Три́мкість — здатність елемента конструкції витримувати постійну чи тимчасову навантагу, зокрема й навантагу від інших частин конструкції, не втрачаючи своєї працездатності.
Три́мкість — величина стискального навантаження (навантаги), під дією якої в об'єктах (конструкціях, закріпах, деталях, гірських породах тощо) виникають умови граничного стану.
У теорії пластичності, три́мкість — найбільше навантаження, поза яким відбувається необмежена пластична деформація («плинність») конструкції.
Тримкість зазвичай розраховують у припущенні використання ідеально-пластичного матеріалу (при цьому нехтується історія навантажень). Оскільки в практичних випадках пружні деформації найчастіше знехтовно малі порівняно з пластичними, використовують також модель жорстко пластичного тіла.
Термін У деяких джерелах трапляються назви поняття «несна здатність», «несуча здатність», що є калькуванням з російської. На сьогодні офіційною термінологією, що визначає ці поняття, є — «тримальна здатність», «тримкість», «несівна здатність» Який термін треба використовувати: «тримальна стіна», «несна стіна» чи «несівна стіна» / тримальна здатність, тримкість, несівна здатність — несущая способность // Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології.
Приклад Під час кручення ідеально-пластичного циліндра, тримкість на кручення дорівнює крутному моменту , де — радіус циліндра, — межа плинності.
На практиці точну величину тримкості вдається розрахувати не завжди, при цьому зазвичай роблять двобічну оцінку граничних навантажень (обмеження на тримкість згори і знизу).
Див. також Тримальні конструкції
Примітки
Джерела ДСТУ 2825-94 Розрахунки та випробування на міцність. Терміни та визначення основних понять. Протокол № 7 письмового голосування науково-технічної комісії з питань термінології при Держстандарті України від 15 жовтня 2002. Войналович О., Моргунюк В. Російсько-український словник наукової і технічної мови (термінологія процесових понять). — К.: Вирій, Сталкер, 1997 . — 256 с.
Несущая способность // Физическая энциклопедия. В 5-ти томах. — М.: Советская энциклопедия. Главный редактор А. М. Прохоров. 1988.
Посилання