Суд — орган, що здійснює правосуддя у формі розгляду і вирішення цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних та інших категорій справ у встановленому законом конкретної держави процесуальному порядку. Судочи́нство — встановлений законом або звичаєм порядок і форма вчинення судових дій у межах завдань судів у здійсненні правосуддя. Цей порядок, як правило, регулює порядок розгляду справ у суді, порядок знаходження істини по справі, розрахунок судових витрат та інших можливих сплат тощо.

Іншими словами, судочинство — це виключна, професійна діяльність судів по відправленню правосуддя.

Класифікація Від загальних (цивільних, кримінальних, мирових) відрізняють спеціалізовані суди, що розглядають особливі категорії справ: військові, арбітражні (торгові, господарські, комерційні), митні, податкові, адміністративні, ювенальної юстиції тощо.

Особливий різновид судів — конституційні суди, головною функцією яких є конституційний контроль. У деяких країнах конституційний суд вважається особливим органом контролю і не входить в судову систему. У деяких країнах (США) функції конституційного суду виконує Верховний суд.

У деяких країнах існують також релігійні суди (суд шаріату) і суди звичаєвого права.

У тоталітарних державах існували спеціальні суди для розправ над політичними супротивниками режиму (наприклад, Спеціальна судова присутність Верховного суду СРСР).

Асесорський суд Верховний суд Королівський суд Надвірний суд

Суд права і суд фактів Суд права має справу з правовими актами (перевіряє їх конституційність, надає їх тлумачення, з'ясовує межі дії цих актів тощо). Класичним судом права є конституційний суд, а в деяких країнах судом права є відповідний верховний суд. Останній може мати і дуалістичну природу (суду права і фактів)Див.: В. М. Кампо.

Суд фактів займається встановленням конкретних відносин сторін, подій, обставин, і застосуванням до них конкретних норм права.

Не є судами Надзвичайні суди, щиро кажучи, не є судами у вищезгаданому сенсі, створюються у разі екстраординарних ситуацій — війни, революції, державного перевороту, надзвичайного стану тощо. Діяльність надзвичайних судів носить каральний характер і не регламентована процесуальним правом, справи розглядаються в закритих засіданнях, рішення не підлягають оскарженню. Створення надзвичайних судів прямо заборонене більшістю сучасних конституцій.

Третейські суди, що мають певною мірою схожі функції і назву, по суті є арбітражем.

Див. також

Примітки

Бібліографія Кравчук О., Остащук І. 2021. Медична маска в судовому засіданні – пов’язка Феміди чи обмеження права на суд? Публічне право: науково-практичний юридичний журнал, № 2 (42), с. 119-129. https://www.publichne-pravo.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=435:kravchuk-o-o-ostashchuk-i-b-medychna-maska-v-sudovomu-zasidanni-poviazka-femidy-chy-obmezhennia-prava-na-sud&catid=103&Itemid=483&lang=uk Кравчук О., Остащук І. 2021. Будівля суду чи палац правосуддя? (Погляд із позицій судового символізму). Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право: зб. наук. праць.  Київ, № 1 (49), с. 109-120. Кравчук О., Остащук І. 2021. Будівля суду – елемент судової символіки. Юридична наука в ХХІ столітті: перспективні та пріоритетні напрями досліджень: тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції, м. Запоріжжя, 7–8 травня 2021 року.  Запоріжжя : ЗНУ,  с. 167–171. Обласний суд // Спеціальні суди // Суд // Юридична енциклопедія

Посилання