Інститу́т зооло́гії і́мені І. І. Шмальга́узена НАН Украї́ни — провідна наукова установа зоологічного профілю в Україні. Входить до складу Відділення загальної біології Національної академії наук України. Інститут названо іменем його першого директора, всесвітньо відомого еволюційного біолога, академіка Івана Івановича Шмальгаузена, одного з творців сучасної синтетичної теорії еволюції.

В установі проводяться дослідження щодо систематики, поширення, еволюційної біології, морфології, поведінки та екології тварин, працюють фахівці у галузях теріології, орнітології, герпетології, іхтіології, ентомології, акарології, арахнології, карцинології, малакології, гельмінтології, протистології. Окрім класичних дисциплін зоології, у закладі ведуться дослідження з паразитології, біології інвазій, охорони природи (), біогеографії, біоспелеології, палеонтології, популяційної генетики, мисливствознавства, а також у деяких напрямках епідеміології, захисту рослин, гідробіології, морської біології, молекулярної генетики, , біології розвитку, гістології, цитології, фізіології, біомеханіки, біоніки, радіобіології, космічної біології тощо.

Інститут зоології зокрема забезпечує в Україні існування експертного середовища і можливість експертизи за перерахованими напрямками.

Щороку фахівці установи описують десятки невідомих раніше видів тварин з усього світу, зокрема протягом 2006—2025 років науковцями Інституту зоології було описано близько 1200 нових для науки видів.

Активно вивчаються практично значимі та шкідливі організми, зокрема паразити людини, домашніх, свійських і промислових тварин, переносники хвороб, шкідники господарства, а також різноманітні засоби боротьби з ними.

Інститут зоології є провідною установою в країні у галузі охорони тваринного світу, зокрема займається створенням зоологічної частини Червоної книги України і веденням Державного кадастру тваринного світу України.

Науковці установи беруть значну участь у створенні наукових засад і формуванні природоохоронної мережі об'єктів природно-заповідного фонду України.

З моменту Чорнобильської катастрофи дослідники установи продовжують вивчати її наслідки для довкілля.

Науковці закладу беруть участь в антарктичних дослідженнях на базі української станції «Академік Вернадський».

В Інституті зоології зберігається величезна колекція тварин (переважно безхребетних), що офіційно становить національне надбання України, включає понад 7 мільйонів одиниць зберігання, які представляють близько 50 тисяч видів світової фауни, і зокрема містить типові екземпляри близько 4200 видів, переважна більшість з яких була вперше для науки описана науковцями установи.

У 2019 році Інститут зоології здобув нагороду «Лідер науки України 2019. Web of Science Award» у категорії «Лідер з міжнародної співпраці».

Передісторія

Кафедра зоології Київського університету

Однією з найважливіших передумов створення у Києві великого зоологічного центру була кафедра зоології Київського університету, що існувала з 1834 року. За імперських часів на кафедрі працювали такі відомі зоологи, як К. Ф. Кесслер, О. О. Ковалевський, О. М. Паульсон, М. В. Бобрецький, О. О. Коротнєв, В. К. Совинський, О. М. Сєверцов, Б. О. Сварчевський, С. Ю. Кушакевич та багато інших.

В подальшому саме викладачі та випускники кафедри склали значну частину науковців Комітету вивчення фауни УАН, Зоологічного музею ВУАН і згодом Інституту зоології та біології ВУАН: І. І. Шмальгаузен, В. О. Караваєв, С. Я. Парамонов, М. М. Воскобойников, Б. І. Балінський, В. М. Артоболевський, В. В. Совинський, Л. А. Шелюжко, Д. Є. Белінг, Т. Г. Добржанський, Є. В. Звірозомб-Зубовський, О. П. Маркевич та інші.

Комітет вивчення фауни УАН

14 листопада 1918 року Гетьман Павло Скоропадський затвердив ухвалений Радою Міністрів Закон Української Держави про заснування Української академії наук (УАН, згодом ВУАН, АН УРСР, НАН України) у Києві і того ж дня своїм Наказом призначив перших 12 дійсних членів (академіків) УАН, серед яких був зоолог Микола Кащенко. Ще на етапі організації УАН, в серпні 1918 року, Кащенко пропонував створити при ній три зоологічних підрозділи: зоологічний музей, лабораторію експериментальної зоології та зоотомічну лабораторію, але це залишалося нереалізованим. 17 березня 1919 року в структурі Фізико-математичного відділу УАН, з ініціативи професора Сергія Кушакевича, у Києві було створено «Комітет для виучування фавни», що розпочало новий етап зоологічних досліджень в Україні на базі академічних науково-дослідних установ. Головою Комітету був академік Микола Кащенко, його заступниками («товаришами») були професори М. М. Воскобойников та С. Ю. Кушакевич, секретарем — Д. Є. Белінг, членами — В. М. Артоболевський, В. В. Добровлянський, О. Г. Лебедєв, академік В. І. Липський, М. В. Шарлемань та І. Я. Шевирьов. Комітет розглядався в структурі УАН на одному рівні з установами та мав 22 співробітників, «зоологів-фавністів», праця яких оплачувалася з коштів УАН. Серед співробітників Комітету зокрема були такі відомі зоологи, як Г. В. Артоболевський, З. С. Голов'янко, Т. Г. Добржанський, В. О. Караваєв, І. І. Клодницький, Л. К. Круліковський, О. О. Оглоблін, С. Я. Парамонов, Ю. М. Семенкевич і В. В. Совинський. Комітет, відповідно своїй назві, ставив за мету вивчити видовий склад тварин України й звітував фауністичними дослідженнями різного рівня щодо досить різноманітних груп хребетних і безхребетних тварин.Звідомлення до 1 січня 1920 року про діяльність Української Академії наук у Київі. Київ, 1920. 95 с.Історія Академії наук України. 1918—1923: Документи і матеріали / АН України, Інститут української археографії, Центральна наукова бібліотека ім. В. І. Вернадського, Інститут архівознавства, Інститут рукопису; упоряд. В. Г. Шмельов; відп. ред. П. С. Сохань. Київ: Наукова думка, 1993. 571 c.

При Комітеті в структурі УАН існувала Біологічна секція, яка була створена в травні 1919 року через ініціативу Миколи Шарлеманя, який пропонував створити «Інститут Біологічних Досліджень» УАНШарлемань М. 1931. Деякі завдання Зоологічного музею Зоо-біологічного Інституту при ВУАН в добу реконструкції. Журнал Біо-зоологічного циклу ВУАН. 1932. 1-2: 102—104.. Біологічну секцію, як і Комітет, очолював академік Кащенко, його заступником («товаришем») був професор Воскобойников, а секретарем — Шарлемань. Секція мала близько 20 власних співробітників з оплачуваною працею, частина з яких були одночасно й співробітниками Комітету. Серед співробітників Біологічної секції були зокрема Б. О. Боженко, М. А. Гроссгейм, І. В. Ліндеман, Л. О. Портенко, С. Г. Шнеє, М. Л. Щербина та І. М. Щоголів.

В травні 1919 року при Комітеті було створено також Зоологічний музей, що спочатку мав лише одну посаду консерватора (зберігача), яку зайняв відомий ентомолог Володимир Караваєв. Інших посад в 1919 році музей не мав і перебував у складі Комітету з вивчення фауни УАН, займав 4 кімнати (згодом 2) в приміщенні УАН в будинку 54 по нинішній вулиці Володимирській (зараз це приміщення Президії НАН України), одна з яких містила музейну експозицію. Проте в 1920 році зоологічні підрозділи УАН були переформатовані й саме назва «Зоологічний музей» була затверджена за основною зоологічною структурою УАН, до Зоологічного музею формально приєднали Комітет з вивчення фауни, який таким чином припинив своє існування.

Зоологічний музей ВУАН

В червні 1920 року Зоологічний музей було переформатовано з підрозділу, що на час створення 1 травня 1919 року мав лише одного працівника, на основну зоологічну структуру УАН. Очолював Музей академік М. Ф. Кащенко, на окладі зоологами працювали в 1920—1921 роках М. В. Шарлемань, В. О. Караваєв, В. М. Артоболевський, В. В. Совинський, Т. Г. Добржанський, І. І. Клодницький, С. Я. Парамонов, Л. А. Шелюжко, М. Л. Щербина, практикантом був О. Б. Кістяківський, також в штаті перебував один препаратор. У Нарисі історії Зоологічного музею (1926) В. О. Караваєв зазначав, що «спочатку» співробітниками Музею були також Г. В. Артоболевський, М. М. Воскобойников, М. М. Воскресенський, М. А. Гроссгейм, І. Жихарєв, П. Єзерський, Ю. Кочубей, Л. К. Круліковський, І. В. Ліндеман, Ю. М. Семенкевич і С. Г. Шнеє, загалом 22 зоологиКараваєв В. О. 1926. Короткий нарис розвитку й сучасного стану Зоологічного музею УАН. Збірник праць Зоологічного музею. 1: 3–12..

З 1922 року фінансування Зоологічного музею було значно скорочено, його було перейменовано на Зоологічний кабінет протягом близько двох років, і відтоді він мав здебільшого лише 3 посади штатних співробітників і 7 посад «нештатних постійних» співробітників. Основними штатними співробітниками були Караваєв, Шарлемань та Парамонов. Серед постійних нештатних співробітників Музею у 1920-х роках, з незгаданих для Музею вище, були зокрема В. М. Дірш, З. С. Голов'янко, А. К. Шепе і Ю. Я. Керкіс, також тривалий час таку посаду займав О. Б. Кістяківський. Крім того, у звітах зазначалося, що «в працях Музею регулярно брали участь» зокрема А. І. Аргіропуло та С. С. Паночіні.Всеукраїнська Академія Наук: звідомлення за 1922 рік. — Прага: Видавництво Української Молоді, 1925. — 69 с.Звідомлення за 1923 рік Всеукраїнської Академії наук у Київі: з нагоди п'ятиріччя існування Академії 1918—1924. Київ: Друкарня ВУАН, 1924. 166 с.Звідомлення за 1924 рік Української Академії наук у Київі. Київ: Друкарня УАН, 1925. 92 с.Звідомлення за 1925 рік Української Академії наук у Київі. Київ: Друкарня УАН, 1926. 80 с.Історія Національної академії наук України. 1924—1928 : Документи і матеріали / упоряд. В. А. Кучмаренко; відп.ред. О. С. Онищенко; НАН України. Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. Київ, 1998. 762 c.

Варто відзначити, що Теодосій Добржанський, який протягом 1919—1923 років працював спочатку у Комітеті з вивчення фауни і потім у Зоологічному музеї, згодом емігрував і став одним з найзнаніших еволюційних біологів у світі, працюючи в СШАAdams, M.B. ed., 2014. The evolution of Theodosius Dobzhansky: Essays on his life and thought in Russia and America. Princeton University Press: p. 65.

У 1921 році до Києва повернувся Іван Шмальгаузен, влітку 1922 року його було обрано академіком УАН і створено під нього Кафедру експериментальної зоології УАН, яка не мала наукового штату, але стала другим зоологічним підрозділом в структурі УАН поруч з Зоологічним кабінетом.