e4b239c812dce/History-of-the-Institute-of-Botany-in-biographies-In-Ukrainian-Istoria-Institutu-botaniki-v-imenah.pdf

Примітки

Джерела Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України відзначив своє 100-річчя // Сайт НАН України, 27.10.2021

Література

Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України (1921—2011). Віхи історії та сучасність / Нац. акад. наук України, Ін-т ботаніки ім. М. Г. Холодного ; [редкол.: С. Л. Мосякін та ін.]. — К. : Альтерпрес, 2011. — 441 с. : іл. — 120 экз. — ISBN 978-966-542-477-2

Посилання

Офіційний сайт інституту ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України Інтелектуальне розмаїття як фактор наукового поступу / К. М. Ситник // Український ботанічний журнал. — 2011. — Т. 68, № 4. — С. 483—490. (До 90-річчя Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України)